Постанова № 52520661, 30.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 876/14531/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Гудима Л.Я.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Закарпатської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К» з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області (далі Ужгородська МДПІ), якою просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 20 червня 2013 року за № 136/15-0/ 22101670 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 131393,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38569,00 грн.). В подальшому, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с.165-166 Т.1), а саме, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 20 червня 2013 року за № 0001342200 (про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 327503,00 грн. (за основним платежем 262002,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 65501,00грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення (про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування фінансових санкцій) прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки висновки податкового органу про завищення сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню, є наслідком віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами.

Позивач вважає, що досліджуючи господарську діяльність товариства, що було об'єктом податкової перевірки, слід брати до уваги докази на підтвердження цієї господарської діяльності, а не здійснювати перевірку взаємовідносин платника податків з іншими контрагентами. Вказані обставини не були враховані при здійсненні нарахування податку на прибуток.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 червня 2010 року № 136/15-00/22101670 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 131393,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38569,00 грн.. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 червня 2013 року № 0001342200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства у розмірі 327503,00 грн. частково в частині суми 279060,20 грн. (в тому числі, за основним платежем 223247,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 55812,44 грн.). Стягнуто з державного (місцевого) бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю « СІО-К » (Закарпатська область, Великоберезнянський район., с. Великий Березний, вул. Фізкультурна, 11 А код 22101670) частину витрат зі сплати судового збору у сумі 3263,84 грн. (три тисячі двісті шістдесят три гривні вісімдесят чотири копійки).

З висновками суду першої інстанції не погодились сторони у справі, здійснивши звернення з апеляційною скаргою.

Апелянт - Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів Закарпатської області просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування підстав звернення з апеляційною скаргою зазначає що підставою для зменшення бюджетного відшкодування та збільшення зобов'язань по податку на додану вартість є включення до податкового кредиту та до валових витрат сум по взаємовідносинах позивача з контрагентами, якими постачались позивачеві пиломатеріали. Перевіркою встановлено відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних (відсутність підпису водія, відсутній підпис матеріально відповідальної особи постачальника, не вказано видаткові накладні, за якими відвантажено продукції), відсутні сертифікати якості поставленої продукції, відсутні акти приймання передачі поставленої продукції, що, на думку апелянта, свідчить про правомірність здійснення податкових нарахувань.

Апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К » звернулось з апеляційною скаргою в частині відмови у задоволенні позовних вимог, що стосуються взаємовідносин позивача з нерезидентом «Piarottolegno Spa» (Італія) згідно договору про надання послуг. Апелянт зазначає про те, що на момент проведення перевірки податковому органу було представлено договір про надання послуг з іноземним контрагентом від 02.07.2012 року, звіт про роботу від 25.09.2012 року, рахунок від 28.09.2012 року та акт приймання передачі виконаних робіт від 28.09.2012 року, що спростовує висновки суду першої інстанції про нарахування податку на прибуток в розмірі 48 443 ,00 грн.. Просить ще раз звернути увагу, що запасні частини не ввозились товариством окремо, а були складовими єдиного устаткування, що було придбаним для потреб товариства, вартість яких не виключена з загального розміру валових витрат товариства за спірний період. З врахуванням наведеного просить постанову суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти нову якою позовні вимоги товариства задовольнити повністю.

Судом апеляційної інстанції заслухано суддю-доповідача, досліджено матеріали справи та проаналізовано доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Закарпатської області слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « СІО-К » слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної податкової перевірки ТзОВ «СІО-К» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року (акт Ужгородської МДПІ від 13.06.2013 року за № 969/22-0/22101670, а.с.9-70 Т.1) задокументовані наступні порушення:

1. п.1.2 ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.146.5 ст. 146 Податкового кодексу України, донараховано податок на прибуток за 2012 рік у сумі 262002,00 грн.;

2. п.200.1, п.200.3 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, в сумі 131393,00 грн.;

3. п.200.1, п.200.2, п.200.3 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за грудень 2012 року на суму ПДВ 491170,00 грн..

На підставі акту перевірки, 20 червня 2013 року Ужгородською МДПІ прийнято податкові повідомлення рішення:

- № 136/15-0/ 22101670 (а.с.8 Т.1, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 131393,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38569,00 грн.);

- № 0001342200(а.с.173 Т.1, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 327503,00 грн. (за основним платежем 262002,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 65501,00грн.).

Суд першої інстанції вважав, що матеріалами справи підтверджується правомірність віднесення сум ПДВ в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) до складу податкового кредиту та правомірність віднесення сплачених сум в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат, в зв'язку з чим висновки податкового органу щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ (в зв'язку з неправомірністю формування податкового кредиту з ПДВ) та збільшення грошових зобов'язань по податку на прибуток (в зв'язку з неправомірним віднесенням сум до валових витрат) суперечать вимогам закону.

Суд першої інстанції визнав, що наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних підтверджується як їх наявність взагалі, так і оформлення їх належним чином. Наявність незначних недоліків в оформленні документів на перевезення (товарно-транспортних накладних чи інших документах) не є підставою для висновку про відсутність операції з їх поставки, оскільки існування будь яких незначних недоліків при заповненні документації не є підставою для висновку про неправомірність включення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині і вважає за необхідне вказати наступне.

У відповідності до пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.2009 року у справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТзОВ «СІО-К» (покупець) та ТзОВ УІФ «Он Лайн Дніпро» (продавець) укладено договір купівлі продажу від 01.10.2012 року за № 23 (а.с.189 191 Т.1). Долученими до матеріалів справи копіями податкових накладних, отриманих ТзОВ «СІО-К» від ТОВ УІФ « Он Лайн Дніпро» (а.с.193-201 Т.1), видаткових накладних (а.с.186 188 Т.1) - підтверджується факт отримання закупленого товару (лісоматеріалів) за договором, отримання такого та сплату в повному обсязі (в тому числі, суми ПДВ у вартості товару).

Матеріалами справи підтверджується , що між ТзОВ «СІО-К» (покупець) та ТзОВ «Форест Сонг» (продавець) укладено договори від 30.12.2010 року за № 02 (а.с.202-204 Т.1), від 06.04.2011 року за № 13 (а.с.212-214), від 06.04.2011 року за № 14 EF (а.с.208-210 Т.1), від 14.06.2011 року за № 19/Д (а.с.206-207 Т.1), від 29.07.2011 року за № 21 TF (а.с.216-218 Т.1), від 29.07.2011 року за № 21 EF (а.с.219-221 Т.1), від 12.01.2012 року за № 05 EF (а.с.225-227 Т.1), від 12.01.2012 року за № 06 TF (а.с.222-224 Т.1). Долученими до матеріалів справи

копіями податкових накладних (а.с.228-250 Т.2, а.с.1-46 Т.3, а.с.59-83 Т.3), платіжних доручень (а.с.145 209 Т.3), накладних, видаткових накладних, актів прийому передачі та ТТН (а.с.126 227 Т.2) - підтверджується факт отримання закупленого товару (лісоматеріалів) за договором, отримання такого та сплату в повному обсязі (в тому числі, суми ПДВ у вартості товару).

Матеріалами справи підтверджується, що між ТзОВ «СІО-К» ( покупець) та ТзОВ «Ліспромсервіс» ( продавець) укладено договори від 20.01.2011 року за № 10 (а.с.228-230 Т.1), від 06.04.2011 року № 17 (а.с.231-233 Т.1). Долученими до матеріалів справи копіями податкових накладних (а.с.193-201 Т.1), платіжних доручень (а.с.116-144 Т.3), видаткових накладних, актів прийому передачі та товарно-транспортних накладних (а.с.59-125 Т.2) - підтверджується факт отримання закупленого товару (лісоматеріалів) за договором, отримання такого та сплату в повному обсязі (в тому числі, суми ПДВ у вартості товару).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У позивача наявні усі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарів у вказаних контрагентів, послуги надано, на суму отриманого послуг виписано податкові накладні та здійснено розрахунок за отримані послуги.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції.

З врахуванням наведеного висновки суду першої інстанції є правильними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги податкового органу та скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Що стосується висновків суду першої інстанції щодо оцінки правовідносин з іноземним суб'єктом господарювання «Piarottolegno Spa» (Італія) згідно договору про надання послуг, колегія суддів вважає їх помилковими та безпідставними, з огляду на наступне.

Як засвідчують матеріали справи (т.1 175-186), позивачем було закуплено обладнання для сушки пиломатеріалів разом з трьома сушильними камерами в листопаді 2011 року, як капітальні інвестиції до контракту № 06-1 від 03.10.2011 року за ВМД № 305000011/2011/017708 від 08.11.2011 року. В додатку №1 до цього контракту зазначений елемент RCU управління сущок А/13/В14/С15- програмне забезпечення для керування сушильними камерами. В додатку №3 до Акту перевірки в узагальненому переліку документів зазначено по позиції 1 перевірку Договорів постачання товарів, робіт, послуг, накладних, актів виконаних робіт по бухгалтерському рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». В додатку №5 до Акту перевірки відмічено перелік контрактів на здійснення експортно-імпортних операцій, в тому числі Контракт № 06-1 від 03.10.2011 року. Це спростовує висновки суду першої інстанції щодо відсутності документального підтвердження придбання ТзОВ «СІО-К» запасних частин та програмного забезпечення ( документальний доказ такого придбання ВМД № 305000011/2011/017708 від 08.11.2011 року з переліком деталей та запчастин до цього вантажного митного документа на 8 аркушах).

Придбанню додаткових запчастин сприяло здійснення монтажу сушильних камер та ремонту пилорами і верстатів ( безпосередня виробнича діяльність позивача), що підтверджується Контрактом №01-І від 10.01.2012 року і ввезені за ВМД № 305080000/2012/003405 від 10.01.2012 року та ВМД № 30580000/2012/012627 від 12.03.2012 року. Матеріали справи засвідчують, що монтаж сушильних камер та пусконалагоджувальні роботи здійснювали спеціалісти нерезидента-постачальника відповідно до укладеного контракту. Це підтверджується листом-запрошення від 06.07.2012 року, звітом про виконану роботу від 25.09.2012 року, актом про виконану роботу від 25.09.2012 року, витягом із рахунку про роботи, ксерокопіями паспортів іноземних спеціалістів, що здійснювали монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.06.2013 року № 0001342200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 38 754,24 грн. та розміру штрафних фінансових санкцій у сумі 9 688,56 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Закарпатської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року у справі № 807/2332/13-а - в частині незадоволення позовних вимог по визнанню протиправними та скасуванню податкового повідомлення-рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби від 20.06.2013 року № 0001342200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 38 754,24 грн. та розміру штрафних фінансових санкцій у сумі 9 688,56 грн. скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0001342200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 38 754,24 грн. та розміру штрафних фінансових санкцій у сумі 9 688,56 грн.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В.Гуляк

Л.Я. Гудим