Ухвала суду № 52520987, 12.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р.Справа № 818/2060/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2015р. по справі № 818/2060/15

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1

до Головного управління юстиції у Сумській області

про скасування розпорядження,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, арбітражний керуючий ОСОБА_1, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Сумській області (далі по тексту - ГТУЮ в Сумській області, відповідач), в якому просить визнати суд протиправним та скасувати розпорядження № 5 від 12.06.2015 р. про усунення порушень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року по справі № 818/2060/15 адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Сумській області про скасування розпорядження - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Розпорядження Головного управління юстиції у Сумській області від 12.06.2015 року № 5 про усунення порушень.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 40024, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року по справі № 818/2060/15 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що в ході перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час здійснення нею повноважень ліквідатора ВАТ Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс», Головним управлінням юстиції в Сумській області було виявлено порушення позивачем ч.14, ч.16 ст.3-1, ч.1 ст.26, ч.1 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час вчинення порушень. За результатами складено розпорядження № 5 від 12.06.2015 р. про усунення виявлених порушень, висновки якого відповідач вважає цілком обґрунтованими. Вказує, що позивачем не надано до суду першої інстанції належних та допустимих у розумінні ст.70 КАС України доказів правомірності своїх дій (ухвали суду та протоколу комітету кредиторів про затвердження оплати послуг ліквідатора ОСОБА_1, доказів подання ліквідатором до господарського суду на затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, здійснення виплати кредиторам в порядку, передбаченому ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вжиття достатніх заходів щодо передачі об'єктів цивільної оборони, що обліковуються за підприємством-банкрутом, до комунальної власності). З огляду на викладене, наполягає на правомірності оскаржуваного розпорядження № 5 12.06.2015 р. про усунення виявлених порушень та не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі скарги Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області та на виконання доручення Міністерства юстиції України від 23.04.2015 р. № 3930-0-32-15/13.0.2 Головним управлінням юстиції у Сумській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_2, видане 19.08.2013 р. Міністерством юстиції України) під час виконання повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс", за результатами якої складений акт № 38 від 10.06.2015 р. (а.с. 9 - 11).

Зазначеним актом зафіксовано порушення позивачем:

1) ч. 14, ч. 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 р.), арбітражним керуючим здійснені відшкодування витрат та оплата власних послуг без відповідного рішення комітету кредиторів та ухвали господарського суду, якими затверджується звіт про відшкодування витрат та встановлюється оплата послуг;

2) ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 р.), арбітражним керуючим не здійснено виплату кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону;

3) ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 р.), арбітражним керуючим не вжиті достатні заходи щодо передачі об'єктів цивільної оборони, які обліковуються за банкрутом до комунальної власності.

На підставі наведених висновків акту перевірки Головним управлінням юстиції у Сумській області 12.06.2015 р. прийнято розпорядження № 5 (а.с. 12), яким зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_1 усунути порушення :

- ч. 14, ч. 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) шляхом надання рішення комітету кредиторів та ухвали господарського суду про затвердження витрат та встановлення оплати послуг ліквідатора ВАТ "ТП «Райагротехсервіс»

- ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 р.) шляхом спрямування коштів банкрута на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому статтею 31 Закону;

- ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом звернення до суду з клопотанням про зобов'язання відповідних органів прийняти об'єкти цивільної оборони, які обліковуються за банкрутом, до комунальної власності у відповідності до вимог законодавства.

Не погодившись з вищевказаним розпорядженням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки ГУЮ в Сумській області про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час здійснення ліквідаційної процедури ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" ч. 14, ч. 16 ст. 31, ч. 1 ст. 31 та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 р.), є безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим оскаржуване розпорядження № 5 від 12.06.2015 р. не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.07.2003 р. порушено провадження у справі № 6/51 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс". Постановою Господарського суду Сумської області від 17.12.2007 р. по справі № 6/51 боржника ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сисоєва А.В.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.01.2011 р. по справі №6/51 припинені повноваження ліквідатора банкрута ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" Сисоєва А.В. та призначено ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1

За результатами торгів, що відбувались протягом 2014 року, арбітражним керуючим ОСОБА_1 було реалізовано залишки майнових активів ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" на загальну суму 178196,99 грн.

