Постанова № 52520978, 15.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р. Справа № 820/4777/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Єрьоміної О.Ю.,

представника відповідачів Шляхта В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного Управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 820/4777/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛМ"

до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного Управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області , Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування наказу, визнання дій незаконними, скасування рішеннь та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕЛМ" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС України у Хмельницькій області (далі - відповідач 1, ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області) та Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач 2, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому з урахуванням уточнень просив суд: визнати протиправними дії ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "ХЕЛМ", внесених на підставі акту №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року; зобов`язати ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області та Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов`язань ТОВ "ХЕЛМ" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року, а також виключити будь-які інформаційні дані щодо проведення перевірки із складанням зазначених актів в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок"; скасувати рішення ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області у формі наказів про проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ХЕЛМ" №1003 від 03.04.2015 року, №440 від 19.02.2015 року; визнати протиправними дії ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛМ"; визнати протиправними дії ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області зі складання акту №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року; визнати протиправними дії ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області зі встановлення в Акті перевірки №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року складеного за результатами проведення перевірки ТОВ "ХЕЛМ" висновків щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства; скасувати повністю як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства України, податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницьку ГУ Міндоходів в Хмельницькій області №0000131501/577 від 28.05.2015 року; №0000121501/578 від 28.05.2015 року, №0000061501/338 від 26.03.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано накази ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ХЕЛМ" №1003 від 03.04.2015 року, №440 від 19.02.2015 року; визнано протиправними дії ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛМ" та складання актів №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року; визнано протиправними дії ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області зі встановлення в Актах перевірок №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року складеного за результатами проведення перевірки ТОВ "ХЕЛМ" висновків щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства; скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницьку ГУ Міндоходів в Хмельницькій області №0000131501/577 від 28.05.2015 року, №0000121501/578 від 28.05.2015 року, №0000061501/338 від 26.03.2015 року; визнано протиправними дії ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "ХЕЛМ", внесених на підставі актів №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року та №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "ХЕЛМ" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Актах №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року та №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року, а також виключити будь-які інформаційні дані щодо проведення перевірки із складанням зазначених актів в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати в зазначеній частині та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказів на проведення перевірки №1003 від 03.04.2015 року, №440 від 19.02.2015 року, ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області згідно із п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛМ" податковий номер 39245016, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Азонтес", ТОВ "НК ПАРТНЕР" за період серпень-жовтень 2014 року, ТОВ "Тановер", ТОВ "Донмас" за період листопад-грудень 2014 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ складено акти №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року, якими зафіксовані порушення п.44.6 ст.44, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за перевіряє мий період, та в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.

На підставі акту перевірки №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року ДПІ були винесено податкове повідомлення-рішення №0000061501/338 від 26.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 15405047 грн. , з яких за основним платежем 12324037 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 3081010 грн.

На підставі акту перевірки №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року ДПІ були винесено податкове повідомлення-рішення №0000121501/578 від 28.05.2015 року , яким завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 77468 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000131501/577 від 28.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 20811591 грн. , з яких за основним платежем 13874394 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 6937197 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перевірки фахівцями ДПІ на підставі спірних наказів про призначення позапланових документальних перевірок винесені за відсутності передбачених п.п.78.1.1 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України підстав, тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛМ" підлягають задоволенню. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Хмельницьку ГУ Міндоходів в Хмельницькій області №0000131501/577 від 28.05.2015 року, №0000121501/578 від 28.05.2015 року, №0000061501/338 від 26.03.2015 року та дій відповідача щодо внесення висновків акту перевірки до ІС "Податковий блок".

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо скасування наказів ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ХЕЛМ" №1003 від 03.04.2015 року, №440 від 19.02.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За змістом пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При цьому слід враховувати, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки. А відтак, позов, спрямований на оскарження дій або бездіяльності податкового органу щодо призначення та/або проведення перевірки, може бути задоволений лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було допущено до проведення перевірки посадових осіб ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оспорювані накази та дії щодо їх складення не є такими, що порушують права позивача, у зв'язку з чим відсутні правові підставі для задоволення позову у цій частині.

Окрім того, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Хмельницькому з проведення документальних позапланових перевірок ТОВ «XEJIM» та складання актів №828/15-01/39245016 від 06.03.15, №1757/15-01/39245016 від 07.05.15, а також визнання протиправними дії ДПІ у м. Хмельницькому зі встановлення в Актах перевірок №828/15-01/39245016 від 06.03.15, №1757/15- 01/39245016 від 07.05.15, складених за результатами проведення перевірки ТОВ «ХЕЛМ», висновків щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства, суд першої інстанції виходив із того, що висновки викладені в актах перевірок №828/15-01/39245016 від 06.03.15, №1757/15-01/39245016 від 07.05.15, є помилковими та такими, що викладені з порушенням норм податкового законодавства.

Так, відповідно до ст. 17 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в актах №828/15-01/39245016 від 06.03.15, №1757/15-01/39245016 від 07.05.15, не можуть бути предметом в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень.

Положеннями п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.1 Податкового Кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб) .

Так, диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА від 22.12.10 №984 та зареєстрованого в Мін'юсті 12.01.11 №34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта перевірки висновків, є по суті виконанням перевіряючими обов'язків, а сам по собі висновки обов'язкової сили не мають.

Зазначене відповідає позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 10.09.13 у справі № 21-237а13 та судових рішеннях Вищого адміністративного суду України при розгляді справ із ідентичними предметами спору (постанова від 19.12.13 №К/800/30029/13 у справі №826/375/13-а; від 23.01.13 №К/800/31047/13 по справі №1570/2362/12).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ у м.Хмельницькому з проведення документальних позапланових перевірок ТОВ «ХЕЛМ» та складання актів №828/15-01/39245016 від 06.03.15, №1757/15- 01/39245016 від 07.05.15, а також визнання протиправними дії ДПІ у м. Хмельницькому зі встановлення в Актах перевірок №828/15-01/39245016 від 06.03.15, №1757/15-01/39245016 від 07.05.15, складених за результатами проведення перевірки ТОВ «ХЕЛМ», висновків щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 820/4777/15 в частині задоволення позовних вимог щодо скасування наказів ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ХЕЛМ" №1003 від 03.04.2015 року, №440 від 19.02.2015 року; визнання протиправними дій ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛМ" та складання актів №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року; визнання протиправними дій ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області зі встановлення в Актах перевірок №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року складеного за результатами проведення перевірки ТОВ "ХЕЛМ" висновків щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволення позовних вимог - відмовити.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Хмельницьку ГУ Міндоходів в Хмельницькій області №0000131501/577 від 28.05.2015 року, №0000121501/578 від 28.05.2015 року, №0000061501/338 від 26.03.2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, використання придбаних товарів (наданих послуг) у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п.200.2. ст.200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України слідує, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать письмові докази, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень №0000131501/577 від 28.05.2015 року; №0000121501/578 від 28.05.2015 року, №0000061501/338 від 26.03.2015 року є твердження ДПІ про те, що вказані порушення відбулись в результаті не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, що призвело до завищення підприємством податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ХЕЛМ" та його контрагентами, господарська діяльність з якими була перевірена фахівцями ДПІ, було укладено Договори поставки нафтопродуктів, до яких було укладено додаткові угоди. Постачання палива належної якості підтверджується сертифікатами відповідності, які містяться в матеріалах справи.

За умовами 4.2. Договорів товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС Покупця (ІНКОТЕРМС-2010).

Між ТОВ "ХЕЛМ " та ТОВ "Дніпронафтопродукт" укладено договір зберігання № 4105 від 02 липня 2014 року.

Контрагентами ТОВ "ХЕЛМ" на виконання умов договорів поставки було передано товар, а саме - паливно-мастильні матеріали, актом приймання-передання, які наявні в матеріалах справи.

Контрагентами ТОВ "ХЕЛМ" на адресу позивача було направлено лист, зі змісту якого вбачається, що нафтопродукти, які були отримані позивачем за вказаним вище договором поставки та які відповідно до п. 4.2 Договору знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", позивач може отримати у будь-який час на протязі дії договору.

