Постанова № 52521015, 12.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р. Справа № 820/1181/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Промкомплекс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі №820/1181/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Промкомплекс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА

06 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Промкомплекс» (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2015 року №0000442204.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 05.12.2014 року за №1856, №1857, та наказу від 04.12.2014 року №1746, головним державним ревізор інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Олійник Н.Ю. та старшим державним ревізор-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Колченко І.Д. у зв'язку з ненаданням підприємством ТОВ «Техно-Промкомплекс» документального підтвердження в повному обсязі на письмовий запит ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 23.09.2014р. №13971/10/20-31-15-01-17, на підставі п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техно-Промкомплекс», по взаємовідносинах з ТОВ «Укр-Будсервіс» та ТОВ "Строй-Клімат", з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. та подальшому ланцюгу постачання.

За результатами перевірки відповідачем 22.12.2014р. складено акт № 7684/20-31-22-03-07/38381673.

На підставі висновків акту перевірки № 7684/20-31-22-03-07/38381673 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2015 року №0000442204 (а.с.8 т.І), яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 197591,25 грн. (в т.ч. за основним платежем 158 073 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 39518,25 грн.) за порушення ст.44, ст. 185, ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ст. 185, ст. 187, п .198.1, п.198.3 ст.198,ст. 201 ПК України, а саме: безпідставно віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у загальній сумі 44 9107 грн. за результатами взаємовідносин з ТОВ «Укр-Будсервіс» та ТОВ «Строй-Клімат».

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.01.2015 року №0000442204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 197 591,25 грн, в тому числі за основним платежем 158 073 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 39518,25 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що контрагенти позивача ТОВ «Укр-Будсервіс» та ТОВ «Строй-Клімат» не мали можливість здійснювати господарські операції та перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин, систематичного придбання та продажу товарів та послуг

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.1 статті 201 ПК України,говорить,що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податковий орган ставить під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Укр-Будсервіс» та з ТОВ «Строй-Клімат», та правильність віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість 158 073 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Техно-Промкомплекс» 24.01.13р. укладено договір про співпрацю з ТОВ «Укр-Будсервіс» предметом якого є те, що сторони надають один одному фінансову, матеріальну , господарську допомогу у здійсненні своєї статутної діяльності згідно з законодавством України (а.с.26 т.ІІ).

В підтвердження своїх доводів про реальний характер господарських операцій позивачем надані до справи наступні документи, а саме: податкові та видаткові накладні, виписані на адресу ТОВ «Техно-Промкомплекс» та акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), а саме: видаткові накладні №РН-0001155, №РН-0001156 від 10.07.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2015 року; видаткові накладні №РН-0001158, №РН-0001159, від 11.07.2014 року, №РН-0001160, №РН-0001161 від 14.07.2014 року, №РН-0001162 від 15.07.2014 року, №РН-0001115, №РН-0001114, №РН-0001113, №РН-0001112 від 01.07.2014 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.2014 року податкові накладні №25, №26, №27, №28 від 01.07.2014 року, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55 від 02.07.2014 року, №73 від 03.07.2014 року, №88, №89, №90, №91, №92, №93, №94 від 04.07.2014 року, №114, №115, №116, №117, №118 від 07.07.2014 року (а.с. 27-141 т.ІІ).

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Техно-Промкомплекс» було укладено з ТОВ "Строй-Клімат" договір про співпрацю б/н від 29.01.2013р., предметом якого є те, що сторони надають один одному фінансову, матеріальну, господарську допомогу у здійсненні своєї статутної діяльності згідно з законодавством України (а.с.165 т.ІІ).

Позивачем надано наступні документи, виписані відповідно до укладеного договору про співпрацю б/н від 29.01.2013р.: видаткові накладні №РН-0000631, №РН-0000632 від 16.07.2014 року, №РН-0000633 від 17.07.2014 року, №РН-0000634, №РН-0000635 від 18.07.2014 року, №РН-0000636 від 21.07.2014 року, №РН-0000637 від 22.07.2014 року, №РН-0000638 від 23.07.2014 року та ін.. (а.с. 166-183 т.ІІ), та податкові накладні №23, №22, від 16.07.2014р., №29 від 17.07.2014р., №38, №39 від 18.07.2014р., №48 від 21.07.2014р., №55 від 22.07.2014р., №67 від23.07.2014р. (а.с.184-205 т.ІІ).

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, відповідно до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилку у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом першої інстанції був зроблений висновок про неможливість здійснення даних господарських операцій у зв'язку з відсутністю їх оплати та неможливістю зберігання у приміщенні 15 кв. м.

Колегія суддів зауважує, що до суду апеляційної інстанції були надані витяги з банківського рахунку , що свідчать про здійснення оплати, які не були запитані судом першої інстанції. Окрім цього, а ні податковим органом, а ні судом першої інстанції не були досліджені фізичні властивості ТМЦ, які повинні зберігатись в таких умовах.

Представник позивача пояснив, що ТМЦ не є габаритним товаром, не потребує особливих умов зберігання, а його подальша реалізація без надбавки на закупівельну ціну обумовлена економічною нестабільною обстановкою на решту даного товару.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, вважає обґрунтованим доводи суду першої інстанції про те, що позивачем надано документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача та правильність дотримання податку на додану вартість у розмірі 128 358 грн. та фінансових санкцій у розмірі - 32 089 грн. 50 коп., всього - 160 447 грн. 50 коп.

Колегія суддів, вважає, що матеріали справи свідчать про наявність достатніх та незаперечних доказів, які підтверджують здійснення позивачем своїх господарських операцій.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

З приводу частини позовних вимог про правильність формування податкових зобов'язань у розмірі 29 715 грн., то колегія суддів вказує на таке.

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Укр-Будсервіс» у липні 2014 року та отримав від даного контрагента консультаційні послуги. В підтвердження доводів про реальний характер даної господарської операції, позивач надав наступні документи: звіти про консультації на тему «Конкуренція у сфері господарювання», на тему «Відповідальність за недобросовісну конкуренцію» та податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дані докази не свідчать про фактичний характер даної господарської операції, оскільки неможливо з'ясувати їх використання у власній діяльності позивача, їх обсяг, економічний результат від їх отримання.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування даної частини постанови суду першої інстанції, та задоволення даної частини апеляційної скарги.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача частково відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом першої інстанції зроблений висновок, який не відповідає обставинам справи, тому підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, 198, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Промкомплекс" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року по справі №820/1181/15 скасувати в частині вімови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2015 року №0000442204 в частині, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 160 447, 50 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 21.01.2015 року №0000442204 в частині, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 160 447, 50 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року по справі №820/1181/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.10.2015 р.