Частину коштів, отриманих від реалізації майна ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" було спрямовано на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Так, на оплату послуг спрямовано 47442,00 грн., на відшкодування витрат арбітражного керуючого -77186,06 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки про рух коштів на рахунку, сума витрат 77186,06 грн. складається з: виплати на погашення поточних вимог кредиторів, таких як заборгованість по заробітній платі у розмірі 19111грн.; за охорону майна банкрута - 32000грн.; за організацію та проведення торгів - 13959,54грн.; за оцінку майна - 1700грн.

Суд зазначає, що відповідно до п.1-1 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" визнано банкрутом 17.12.2007 р., то ліквідаційна процедура даного підприємства регулюється положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній до 19.01.2013 р..

Відповідно до ч. 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи суд вбачає, що згідно із протоколом комітету кредиторів ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" № 37/1 від 11.08.2010р. та ухвалою господарського суду Сумської області від 02.09.2010р. по справі № 6/51 комітетом кредиторів була встановлена, а господарським судом затверджена, оплату послуг арбітражного керуючого (а.с. 13-14).

При цьому колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що за змістом вказаних документів комітет кредиторів встановлював, а господарський суд затверджував оплату послуг арбітражного керуючого Сисоєва А.В. а не позивача по справі, оскільки за змістом ч. 14 ст. 31 Закону комітет кредиторів встановлює, а господарський суд затверджує оплату послуг не конкретної фізичної особи, яка має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а процесуальної особи у справі про банкрутство: чи то розпорядника майна, чи то керуючого санацією, чи то ліквідатора, якими можуть бути призначені фізичні особи-арбітражні керуючі.

Тобто, колегія суддів вважає, що протоколом комітету кредиторів ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" № 37/1 від 11.08.2010р. та ухвалою господарського суду Сумської області від 02.09.2010р. по справі № 6/51, була затверджена оплата послуг ліквідатора ВАТ "ТП "Райагротехсервіс", як учасника справи про банкрутство № 6/51, повноваження якого на даний момент виконує позивач.

Вказані обставини свідчать про відсутність порушень ч. 14 ст. 31 Закону під час здійснення арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" та необґрунтованість висновків відповідача в частині встановлення вищевказаних порушень.

Крім того, частиною 16 ст. 31 Закону встановлено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку. Вказані норми містяться в розділі І Закону "Загальні положення", тобто є загальними нормами, які можуть застосовуватись при здійсненні всіх процедур банкрутства: розпорядження майном, санація, ліквідація, мирова угода.

Статтею 32 Закону, яка міститься в розділі III "Ліквідаційна процедура" і є спеціальною нормою, що регулює здійснення ліквідаційної процедури банкрута, встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Тобто, згідно з вказаною нормою, звіт арбітражного керуючого, а саме: ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури, про оплату послуг, відшкодування витрат та ін., затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою суду тільки після завершення ліквідаційної процедури та усіх розрахунків з кредиторами.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ліквідаційна процедура ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" не завершена та розрахунки з кредиторами не проведені, через наявність судових спорів щодо виключення деяких кредиторів із реєстру вимог кредиторів банкрута.

Зазначена обставина підтверджується ухвалою господарського суду Сумської області від 08.08.2013р., згідно з якою затвердження проміжного звіту ліквідатора відкладено до подання останнім звіту і ліквідаційного балансу після завершення ліквідаційної процедури (а.с. 15).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час здійснення повноважень ліквідатора ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" не було допущено порушення вимог ч. 16 ст. 31 Закону.

Стосовно висновків відповідача про порушення позивачем ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 р.) в зв'язку з нездійсненням виплат кредиторам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вищевказаної норми кошти, отримані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно встановленої черговості.

Як встановлено судом першої інстанції з пояснень позивача та підтверджено матеріалами справи, залишок коштів на рахунку банкрута неможливо направити на погашення вимог кредиторів у відповідності до ст. 31 Закону, оскільки вказані кошти отримані від реалізації заставного майна ПАТ КБ "Надра" і відповідно до вимог ст.31 Закону повинні бути спрямовані на погашення кредиторських вимог останнього, але на даний час, господарським судом Сумської області розглядається клопотання про виключення банку з реєстру вимог кредиторів ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" з тих підстав, що його вимоги вважаються погашеними (а.с. 44).

Отже, враховуючи, що визначеного строку погашення вимог кредиторів стаття 31 Закону не містить, в зв'язку з розглядом господарським судом клопотання щодо виключення ПАТ КБ "Надра" з реєстру вимог кредиторів та неможливістю завершити із цих причин ліквідаційну процедуру банкрута, колегія суддів вважає, що висновки Головного управління юстиції у Сумській області про порушення позивачем ч. 1 ст. 31 Закону є безпідставними.

Також, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства про банкрутство, і висновки відповідача про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 р.).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Вказана норма встановлює обов'язок ліквідатора передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, які знаходяться у власності чи на праві повного господарського відання банкрута.

Суд вважає, що об'єкти цивільної оборони, які, на думку відповідача, позивач зобов'язаний передати до комунальної власності згідно ч. 1 ст. 26 Закону, не є об'єктами житлового фонду, в тому числі гуртожитками, дитячими дошкільними закладами чи іншими об'єктами комунальної інфраструктури.

Як встановлено судом першої інстанції з пояснень позивача, під час приватизації банкрута, об'єкти цивільної оборони до статутного капіталу підприємства не увійшли та на балансі підприємства знаходиться лише одне приміщення - штаб ЦО.

Колегія суддів зазначає, що використання фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, особливості їх реконструкції і подальшого використання у разі зміни власника чи балансоутримувача визначається Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 253 (далі по тексту - Порядок).

Згідно з п. 26, 27 вказаного Порядку, контроль за зберіганням та ефективним використанням захисних споруд, які не увійшли до статутних фондів підприємств під час приватизації (корпоратизації), але залишились у них на балансі, здійснюється державними органами приватизації (засновниками), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації та територіальним органом МНС.

Питання щодо подальшого використання захисної споруди у разі банкрутства (ліквідації) підприємства, на балансі якого вона перебуває, вирішує комісія з питань подальшого використання захисної споруди, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим або місцевою держадміністрацією за ініціативою уповноваженого органу управління.

До складу комісії входять представники уповноваженого органу управління, територіального органу МНС, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації та підприємства. У разі потреби до роботи комісії можуть залучатися представники інших органів та установ за згодою їх керівників.

Комісія разом з розпорядником майна, керуючим санацією чи ліквідатором готує пропозиції щодо подальшого використання захисної споруди та вжиття заходів до її зберігання та утримання у належному технічному стані.

Таким чином, враховуючи положення вказаних норм, питання щодо об'єктів цивільної оборони, які не увійшли до статутного капіталу ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" під час приватизації, повинні вирішуватись комісією, утвореною відповідною районною державною адміністрацією за ініціативою регіонального Управління фонду державного майна України.

Тобто, виходячи з аналізу зазначених вище норм законодавства, колегія суддів вказує, що стаття 26 Закону не регулює питання передачі об'єктів цивільної оборони, оскільки щодо цих об'єктів діє інший порядок, який визначений Кабінетом Міністрів України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Виконавчого комітету Тростянецької міської ради та Регіонального відділення ФДМУ у Сумській області про вжиття заходів щодо збереження об'єктів цивільної оборони та передачі їх в управління уповноважених на те осіб (а.с. 81-82, 84, 85).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновки Головного управління юстиції у Сумській області про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час здійснення ліквідаційної процедури ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" ч. 14, ч. 16 ст. 31, ч. 1 ст. 31 та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 р.), є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного Розпорядження № 5 від 12.06.2015 р., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного розпорядження.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2015р. по справі № 818/2060/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.10.2015 р.