Отже, на час придбання товару позивачем у його контрагентів фізичне переміщення паливно-мастильних матеріалів не здійснювалось, оскільки придбаний позивачем у його контрагентів товар фізично вже знаходився на складі ТОВ "Дніпронафтопродукт", з яким позивач уклав договір зберігання.

Контрагентами позивача за першою подією - факт передання ТМЦ були виписані податкові накладні, які за формою, змістом та порядком складання відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України.

Розрахунок за придбаний товар було здійснено ТОВ "ХЕЛМ" частково у безготівковій формі, платіжними дорученнями та виписками банку.

Паливно-мастильні матеріали, придбані позивачем у його контрагентів, в подальшому реалізовані в роздріб через мережу автозаправних станцій.

Позивачем до матеріалів справи надані Договори оренди автозаправних станції як цілісного майнового комплексу із актами приймання-передачі послуг із зазначенням адрес фактичного місцезнаходження.

Фізичне переміщення паливно-мастильних матеріалів підтверджується товарно-транспортними накладними.

Перевезення нафтопродуктів здійснювалось відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568).

Для здійснення фізичного переміщення палива позивачем були укладені Договори перевезення, надані позивачем до матеріалів справи.

Після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Хелм" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496). А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт. На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача. Згідно п.п. 10.2.10 Інструкції на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. (Данні ТТН звірялись із записами в журналах 13-НП. Наявність оператора на вказаних АЗС підтверджується матеріалами справи. Оприбуткування по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.

Вищевикладені обставини спростовують висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірки №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року про порушення позивачем вимог п.44.6 ст.44, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України

Щодо посилання ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області в апеляційній скарзі на те, що відповідно до листа від 23.09.2014 року №26772/7/223 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» за серпень 2014 року отриманого від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, встановлено відсутність підприємства та посадових осіб за податковою адресою, колегія суддів зазначає наступне.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст.61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "ХЕЛМ", внесених на підставі актів №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року та №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року; зобов'язання Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "ХЕЛМ" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Актах №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року та №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року, а також виключити будь-які інформаційні дані щодо проведення перевірки із складанням зазначених актів в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", колегія суддів зазначає наступне.

Так, у п.п.14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Відповідно до п.п. 3.1.3.7 п. 3.1.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013, № 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться: зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Таким чином, існує взаємодія податкових органів при опрацюванні розшифровок інформаційних баз даних та їх використання при проведенні перевірок та прийняття за їх результатами рішень.

Пунктом 1.1. Методичних рекомендацій № 165 визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Відповідно до п.п.2.5.6. Методичних рекомендацій № 165, до впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок формується в електронному вигляді разом з актом/довідкою про результати електронної камеральної перевірки.

З наведених положень Методичних рекомендацій № 165 випливає, що вони стосується порядку організації та проведення камеральних перевірок платників податків, і наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки будуть підставою для прийняття рішення про проведення саме документальної перевірки платника податків (планової чи позапланової, виїзної чи невиїзної).

Відповідно до висновків акту, та витягу з АІС "Податковий блок" встановлено, що інформацію акту відповідач вніс до інформаційної системи "Податковий блок", зокрема інформацію в частині зменшення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Наведене свідчить про те, що відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

При цьому, самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Тому, доводи представника відповідачів про те, що внесення змін до інформаційної системи "Податковий блок" не створюють для позивача жодних правових наслідків є безпідставними.

З огляду на те, що в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій податкового органу у вказаній частині.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправними дій ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "ХЕЛМ", внесених на підставі актів №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року та №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року, та зобов'язання ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі актів перевірки, та відновити в зазначених базах показники податкової звітності позивача та відповідно про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного Управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 820/4777/15 в частині задоволення позовних вимог щодо скасування наказів ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "ХЕЛМ" №1003 від 03.04.2015 року, №440 від 19.02.2015 року; визнання протиправними дій ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛМ" та складання актів №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року; визнання протиправними дій ДПІ в м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області зі встановлення в Актах перевірок №828/15-01/39245016 від 06.03.2015 року, №1757/15-01/39245016 від 07.05.2015 року складеного за результатами проведення перевірки ТОВ "ХЕЛМ" висновків щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволення позовних вимог - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по справі №820/4777/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В. Повний текст постанови виготовлений 20.10.2015 р.