Постанова № 52515430, 16.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2015 року Справа № 813/4137/15

14 год. 40 хв. Зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.07.2014 року №0000611720, №0000631720, №0000621720.

Позовні вимоги мотивовані тим, що чинними нормами законодавства, а саме ст.181 ПК України вказано чіткий перелік вимог до реєстрації осіб, як платником податку. З аналізу норм ст.181-183 ПК України, для реєстрації платником податку, сума виручки повинна перевищувати 300000 грн. без урахування сум ПДВ. В акті перевірки вказано, що сума виручки позивача становить 310365,06 грн., однак не вказано, чи ця сума визначена з урахуванням податку на додану вартість чи без нього, як це вказано в Законі. Крім того, вказує, що сума ПДВ вже була включена в товар, і не підлягає повторній сплаті.. Щодо висновків про порушення ним пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України щодо неподання декларацій з ПДВ зазначає, що дана норма вказує на те, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Однак,позивач не був зареєстрований платником ПДВ добровільно, та були й відсутні законодавчі підстави для обов'язкової реєстрації, відтак у нього був відсутній обов'язок подавати таку декларацію. Тому вважає оскаржувані рішення протиправними, необґрунтованими та просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обґрунтовується тим, що ФОП ОСОБА_3 у 2011 році здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, у 2012- 2013 на загальній системі оподаткування. Перевіркою встановлено заниження валового доходу за 2012 рік на суму 48977,07 грн., за 2013 рік на суму 1000 грн. Згідно поданих звітів по РРО та книг КОРО сума готівкових коштів, які отримав ФОП ОСОБА_3 за реалізований товар у 2012 році складає 340775,07 грн. Згідно поданих звітів по РРО та книг КОРО сума готівкових коштів, які отримав ФОП ОСОБА_3 за реалізований товар у 2013 році складає 194844,69 грн., відтак вважає, що позивачем порушено п.177.2 ПК України, чим занижено валовий дохід за 2012 рік на суму 48977,07 грн., за 2013 рік на суму 1000 грн. Крім того, вказує, зо позивачем внесено до декларацій про майновий стан та доходи 2012 - 2013 року перекручені дані, безпідставно занизивши суму чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2012 рік в розмірі 48977 грн., за 2013 рік в розмірі 1000 грн., донараховано податок з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності за 2012 рік в сумі 1179,06 грн., порушено п.177.2, 177.5.3 ПК України. Відповідач вважає, що позивач зобов'язаний був подати заяву до 10.11.2012 року та зареєструватись платником ПДВ з листопада 2012 року. Відтак, перевіркою встановлено порушення позивачем пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: не подано декларації з ПДВ за грудень 2012 року, січень - грудень 2013 року та порушення п.181.1 ст.181, п.183.2, 183.10 ст.183, ст.187 ПК України, занижено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 43239 грн. Отже, ФОП ОСОБА_3 занижено суму чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок в розмірі 34,7% за 2012 рік в розмірі 35800,07 грн., за 2013 рік в розмірі 1000 грн. Порушено п.4 ч.1 ст.4, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, абз.3,5 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", донараховано єдиний соціальний внесок за 2012 рік в сумі 12422,62 грн., за 2013 рік в сумі 347 грн. Вказує, що аргументи, наведені позивачем, не спростовують виявлені порушення податковим органом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрована в виконавчому комітеті Львівської міської ради 26.01.2010 року, отримала свідоцтво про державну реєстрацію №2415000000042234, на податковому обліку перебуває з 27.01.2010 року в ДПІ у Сихівському районі м. Львова.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області на підставі направлення від 27.03.2014 року №198 та наказу від 26.03.2014 року №200 згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 10.07.2014 року №722/17-02/НОМЕР_1 (надалі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення:

- пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, неподання декларацій з ПДВ за грудень 2012 року, січень - грудень 2013 року;

- п.181.1 ст.181, п.183.2, п.183.10 ст.183, ст.187 ПК України, донараховано ПДВ в розмірі 43239 грн.;

- внесення до декларації про майновий стан та доходи за 2012- 2013 роки перекручених даних, що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2012 рік в розмірі 48977 грн., за 2013 рік в розмірі 1000 грн., донараховано податок з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності за 2012 рік в сумі 1179,06 грн., порушено п.177.2 ст.177, пп.177.5.3 п.177.5 ПК України;

- п.4 ч.1 ст.4, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, абз.3,5 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", донараховано єдиний соціальний внесок за 2012 рік в сумі 12422,62 грн., за 2013 рік в сумі 347 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що перевіркою правильності визначення валового доходу (обсягу виручки), відображеного в декларації про доходи з даними про суми валового доходу (обсягу виручки), встановлено: заниження валового доходу за 2012 рік на суму 48977,07 грн., за 2013 рік на суму 1000 грн. Згідно поданих звітів по РРО та книг КОРО сума готівкових коштів, які отримав ФОП ОСОБА_3 за реалізований товар у 2012 році складає 340775,07 грн. Згідно поданих звітів по РРО та книг КОРО сума готівкових коштів, які отримав ФОП ОСОБА_3 за реалізований товар у 2013 році складає 194844,69 грн. Враховуючи вищенаведене, ФОП ОСОБА_3 порушив п.177.2 ст.177 ПК України, занизив валовий дохід за 2012 рік на суму 48977,07 грн., за 2013 рік на суму 1000 грн. Також перевіркою встановлено внесення до декларації про майновий стан та доходи перекручених даних, чим порушено п.177.1 ПК України, та встановлено факт неподання декларацій з ПДВ за грудень 2012 року, січень - грудень 2013 року та порушено п.181.1, 183.2, 183.10, ст.187 ПК України.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області винесено 23.07.2014 року:

- податкове повідомлення - рішення №0000611720, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1473,83 грн., в тому числі за основним платежем 1179,06 грн. та за штрафними санкціями 294,77 грн.;

- рішення №0000631720 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу донараховано єдиного внеску у розмірі 12769,62 грн. та штрафні санкції в розмірі 141,57 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0000621720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість 56428,75 грн. , в тому числі за основним платежем 43239 грн., за штрафними санкціями 13189,75 грн.

Як вказано в акті перевірки (п.1.16.1 акта), Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року перебував на загальній системі оподаткування. Відповідно до п.1.4 акта, платником ПДВ ФОП ОСОБА_3 не реєструвався.

Згідно п.180.1. ПК України, для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п. 181.1. ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п.183.1.ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

В силу п. 183.2. ПК України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно п. 183.10. ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. (п.177.1 ПК України).

Згідно п.177.5.3. ПК України, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно акта перевірки, при його складенні відповідачем не досліжувались первинні документи. Висновків щодо врахування чи не врахування сум ПДВ із загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню в акті не наведено.

Як вбачається з акта перевірки, висновки податкового органу базуються лиш на даних, наведених у п.1.9 акта перевірки даних звітів по РРО. Хоч в акті перевірки відповідачем вказано, що висновки ґрунтуються також на даних книг КОРО, однак такі твердження спростовуються копіями виписок з книг КОРО за 2012 рік та 2013 рік, оригінали яких подавались для огляду в судовому засіданні позивачем, в яких наведені не ті суми, що вказані у акті перевірки.

Таким чином, висновки відповідача про перевищення позивачем встановленого п.181.1 ПК України розміру операцій, що підлягають оподаткуванню є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимим доказами, здійснені без дослідження первинних документів.

При цьому, представник позивача вказує, що у складі вартості придбаних товарів позивачем сплачувалось ПДВ у повному обсязі, сума ПДВ вже була включена у товар та не підлягає повторній сплаті, що при проведені перевірки не досліджувалось. В акті перевірки зазначено, що сума виручки становить 310365,06 грн., однак не вказано чи ця сума визначена з урахуванням податку на додану вартість чи без нього, як це вимагає п.181.1 ПК України.

Таким чином, необґрунтованими є висновки податкового органу з посиланням на дані звітів по РРО та книг КОРО про те, що обсяг готівкових коштів, які отримав позивач у 2012 році та 2013 року перевищують 300000 грн.

Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач відповідно до вимог ст. 183 Податкового кодексу України підлягав обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість та був зобов'язаний подавати податкові декларації з грудня 2012 року до податкового органу з податку на додану вартість є безпідставними.

З огляду на вищенаведене, висновки податкового органу про порушення позивачем п.181.1 ст.181, п.183.2, п.183.10 ст.183, ст.187 ПК України є необґрунтованими.

Висновки податкового органу про внесення позивачем до декларації про майновий стан та доходи за 2012- 2013 роки перекручених даних також не ґрунтуються на дослідженні первинних документів, є необґрунтованими і безпідставними. Крім того, відповідачем не обґрунтовано в чому саме полягає «перекручення даних» у деклараціях про майновий стан та доходи позивача з посиланням на норми чинного законодавства та дані первинного обліку. При перевірці не досліджувалась суть проведених операцій.

Висновки податкового органу про порушення позивачем п.4 ч.1 ст.4, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, абз.3,5 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ґрунтуються на вищенаведених висновках податкового органу, викладених в п.2.2.1 акта, які судом визнані необґрунтованими.

Відповідно до п.49.18.1 ПК України (із змінами і доповненнями), податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем положень пп.49.18.1 ПК України щодо неподання декларацій з ПДВ слід зазначити, що дана норма вказує на те, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Однак, позивач не був зареєстрованим платником ПДВ, були відсутні законодавчі підстави для обовязкової його реєстрації платником, відтак у нього був відсутній обовязок подавати таку декларацію.

З огляду на вищенаведене, висновки податкового органу про порушення позивачем пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, неподання декларацій з ПДВ за грудень 2012 року, січень - грудень 2013 року є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності вкладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи не містять жодних доказів, щоб спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, на суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору (182,70 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 7-14, 18, 19, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2014 року №0000611720, №0000621720 та рішення про застосування штрафних санкцій від 23.07.2014 року №0000631720.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 182,70 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 20.10.2015 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна