Постанова № 52515240, 13.10.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1428/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участі секретаря Михальченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» (далі позивач, ПАТ «Старобільський молокозавод») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області (далі відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська), в якому позивач просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яке полягає в нездійсненні протягом 20 днів з 20.07.2015 зарахування переплати (надлишково сплачених грошових коштів) позивача з ПДВ в сумі 276000 грн. у рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб у сумі 276000 грн.; зобовязати відповідача здійснити зарахування переплати (надлишково сплачених грошових коштів) позивача з ПДВ в сумі 276000 грн. у рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб у сумі 276000 грн. Позовні вимоги мотивовано наступним.

Станом на 21.05.2015 за позивачем існує переплата з ПДВ до Державного бюджету України в сумі 276000 грн., що виникла в результаті безпідставного перерахування позивачем вказаної суми згідно з платіжним дорученням № 6460 від 08.10.2012.

14.07.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування вказаної суми переплати в рахунок суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, яка відображена в обліку Старобільської ОДПІ в сумі 1673362,06 грн. податкової вимоги № 15 від 26.03.2014.

Таке зарахування можливе на підставі норм абзаца четвертого п.п. 87.1 ПК України, а саме податковий орган здійснює таке зарахування за заявою позивача, оскільки переплата та недоїмка існують за різними податками.

Позивач вважає, що для здійснення вказаного зарахування сум слід застосовувати положення п.п. 44.3 ПК України, а саме 20-денний строк.

Заяву про зарахування відповідач отримав 20.07.2015, однак, до цього часу будь-якого документа про проведення зарахування чи відмову в зарахуванні позивач не отримав. Таким чином, позивач вважає, що зарахування не здійснено, отже, існує протиправна бездіяльність відповідача щодо не проведення зарахування.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі, надав письмові заперечення проти позову (арк. справи 22-23), в яких посилається на наступне.

Позивач перейшов на облік ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 05.07.2014 зі Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області.

Підприємство при сплаті суми 276099,67 грн. згідно з платіжним дорученням від 08.10.2012 № 6460 самостійно в графі «Призначення платежу» зазначило «сплата грошового зобовязання, визначеного органом ДПС за результатами документальної перевірки № 190/2200-00444837 від 18.09.2012 р.». За результатами цієї перевірки ПАТ «Старобільський молокозавод» було винесено податкове повідомлення-рішення за платежем податок на додану вартість від 08.12.2012 № НОМЕР_1, яким донараховано суму грошового зобовязання саме в розмірі 276099,67 грн. Отже підприємству було відомо про результати перевірки, суму донарахованого ДПІ грошового зобовязання та, відповідно, сплачено ним цю суму в повному обсязі.

Як свідчить витяг з облікової картки платника податків з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, зазначена сума в розмірі 276099,67 грн. була сплачена підприємством 08.10.2012 та зарахована 18.10.2012 в сплату податкових зобовязань, які виникли за результатами проведеної документальної перевірки (ППР від 08.10.2012 № НОМЕР_1). Отже, зазначені факти спростовують доводи позивача про безпідставне перерахування коштів з податку на додану вартість у розмірі 276000 грн.

Крім того, дані облікової картки ПАТ «Старобільський молокозавод» з ПДВ свідчать про відсутність у підприємства переплати в розмірі 276000 грн. Так, станом на 30.07.2015 переплата складала 1481,58 грн., про що було повідомлено позивачу засобами електронного звязку листом ДПІ від 30.07.2015 № 12/20.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПАТ «Старобільський молокозавод» є юридичною особою, перебував на обліку як платник податків у Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області та перейшов на облік до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

20.07.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою від 14.07.2015 про зарахування суми переплати з податку на додану вартість у розмірі 276000,00 грн. в рахунок суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб (арк. справи 42).

Листом від 30.07.2015 № 12/20 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 30.07.2015 в інформаційній картці платника податків ПАТ «Старобільський молокозавод» з ПДВ обліковується переплата в сумі 1418,58 грн., таким чином, провести залік коштів у сумі 276000,00 грн. на теперішній час не є можливим (арк. справи 43).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, питання про погашення податкового боргу з відповідного платежу за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів розглядається контролюючим органом за умови наявності переплати відповідного платежу та на підставі заяви такого платника.

З облікової картки платника податків з податку на додану вартість слідує, що станом на 20.07.2015 (дата надходження заяви до податкового органу) позивач мав переплату з податку на додану вартість в розмірі 1081,58 грн. (арк. справи 39), яка обліковується за позивачем станом і на 31.08.2015 (арк. справи 41).

Вказана обставина унеможливлює застосування положень пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України щодо зарахування сплаченої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 276000,00 грн. у рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та свідчить про відсутність бездіяльності відповідача щодо нездійснення такого зарахування.

Суд не бере до уваги посилання позивача про безпідставне перерахування позивачем суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 276000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 6460 від 08.10.2012.

Згідно зі вказаним платіжним дорученням № 6460 від 08.10.2012 ПАТ «Старобільський молокозавод» сплатило до Державного бюджету 276099,67 грн., визначивши призначення платежу: «сплата грошового зобовязання, визначеного органом ДПС за результатами документальної перевірки № 190/2200-00444837 від 18.09.2012» (арк. справи 6).

За даними облікової картки позивача з податку на додану вартість 08.10.2012 було зараховано 276099,67 грн. за платіжним дорученням № 6460 від 08.10.2012 (сплата грошового зобовязання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту) (арк. справи 24).

Зазначеними доказами спростовуються доводи позивача про те, що сплата грошового зобовязання була помилковою, оскільки факт сплати визначеної в платіжному документі суми грошового зобовязання з податку на додану вартість з зазначенням відповідного призначення платежу свідчить про обізнаність позивача щодо податкового зобовязання та обґрунтованість сплати такого зобовязання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді заяви позивача про зарахування суми податку на додану вартість у розмірі 276000 грн. в рахунок податку на доходи фізичних осіб діяв у межах його повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не належать до задоволення.

У звязку з відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду з позовом, йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1