Постанова № 52517237, 19.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 жовтня 2015 року 15:36 справа №826/16508/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Коксотрейд”

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Коксотрейд” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Коксотрейд”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2015 року №5226552802 та №5326552802.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16508/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 21 вересня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; за спільним клопотанням сторін на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 05 серпня 2015 року №5226552802 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ “Коксотрейд” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 479 333,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 05 серпня 2015 року №5326552802 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 50.1 статті 50, пункту 102.1 статті 102, пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України ТОВ “Коксотрейд” зменшено розмір від’ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року у розмірі 479 333,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 22 липня 2015 року №32/26-55-28-02/30962083 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ “Коксотрейд” (п.н. 30962083) бюджетного відшкодування податку на розрахунковий рахунок за лютий 2014 року” (далі по тексту – акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 50.1 статті 50, пункту 102.1 статті 102, пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від’ємне значення податку на додану вартість за січень 2014 року, та пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено задекларовану суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2014 року.

Зазначені порушення в акті перевірки обґрунтовано наступним: позивач неправомірно відобразив у декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року в рядку 8 коригування податкового зобов’язання за попередні звітні періоди в розмірі (-) 479 333,33 грн., у зв’язку із поверненням попередньої оплати за вугільний концентрат згідно розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних грудня 2010 року по відносинам із ПрАТ “Харківський коксовий завод”.

В чому власне полягає виявлене порушення ДПІ у Печерському районі не наведено, разом з тим, на підставі пояснень представників сторін суд встановив, що відповідач ототожнює коригування податкових зобов’язань у зв’язку зі зміною суми компенсації з поданням уточнюючого розрахунку у зв’язку із виявленими помилками з посиланням на строки, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується висновками акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, виходячи з того, що строк давності у 1095 днів, передбачений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, не застосовується до коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ “Коксотрейд”, виходячи з наступних мотивів.

Як встановлено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, ТОВ “Коксотрейд” відображало у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року коригування податкового зобов’язання за грудень 2010 року у зв’язку із поверненням попередньої оплати за вугільний концентрат згідно розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29 січня 2014 року №№122, 120, 119, 101 виписаних по відносинам із ПрАТ “Харківський коксовий завод” на підставі договору купівлі-продажу від 09 березня 2010 року.

Копії первинних, податкових та платіжних документів по операціям з коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме: договір купівлі-продажу від 09 березня 2010 року, додатки до нього, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної, платіжні доручення про повернення передплати, акти звіряння взаємних розрахунків долучено до матеріалів справи. Правильність складання таких документів та зміст операцій з коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідачем під сумнів не ставиться.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За правилами підпунктів 192.1.1, 191.1.2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Згідно з пунктом 192.3 статті 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На думку відповідача, право на коригування податних зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість зберігається лише протягом 1095 днів з дня складання податкової накладної; після закінчення 1095 днів платник податку не має права здійснювати відповідні коригування.

Разом з тим, норми статті 192 Податкового кодексу України вказують, що у випадку будь-якої зміни суми компенсації вартості товарів/послуг після їх постачання, наприклад повернення товару або перегляд цін, постачальник та покупець зобов’язані відкоригувати відповідним чином податкові зобов’язання та податковий кредиту з податку на додану вартість, про що відобразити у відповідній податковій декларації.

При цьому суд звертає увагу, що стаття 192 Податкового кодексу України, яка регулює порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, не встановлює граничних строків для зміни суми компенсації вартості товарів/послуг після їх постачання та проведення відповідних коригувань.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Буквальний зміст вказаної правової норми свідчить про встановлення граничних строків для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування.

Однак, у межах спірних правовідносин позивач не подавав заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування; суд звертає увагу, що коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість не є заявою про повернення чи відшкодування грошових зобов’язань.

Аналогічна право позиція підтримана Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 04 липня 2013 року №К/9991/67454/12, від 19 березня 2014 року №К/800/34248/13, від 07 серпня 2014 року №К/800/17417/14.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення ТОВ “Коксотрейд” пункту 50.1 статті 50, пункту 102.1 статті 102, пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України є помилковими, а зменшення розміру від’ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року у розмірі 479 333,00 грн. – протиправним.

З урахуванням викладеного помилковими є також висновки акта перевірки про порушення позивачем пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, відповідність дій позивача із коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість у січні 2014 року вказує про відсутність порушень при розрахунку різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському від 05 серпня 2015 року №5226552802 та №5326552802 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Коксотрейд” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Коксотрейд” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05 серпня 2015 року №5226552802 та №5326552802.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Коксотрейд” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко