Ухвала суду № 52520541, 15.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 753/9293/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Вовк Є.І. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

апелянт ОСОБА_3

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 10 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити нараховані відповідачем грошові кошти в сумі 14 070,41 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 10 червня 2015 року провадження в даній справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 10 червня 2015 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду виходячи із наступного.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з приписів п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в суд з вимогою про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити нараховані відповідачем грошові кошти.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначав, що позивач звернувся з позовом щодо фактичного перерахунку пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Вказував, що зобов'язання здійснити такий перерахунок пенсії вже були предметом судового розгляду, посилаючись при цьому на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 19.10.2009 року по справі № 2а-748/09, якою позов задоволено та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року .

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, способом захисту інтересів осіб в адміністративному судочинстві є визнання дій (бездіяльності) та рішень неправомірними, їх скасування, покладення обов'язку поновити порушене право.

З правового аналізу положень статей 21, 105, 162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу владних повноважень ( його посадової особи), зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю, оскільки захист інтересів осіб в адміністративному судочинстві має бути спрямований на поновлення прав та інтересів позивача.

Також, колегія суддів звертає увагу, що під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав, або ймовірність порушення нормативним актом прав у майбутньому.

Незалежно від підстав позову, визначених позивачем, адміністративні суди перевіряють коло обставин, що можуть слугувати підставами позову, з одного боку - для встановлення обов'язку вчинити певну дію ( наявності права на прийняття рішення), з іншого - на доведення правової заінтересованості особи у виконанні цього обов'язку саме на її користь.

Таким чином, для визначення тотожності спору суттєвим є зміст позову, тобто вимога до суду про захист порушеного чи оспорюваного права.

Як вбачається з матеріалів даної справи, постановою Дарницького районного суду м.Києва від 19.10.2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 21.06.2011 року без змін, задоволено позов ОСОБА_3 про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що позовної вимоги про зобов'язання виплатити суми перерахованої пенсії в межах справи 2а-748/09 позивач не заявляв.

В даній позовній заяві позивач вказує на той факт, що на виконання постанови Дарницького районного суду м.Києва від 19.10.2009 року по справі № 2а-748/09 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії. Однак, перераховані кошти не виплачуються, тобто оспорює подальшу бездіяльність.

Отже, між сторонами, з дати здійснення перерахунку, виникли інші правовідносини щодо не вчинення відповідачем дій по фактичній виплаті заборгованих коштів.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави до закриття провадження в справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Справу належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 204, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 10 червня 2015 року - скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 19.10.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Губська О.А.