Постанова № 52515518, 18.10.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18.10.2011 р. Справа № 2а-5324/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Салової І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", вул. Заводська, 2,Первомайське,Жовтневий район, Миколаївська область,57232

доСпеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 29.06.2011року №0000290040, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2011 №0000290040, згідно з яким контролюючим органом зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 46 797 792 гривні, посилаючись на невмотивованість рішення та недоведеність обставин (порушення п. 3.1 статті 3, пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5, п.6.1 ст. 6, п.22.4 ст. 22 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 1.6 п. 1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143), з якими контролюючий орган повязує зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в запереченнях на позов та представник відповідача у судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на законність прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки сума, на яку зменшено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток, як встановлено за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, що здійснювалась Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області (акт від 03.08.2010 № 869/23-34539925), не підтверджена первинними документами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що позивач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 17.08.2006 та перебуває на податковому обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

10 червня 2011 року відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт про результати невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток № 706/40/34539925 від 10.06.2011 (надалі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою (відповідно до висновків Акта перевірки) встановлено, що на порушення п. 3.1 статті 3, статті 3, пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22 ОСОБА_1 України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, пп. 1.6 п.1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 зі змінами та доповненнями «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ»завищено суму відємного значення обєкта оподаткування по податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на суму 46 797 792 грн..

Підставою для зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток є те, що позивачем при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року не враховано результати планової виїзної перевірки (акт від 03.08.2010 № 869/23-34539925) та включено до складу валових витрат завищену суму відємного значення обєкта оподаткування за результатами 2009 року.

Позивачем 21.06.2011 за вих. №2701 булі надані заперечення до Акта перевірки.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийняте повідомлення-рішення СДПІ від 29.06.2010 №0000290040, згідно з яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 46 797 792 гривні.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При розгляді справи встановлено, що висновки Акта перевірки повністю ґрунтуються на результатах виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, проведеною Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області (акт перевірки від 03.08.2010 №869/23-34539925, надалі Акт від 03.08.2010).

На підставі висновків Акта від 03.08.2010 про зменшення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області 16.08.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392301/0, згідно з яким визначена сума податкових зобовязань позивача 7 559 286 гривень, у тому числі податок на прибуток 4 404 640 гривень, штрафні (фінансові) санкції 3 154 746 гривень. Повідомлення-рішення від 16.08.2010 було оскаржене позивачем в судовому порядку. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №2а-5497/10/1470 від 09.12.2010 повідомлення-рішення від 16.08.2010 було визнано протиправним та скасовано. Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (наділ КАСУ) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Акт перевірки містить посилання на Акт від 03.08.2010 як на доказ, що підтверджує факт порушення позивачем вимог законодавства. При цьому, висновкам Акта від 03.08.2010 вже дана оцінка Миколаївським окружним адміністративним судом та Одеським апеляційним адміністративним судом. Згідно з рішеннями судів по справі № 2а-5497/10/1470, що набули законної сили, Актом від 03.08.2010 не доведено порушення позивачем ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств», а повідомлення-рішення щодо нарахування податку на прибуток, яке було прийнято на підставі цього акта, було визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, від 22.12.2010, № 984 (надалі «Порядок оформлення результатів перевірок») акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Отже, акт перевірки не породжує певні правові наслідки, не є спрямованим на регулювання тих чи інших відносин та не має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Даний висновок підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2009 по справі № К-1185/07.

Нормами законодавства, про порушення яких зазначено в Акті перевірки, та жодним іншим нормативним актом не встановлено для платника податків обовязок враховувати при складанні обовязкової податкової звітності результати перевірок, здійснених податковими органами, які викладені в актах перевірки.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 3 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює обєкт оподаткування податком на прибуток. Відповідно до цієї статті об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього ОСОБА_1, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього ОСОБА_1 та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього ОСОБА_1. Згідно з пунктом 6.1 статті 6 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Акт перевірки не містить фактів порушення позивачем порядку визначення обєкту оподаткування податком на прибуток. Відємне значення обєкту оподаткування за результатами 2010 року враховано позивачем при складанні податкової декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 року.

Згідно з пунктом 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Декларація позивача за І квартал 2011 року містить усі передбачені законом показники. Акт перевірки не містить доказів, що дані, наведені в декларації, не підтверджуються первинними документами обліку та не відповідають податкової звітності позивача за попередні періоди. Достовірність даних підтверджується підписами відповідних посадових осіб позивача.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз встановлених в судовому засіданні обставин в контексті наведених правових норм вказує на те, що висновки відповідача про те, що субєкт господарювання порушив п. 3.1 статті 3, статті 3, пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22 ОСОБА_1 України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 1.6 п.1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», не врахувавши при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року результатів планової перевірки, є необґрунтованими, а повідомлення-рішення, що оскаржується, - протиправним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Вищенаведене є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 70-71, 86, 122, 138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000290040 від 29 червня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» 3 (три) гривень 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний