Постанова № 52515402, 13.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року № 813/4147/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1

представника відповідача 3 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4, державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5, Львівського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправними та скасування рішень, зобовязання вчинити дії, -

Встановив:

ОСОБА_3 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4, державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5, Львівського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №19416881 від 17.02.2015 державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5 щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32;

- визнати протиправним та скасувати рішення №19773735 від 04.03.2015 державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо державної реєстрації права власності на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32 за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 27 лютого 2012 року, ОСОБА_3, на підставі договору дарування №450 від 27.02.2012 року, посвідченого ОСОБА_10, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, отримала у власність приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Сулими, 32. 10 липня 2015 року представник ОСОБА_3, прийшов до нотаріуса для відновлення документів права власності на приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Сулими, 32, однак йому повідомлено, що правовстановлюючі документи неможливо відновити, оскільки 17.02.15р. право власності за ОСОБА_3 скасовано відповідно до рішення про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 19416881 від 17 лютого 2015 року, і 18.02.15р. право власності зареєстровано за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки на момент внесення записів про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32 та щодо державної реєстрації права власності на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32 за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 11 лютого 2015, якою зупинено виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 січня 2014, на підставі якого відповідачем були прийняті оскаржувані рішення, до закінчення касаційного провадження у справі. Вважає, що у відповідачів не було законних підстав для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32 та реєстрації права власності на вказане примішення за іншими особами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві та уточненнях до неї, просив позов задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача-2 подала до суду письмові заперечення, в яких проти позову заперечила, мотивуючи тим, що реєстрація прав на нерухоме майно відноситься до виключної компетенції державного реєстратора, а відтак судові органи не вправі перебирати на себе його повноваження. Просила в задоволенні позову відмовити.

Треті особи в судове засідання не не зявились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

В судове засіданні представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник відповідача-3 також подав до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких проти позову заперечив, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення №19773735 від 04.03.2015 не приймав, у звязку з чим не порушив прав та інтересів позивача, тому просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача-3 проти позову заперечила з мотивів, вказаних в письмових запереченнях.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.

Згідно з п.1 ст.З Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що 27 лютого 2012 року, ОСОБА_3, на підставі договору дарування №450 від 27.02.2012 року, посвідченого ОСОБА_10, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, отримала у власність приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Сулими, 32.

22 січня 2014 року Франківським районним судом м. Львова прийнято рішення у справі за позовом ТзОВ «Шаян-Еліт» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 3-ї особи ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності на приміщення квартири АДРЕСА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ТзОВ «Шаян-Еліт», ПАТ АКБ «Київ», ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_3, треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, ВАТ Завод «Львівсільмаш», Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції про визнання переважного права на придбання у власність орендованого ними нежитлового приміщення, визнання права власності на квартири 1-4, нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Сулими, 32 та витребування з володіння майна.

Даним рішенням скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Сулими, 32 (будівля дитячого садка літ.А-1) заг. площею 244,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами (сарай літ. Г; сарай літ. Д; ворота №1; хвіртка №2; огорожа №3 та №4;, змощення літ. "І") та визнано за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 право спільної сумісної власності на приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Сулими, 32 (будівля дитячого садка літ. А-1) заг. площею 244,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами та нежитлові приміщення будинку А1-2 (літ. І, II першого поверху, заг. пл. 24,6 м.кв) та (літ. І, II, III, IV другого поверху, заг. пл. 47,2 м.кв.).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 зупинено виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 січня 2014 року у справі №2-3429/11 (провадження №2/465/323/14) до закінчення касаційного провадження у справі.

Державним реєстратором реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5, 17.02.2015 року на підставі Рішення про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 19416881 від 17 лютого 2015 року скасовано право власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Сулими, 32.

04 березня 2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4 прийнято рішення №19773735 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю дитячого садка літ А-1 за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32, площею 244,1 кв.м. за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

18 лютого 2015 державний реєстратор реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, індексний номер 19773735 від 04 березня 2015 року внесла запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Не погодившись із рішеннями відповідачів ОСОБА_3 оскаржила їх до суду.

Законом, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Виходячи з норми ч.1 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором може бути державний реєстратор органу державної реєстрації прав (державний службовець) або нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

З аналізу вищезазначеної правової норми вбачається, що однією із правових підстав для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, тобто рішення яке підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як видно з матеріалів справи 17.02.2015 року Державним реєстратором реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5, на підставі рішення Франківського районного суду від 22.01.2014 у справі №2-3429/11 (провадження №2/465/323/14), прийнято рішення №19416881 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав. Державний реєстратор у день отримання рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, приймає рішення про зупинення державної реєстрації прав, про що письмово повідомляє заявника не пізніше наступного дня після прийняття ним відповідного рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 зупинено виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 січня 2014 року у справі №2-3429/11 (провадження №2/465/323/14) до закінчення касаційного провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 17.02.2015 №19416881 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32, оскільки, на момент прийняття вказаного рішення існувала заборона Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 січня 2014 року у справі №2-3429/11 (провадження №2/465/323/14) до закінчення касаційного провадження у справі, а отже таке підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про скасувати рішення №19773735 від 04.03.2015 державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо державної реєстрації права власності на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32 за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, то суд встановив такі правовідносини та виходив з такого.

Як зазначено відповідачем та не заперечується позивачем 28.02.2015 р. у відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно РС ЛМУЮ надійшла заява про реєстрацію право власності за №10264014 від ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (згідно довіреностей представником ОСОБА_14) із супровідними документами, а саме:

- рішення суду №2-3429/11 від 22.01.2014 року;

- технічний паспорт від 29.12.2014року.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 607/5 від 02.04.2013р.. зареєстрованого в МЮУ 02.04.2013р. за №534/23066 "Про заходи взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; на підприємства як єдині майнові комплекси; на новосформовані земельні ділянки лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного. | історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду загальнок площею понад 1 га; на земельні ділянки загальною площею понад 1 га, які відводяться з., рахунок земель лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційногс історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду (у тому числі із зміною цільового призначення); на підставі договорів про інвестування та/або договорі про спільну діяльність, однією із сторін у яких є держава в особі органу управлінь майном або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядуванню або підприємства, установи, організації державної чи комунальної форми власності (крі\ випадків державної реєстрації права власності на об'єкти житлової нерухомості Зс фізичними особами); на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв метрів, що розташовані на земельній ділянці, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

Відповідно до п.12 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - датою і часом державної реєстрації прав та іх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви.

Орган державної реєстрації, який прийняв відповідну заяву, після прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, забезпечує: внесення запису про державну реєстрацію на підставі рішення, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

04.03.2015 державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4 розглянув вказану заяву та прийняв рішення № 19773735 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю дитячого садка літ А-1 за адресою м.Львів, вул. Сулими 32, площею 244,1 кв.м. за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

В матеріалах справи міститься лист Міністерства юстиції України від 21.08.2015 №Г-15251/19.2, в якому зазначено, що на момент прийняття ОСОБА_4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 19773735 згідно з даними Державного реєстру прав не вбачається інформації щодо надання позивачем ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.08.2015 щодо зупинення виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 січня 2014 року у справі №2-3429/11, на підставі якого проводилась державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Суд зазначає, що дана обставина не свідчить про законність прийнятого 04.03.2015 ОСОБА_4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 19773735, оскільки на момент прийняття вказаного рішення існувала заборона Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 січня 2014 року у справі №2-3429/11 (провадження №2/465/323/14) до закінчення касаційного провадження у справі, а отже таке підлягає скасуванню.

Крім того, слід зазначити, що 08 квітня 2015 року Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Пізніше 29 липня 2015 року Апеляційний суд Львівської області скасував вищевказане рішення Франківського районного суду м. Львів від 22 січня 2014 року та залишив за ОСОБА_3 право власності на оспорюваний об'єкт нерухомості.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, незважаючи на те, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав власності на будівлю дитячого садка літ А-1 за адресою м.Львів, вул. Сулими 32, площею 244,1 кв.м. за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, відпали усі підстави для державної реєстрації прав власності за вищевказаними особами.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства,

В абз.10 п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_3 є скасування рішення №19416881 від 17.02.2015 державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5 щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32 та скасування рішення №19773735 від 04.03.2015 державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо державної реєстрації права власності на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32 за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №19416881 від 17.02.2015 державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5 щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32.

Визнати протиправним та скасувати рішення №19773735 від 04.03.2015 державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо державної реєстрації права власності на будівлю дитячого садка пл. 244,1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сулими, 32 за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 438 (чотириста тридцять вісім) грн 48 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяР. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 19.10.2015