Ухвала суду № 52521009, 13.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р.Справа № 818/1438/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В,

за участю представника відповідача Великодної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 818/1438/15

за позовом ОСОБА_2

до Сумської митниці Державної фіскальної служби України третя особа Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області, в якому просив суд визнати протиправним і скасувати наказ Сумської митниці ДФС України №195-о від 12.03.2015 року про звільнення його з посади, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що позивач працював на посаді державного інспектора відділу митного оформлення «Краснопілля» митного поста «Велика Писарівка» Сумської митниці ДФС України. Наказом №272-о від 16.04.2015 року звільнений з посади у відповідності до п.14 ст.5 Закону України «Про очищення влади», п.7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України. Підставою для звільнення слугував висновок Шосткинської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області від 09.04.2015року , яким встановлено, що в декларації про майно, доходи та витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік позивачем вказані недостовірні відомості щодо наявності майна ( причіп П2, 2010 року випуску) набутого за час перебування на займаних посадах. Позивач вказував на те, що, помилково не вказав причіп у декларації, ним були надані податковому органу пояснення щодо невідображення у декларації причіпа. При цьому, відповідачем не враховано, що за результатами перевірки висновком встановлено, що вартість майна, набутого під час перебування на службі відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року у справі № 818/1438/15 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС, третя особа: Шосткинська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області про визнання протиправним і скасуваня наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним і скасовано наказ Сумської митниці ДФС №272-о від 16 квітня 2015 року про звільнення ОСОБА_2 з посади державного інспектора відділу митного оформлення "Краснопілля" митного поста "Велика Писарівка». Поновллено ОСОБА_2 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення "Краснопілля" митного поста "Велика Писарівка». Стягнуто з Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13 432 (тринадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, а апеляційна скарга є безпідстановю та такою, що не ґрунтується на законі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, позивач з 09.06.1995 року по 16.04.2015 року проходив службу в митних органах (а.с. 12-16, 60-62). Наказом Сумської митниці ДФС від 16.04.2015 року №272-о звільнений з посади державного інспектора відділу митного оформлення «Краснопілля» митного поста «Велика Писарівка» Сумської митниці ДФС України на підставі п.14 ст.5 Закону України «Про очищення влади», п.7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України ( а.с.10), у зв'язку з встановленням Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Сумській області під час проведення перевірки відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади», недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_2 у своїй декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

09.04.2015 року Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Сумській області складений висновок № 54/17-04/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», відповідно до якого ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у п.1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_2, а саме не відображено причіп П2, 2010 року випуску.

При цьому, висновком встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_2 в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», з врахуванням пояснень щодо вартості причіпа, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел. (а.с.53-55).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», а ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Питання застосування Закону України «Про очищення влади» регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563, Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону про очищення влади протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Згідно із частиною восьмою статті 3 Закону про очищення влади заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною п'ятою статті 5 Закону про очищення влади визначено, що перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1- 11 частини першої статті 2 Закону про очищення влади, у деклараціях, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - перевірка) встановлено Порядком № 1100.

Пунктом 3 цього Порядку визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 5 Закону про очищення влади керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону про очищення влади єднального та розділового сполучника «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.

За першим критерієм підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

За другим критерієм підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються на підставі визначених статтею 3 цього Закону критеріїв, за умови відповідності яким до особи можуть бути застосовані такі заборони.

При цьому, підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідність вартості майна (майнових прав) цим доходам виключає застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, відповідно до критерію, передбаченого частиною восьмою статті 3 Закону, у зв'язку з тим, що така заборона застосовується у разі встановлення перевіркою: недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх декларації, у разі, якщо таке майно (майнові права) було набуте (набуті): за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, за відсутності підтвердження законних джерел набуття доходів.

Разом з тим, у висновку фіскальний орган зазначив, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел. (а.с. 67)

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач має бути поновлений на посаді.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 818/1438/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2015 р.