Ухвала суду № 52520742, 23.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-3162/12/2170

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою її позов задовольнити у повному обсязі.

Постановою від 07 листопада 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Херсонській області про визнання нечинним рішення №210910-2121-21 від 16 липня 2012 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 28 504,60 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки, ліцензія на право роздрібної торгівлі отримана ФОП ОСОБА_1 15 вересня 2011 року, а тому її дія закінчується через один рік з дня видачі ліцензії, тобто 15 вересня 2012 року, що відповідає приписам ч.ч.6, 9 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст.253, ч.1 ст.254 ЦК України та п.25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого Постановою КМУ №493 від 13.05.1996р.

Також, апелянт посилається на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 серпня 2012 року по справі №2114/6358/12 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення по притягненню ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях подій та складу адміністративного правопорушення.

Регіональне управління департаменту САТ ДПС України у Херсонській області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

До початку апеляційного розгляду справи від Головного управління ДФС у Херсонській області надійшло клопотання (а.с.98) про заміну сторони по справі - відповідача Регіональне управління департаменту САТ ДПС України у Херсонській області, на правонаступника - Головне управління ДФС у Херсонській області.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року відповідача - Регіональне управління департаменту САТ ДПС України у Херсонській області замінено на процесуального правонаступника - Головне управління ДФС у Херсонській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39394259, місцезнаходження: 73026, Херсонська область, місто Херсон, проспект Ушакова, 75).

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що 06.07.2012р. посадовими особами Регіонального управління департаменту САТ ДПС України у Херсонській області проведена перевірка кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складений акт перевірки №46/21/01/НОМЕР_1 від 06.07.2012р., яким зафіксовано здійснення суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, що є порушенням ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР.

Зокрема, в акті перевірки зазначено про проведення 06.07.2012р. в кіоску розрахункової операції із споживачем, якому продано одну пачку сигарет «Кент» за ціною 12,50 гривень, тоді як строк дії виданої ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами закінчився 03.07.2012 р.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв рішення №210910-2121-21 від 16.07.2012 р., яким до ФОП ОСОБА_1 застосував штрафні санкції в сумі 28504,60 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 про скасування зазначеного рішення про застосування штрафних санкцій, суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи позивача, що встановлений статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» річний термін дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами слід відраховувати з дати фактичного отримання суб'єктом господарювання такої ліцензії, зазначивши, що при зверненні позивача до відповідача із заявою від 24.06.2011р. про видачу ліцензії ФОП ОСОБА_1 просила видати ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами саме з 03.07.2011р.

За висновками суду першої інстанції, та обставина, що ФОП ОСОБА_1 отримала ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами 13.09.2011р. не свідчить про те, що строк її дії розпочинається саме з 13.09.2011р. і закінчується 13.09.2012р., так як в ліцензії чітко зазначено річний термін її дії з 03.07.2011р. до 03.07.2012р., а дата отримання ліцензії цей термін не продовжує.

Суд першої інстанції, також, не погодився з доводами позивача про необґрунтованість розміру штрафних санкцій та дійшов висновку, що при визначенні розміру штрафних санкцій Регіональне управління департаменту САТ ДПС України у Херсонській області керувалося вимогами ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якою передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим, ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень. Оскільки ФОП ОСОБА_1 не надано до перевірки первинні документи, які підтверджують вартість партії товару, тому, за висновками суду першої інстанції, Регіональне управління департаменту САТ ДПС України у Херсонській області правомірно розрахувало штрафні санкції врахувавши вартість всіх тютюнових виробів, що знаходилися в кіоску на момент проведення перевірки.

Посилання позивача на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 серпня 2012 року про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення по притягненню до відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП у зв'язку з відсутністю її діях події та складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не визнав як беззаперечний доказ відсутності в діях ОСОБА_1 порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зазначивши, при цьому, що вказаною постановою Комсомольського районного суду міста Херсона від 08.08.2012 встановлений факт реалізації тютюнових виробів ОСОБА_1, а інші висновки районного суду, в силу ст. 72 КАС України, не є обов'язковими при розгляді даної справи.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд встановив, що 06 липня 2012 року Регіональним управлінням департаменту САТ ДПС України у Херсонській області проведена фактична перевірка з питань дотримання додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якою складений акт № 46/21/01/НОМЕР_1 від 06.07.2012 р. (а.с. 39-40).

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке полягає у здійсненні 06 липня 2012 року роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, оскільки Ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за реєстраційним № 1-21-21-66-51929 було видано позивачу терміном дії з 03.07.2011р. до 03.07.2012р.

При цьому, позивач, як при проведенні перевірки, так і при розгляді справи судом першої інстанції і при подачі апеляційної скарги не заперечує самого факту продажу тютюнових виробів, що також підтверджено актом перевірки, письмовим поясненням ОСОБА_1, копією фіскального чеку та додатком до акту перевірки, в якому описані виявлені інші тютюнові вироби (додаток складений інспекторами разом з продавцем ОСОБА_3.). В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що станом на 06.07.2012р. строк дії Ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами не сплив, вона є чинною до 13.09.2012р., тобто протягом одного року з дати фактичного одержання позивачем 13.09.2011р. Ліцензії у Регіональному управлінні департаменту САТ ДПС України у Херсонській області.

Апеляційний суд не приймає такі доводи апелянта, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні ФОП ОСОБА_1 положень ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензією визначено як документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ст.15 вказаного Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Постановою КМУ №493 від 13.05.1996р. затверджено Тимчасовий порядок видачі ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, пунктом 25 якого, серед іншого, передбачено обов'язковість зазначення на лицьовому боці ліцензії терміну її дії.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію Ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії АГ №651620, апеляційний суд встановив, що на лицьовому її боці зазначений конкретний термін дії: з 03.07.2011р. по 03.07.2012р. Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало жодної норми, яка б встановлювала початковим терміном дії Ліцензії дату фактичного отримання її відповідним суб'єктом господарювання, якщо вона відмінна від дати її дії, що зазначена безпосередньо на дозвільному документі. Більш того, законодавством не встановлено обов'язку відповідача досліджувати поважність причин отримання суб'єктом господарювання ліцензії із запізненням, а також не надано права продовжувати термін дії Ліцензії на цей строк.

Апеляційний суд критично ставиться до посилань апелянта на практику Вищого адміністративного суду у подібних правовідносинах, оскільки статтею 244-2 КАС України встановлено обов'язковість врахування іншими судами загальної юрисдикції лише висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду України, при застосуванні таких норм права.

Апеляційний суд, також, вважає правильним розрахунок штрафних санкцій, які підлягають до сплати позивачем, оскільки в розумінні ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» партією товару є сукупність одиниць продукції одного або декількох найменувань відвантаженої або отриманої по одному товарно-транспортному документу.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 ні під час перевірки, ні у встановлений відповідачем строк не надала первинних документів, які підтверджують вартість партії товару, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що Регіональне управління департаменту САТ ДПС України у Херсонській області правомірно розрахувало штрафні санкції врахувавши вартість всіх тютюнових виробів, що знаходилися в кіоску на момент проведення перевірки. Позивач мала право зменшити розмір штрафних санкцій виходячи з відпускної ціни товару, однак таким правом не скористалася.

Закриття постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 серпня 2012 року провадження у справі про адміністративне правопорушення по притягненню ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст.164 КУпАП, на думку апеляційного суду не є підставою для скасування рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки статтею 72 КАС України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, виключно в частині, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Тобто, встановлений вказаною постановою лише факт реалізації позивачем 06.07.2012р. тютюнових виробів є обов'язковим для врахування при розгляді даної справи, а оцінка Комсомольського районного суду м. Херсона таким діям позивача апеляційним судом до уваги не береться.

Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Регіональне управління департаменту САТ ДПС України у Херсонській області не було стороною у справі та не мало можливості спростувати певні обставини та надати відповідні заперечення чи докази.

Апеляційний суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладений обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, довів наявність порушень ФОП ОСОБА_1, зафіксованих актом перевірки №46/21/01/НОМЕР_1 від 06.07.2012р., оскільки суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення - нести відповідальність, передбачену Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Закону та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212 ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець