Ухвала суду № 52520865, 15.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3974/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтетранспорт» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нефтетранспорт» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 08.08.2014 року № 0002142202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9 992 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про порушення Товариством вимог законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, оскільки позивач не був зобов'язаний друкувати фіскальні звітні чеки на РРО у дні, коли робота бару-ресторану не була розпочата, а виявлені під час перевірки порушення підприємства щодо ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання не відповідають дійсності. У зв'язку із чим позивач вважає безпідставним застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони у справі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були сповіщені про дату, час та місце розгляду справи. Від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Враховуючи клопотання апелянта та наявність в матеріалах справи доказів про належне сповіщення сторін про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про проведення фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів від 24.07.2014 року № 0065/14/29/22/23627842 від 24.07.2014 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Нефтетранспорт», зокрема, вимог п. 9, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

- нещоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Під час перевірки виявлено та зафіксовано не щоденне друкування на РРО Міnі Т400МЕ зав.№ПБ4101228685 фіск. №3000061292 зареєстрований ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 22.05.2014 фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за наступні дати: 02.06.2014 року, 03.06.2014 року, 06.06.2014 року, 10.06.2014 року, 12.06.2014 року, 13.06.2014 року, 16.06.2014 року, 17.06.2014 року, 20.06.2014 року, 23.06.2014 року, 24.06.2014 року, 27.06.2014 року, 01.07.2014 року, 02.07.2014 року, 03.07.2014 року.

Згідно табелів обліку робочого часу Туристично-оздоровчого комплексу "Меліоратор-Юг"ТОВ фірма "Нефтетранспорт", розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, пр. Курортний, 17, вищезазначені дати були робочими днями адміністратора Креуш Д.А., тобто виявлено 15 фактів вищевказаного правопорушення, розмір фінансових санкцій складає 5 100 грн.;

- ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання з порушенням встановленого законодавством порядку (здійснюється реалізація товару, який не обліковано у встановленому законодавством порядку) на загальну суму 2 446 грн.

На підставі виявлених порушень ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2014 року № 0002142202, яким до ТОВ «Нефтетранспорт» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 992 грн.

За результатами адміністративного оскарження оскаржуване рішення залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів такі висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідності до п. 9 ст. 3 цього Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно із п. 4 ст. 17 вказаного Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язок щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій виникає в суб'єкта господарювання під час провадження його господарської діяльності.

Невиконання щоденного друку фіскального звітного чека є підставою для застосування до суб'єкта господарювання санкцій у розмірі, визначеному Законом.

Як вірно встановив суд першої інстанції, ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивач отримав 13.06.2014 року, а торговий патент на право здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування - 20.06.2014 року.

Крім того, відповідно наказу керівника підприємства, робота бару-ресторану, що належить позивачеві, за адресою Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 17, розпочинається з 04.07.2014 року.

Отже, оскільки встановлені перевіркою порушення позивачем вимог п. 9 ст. 3 цього Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР щодо нероздрукування щоденного фіскального звіту припадають на дні, коли робота бару-ресторану не була розпочата, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача обов'язку друкувати фіскальні звітні чеки на РРО, у неробочі дні, та безпідставність нарахування штрафних санкцій за це порушення.

Крім цього, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно із ст. 20 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що фінансова санкція, передбачена ст. 20 вказаного Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Разом з цим, як вірно встановив суд першої інстанції, податковим органом в акті перевірки зазначено порушення позивача щодо ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання з порушенням встановленого законодавством порядку (здійснюється реалізація товару, який не обліковано у встановленому законодавством порядку) на загальну суму 2 446,00 грн., без надання доказів реалізації надлишкових товарних засобів.

Таким чином, оскільки в ході перевірки не встановлено факту реалізації позивачем надлишкових товарних засобів, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за це порушення.

З огляду на викладене, оскільки застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є необгрунтованим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтетранспорт» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька