Постанова № 52515375, 29.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29.09.2015 р. № 814/2292/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54001

доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2015 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2015 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що анульована банком заборгованість у розмірі 403198,97 грн. є пенею, а відтак її списання не є доходом, у зв'язку з чим позивач не має обов'язку щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, правомірними, документально підтвердженими, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У лютому 2015 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, результати якої оформлені актом від 17.02.2015 р. № 128/14-03-17-03-08/НОМЕР_3.

Перевіркою виявлено наступні порушення:

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: неподання декларації про майновий стан і доходи за 2012 р.;

- п. 168.1 ст. 168, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176, п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб за 2012 р. на суму 68329,22 грн.

27.03.2015 р. відповідач виніс податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на суму 85411,52 грн. і № НОМЕР_2 на суму 170,00 грн.

Висновок про порушення позивачем податкового законодавства відповідач зробив на підставі того, що згідно з даними ЦБД ДРФО від 11.07.2014 р. № 411 позивач у 4 кварталі 2012 р. отримав дохід від ПАТ "Кредитпромбанк" у сумі 403198,97 грн., який не був відображений у декларації про майновий стан за 2012 р. як такий, що підлягає оподаткуванню.

Так, 28.09.2007 р. позивач уклав з ПАТ "Кредитпромбанк" кредитний договір, за умовами якого отримав від банку кредит у сумі 99000,00 грн. до 27.09.2032 р.

За умовами додаткового договору від 30.11.2012 р. банк здійснив звільнення (прощення боргу) позичальника на загальну суму 50444,01 грн.

Згідно п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Абзацом "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З акту перевірки вбачається, що саме вказаною нормою (абзац "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України) фактично були обґрунтовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Разом з тим, вказаний абзац "д" є складовою пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, яким передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого як додаткове благо, і фактично, визначає один з видів такого додаткового блага.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 ст. 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміні, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Статтею 14 ПК України визначено значення понять, в якому ці поняття вживаються в цьому Кодексі.

Так, відповідно до п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Аналогічний висновок висловлено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014 р. по справі К/800/40206/14.

Судом встановлено, що в результаті реалізації договірних правовідносин між ПАТ "Кредитпромбанк" та позивачем останнім було повернуто банку суму більшу, ніж була отримана ним в якості кредиту, тобто у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулося збільшення загального майнового стану чи приросту активів у тій чи іншій формі, а тому в нього відсутній об'єкт оподаткування в розумінні ПК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає помилковими посилання відповідача на положення абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказана норма повинна застосовуватися в кореспонденції з положеннями ст. 14, п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164 ПК України і не може їм суперечити.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в розумінні ПК України, а відтак спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції, що діяла на дату подання позову), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 182,70 грн., що й підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 27.03.2015 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.

3. Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) судовий збір у сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська