Постанова № 52515089, 23.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року справа №810/3749/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська молочна компанія"

до управління праці та соціального захисту населення Згурівської райдержадміністрації Київської області

про відшкодування бюджетної компенсації підприємству у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами до управління праці та соціального захисту населення Згурівської райдержадміністрації Київської області про стягнення бюджетної компенсації у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у розмірі 210741,28 грн., посилаючись на те, що його працівники були призвані та проходили військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період, починаючи з першої хвилі, а саме з 18.03.2014 р.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. №1275-VII, який набув чинності з 08.06.2014 р. за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності згідно ч.3 ст.119 КзпПУ. Посилаючись на п.4 Порядку щодо виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям, позивач зазначив, що подавав звіти управлінню соціального захисту населення Згурівської райдержадміністрації для проведення виплат фактичних витрат на виплату середнього заробітку призваних на військову службу працівникам, однак відшкодування таких витрат не одержав, у зв?язку з чим був змушений звернутися до суду.

У призначений для розгляду справи час у судове засідання прибув представник позивача. Відповідач у судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заперечення на позов та просив розглянути справу без його участі.

У поданих суду запереченнях вказав, що він є неналежним відповідачем по даній справі з огляду на те, що Мінсоцполітики визначено розпорядником бюджетних коштів, а відповідальним виконавцем програми, яка передбачає кошти на 2015 р.для виплати підприємствам, установам та організаціям у якості компенсаційних витрат працівникам, призваним на військову службу є Міністерство фінансів України, тому фінансування на 2014 р. виплат компенсацій з Державного бюджету України має здійснювати Мінфін. Так, відповідно до п.1Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. головним органом у системі виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної політики та казначейського обслуговування є Мінфін України.

04.03.2015 р., КМУ було прийнято постанову №105 "Про Порядок виплати компенсації з Державного бюджету України працівникам підприємств, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації. Часові межі бюджетного зобов'язання Мінсоцполітики за бюджетною програмою 2501350 на 2015 р. становлять тільки на 2015 р. Фінансування за 2014 р. на виплату компенсації з Державного бюджету України підприємствам та організаціям працівники яких були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період покладено на Мінфін, який має перерозподілити видатки з бюджету. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до положень ч.6 ст.128 КАСУ, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд здійснив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши представлені документи та матеріали, встановивши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору по суті, надавши їм відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених вимог, з огляду на таке:

працівники ТОВ «Української молочної компанії» були призвані та проходили військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період, починаючи з першої хвилі мобілізації, а саме з 18.03.2014 р. це ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Позивачем, відповідно до п.4 Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період на адресу управління праці та соціального захисту населення Згурівської райдержадміністрації подавилися звіти про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації. На підтвердження факту подачі таких звітів позивачем були надані вихідні листи №№91-103 від 28.04.2015 р. та вихідний лист №115/1 від 13.05.2015 р.

Проте, відповідачем фактичні витрати у розмірі 210741,28 грн. не відшкодовані.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

положеннями статтi 119 КЗпП України встановлені гарантiї для працiвникiв на час виконання державних або громадських обовязкiв.

З метою визначення механiзму виплати компенсацiї Кабiнетом Мiнiстрiв України постановою вiд 04 березня 2015 року № 105 було затверджено Порядок виплати компенсацiї пiдприємствам, установам, органiзацiям у межах середнього заробiтку працiвникiв, призваних на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод (далi Порядок № 105).

Водночас постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04 березня 2015 року № 105 , якою затверджено Порядок виплати компенсацiї пiдприємствам, установам, органiзацiям у межах середнього заробiтку працiвникiв, призваних на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, є пiдзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим на основi та вiдповiдно до статтi 119 КЗпП України i спрямованим на виконання правових приписiв, що мiстяться в статтi 119 КЗпП України .

Вiдповiдно до частини 3 статтi 119 КЗпП України (в редакцiї вiд 18 березня 2014 року) за працiвниками, призваними на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, але не бiльше одного року, зберiгаються мiсце роботи, посада i компенсується iз бюджету середнiй заробiток на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, в яких вони працювали на час призову, незалежно вiд пiдпорядкування та форми власностi. Виплата таких компенсацiй iз бюджету в межах середнього заробiтку проводиться за рахунок коштiв Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Пунктом 2 роздiлу II Закону України «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо удосконалення оборонно-мобiлiзацiйних питань пiд час проведення мобiлiзацiї» вiд 20 травня 2014 року № 1275-VII поширено дiю частини третьої статтi 119 КЗпП України (в редакцiї цього Закону) на громадян України, якi починаючи з 18 березня 2014 року були призванi на вiйськову службу на пiдставi Указу Президента України «Про часткову мобiлiзацiю» вiд 17 березня 2014 року № 303/2014 , затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобiлiзацiю» вiд 17 березня 2014 року № 1126-VII.

Частиною першою статтi 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудовi вiдносини працiвникiв усiх пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi i галузевої належностi, а також осiб, якi працюють за трудовим договором з фiзичними особами.

З метою визначення механiзму виплати компенсацiї, Кабiнетом Мiнiстрiв України постановою вiд 04.03.2015 року №105 затверджено Порядок виплати компенсацiї пiдприємствам, установам, органiзацiям у межах середнього заробiтку працiвникiв, призваних на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод (далi Порядок № 105).

Пунктом 4 Порядку № 105 передбачено, що для виплати компенсацiї пiдприємство, установа або органiзацiя подає щомiсяця до 15 числа органу соцiального захисту населення звiт про фактичнi витрати на виплату середнього заробiтку працiвникам згiдно з додатком 1, погоджений районним (мiським) вiйськовим комiсарiатом, який здiйснював призов працiвника на вiйськову службу, в частинi пiдтвердження призову та проходження вiйськової служби, для подання до 19 числа їх копiй, а також зведених звiтiв про фактичнi витрати на виплату середнього заробiтку працiвникам згiдно з додатком 2 структурним пiдроздiлам соцiального захисту населення.

Структурнi пiдроздiли соцiального захисту населення щомiсяця до 23 числа подають вiдомостi про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробiтку працiвникам згiдно з додатком 3 Мiнсоцполiтики для спрямування їм бюджетних коштiв, що спрямовуються органам соцiального захисту населення для перерахування пiдприємствам, установам, органiзацiям.

Судом встановлено, що позивач, маючи право на отримання вiдповiдної компенсацiї, не дотримався зазначених вище вимог i здiйснивши виплату працiвникам середнього заробiтку, склав звiти установленої форми про фактичнi витрати на виплату середнього заробiтку працiвниками згiдно з додатком 1 до Порядку № 105, проте не погодив їх з районним вiйськовим комiсарiатом, який здiйснював призов працiвника на вiйськову службу в установленому законом порядку в частинi пiдтвердження призову та проходження вiйськової служби та подав звіти до органу соцiального захисту населення, тобто вiдповiдачу без такого погодження, що підтверджується такими звітами, що містяться в матеріалах адміністративної справи.

Отже, позивачем було порушено вимоги Порядку в частині надання до управління праці та соціального захисту населення Згурівської райдержадміністрації звітів погоджениї з військовим комісаром для пiдтвердження призову та проходження вiйськової служби (а.с. 81-120), що дає право відповідачу не проводити відшкодування бюджетної компенсації даному підприємству.

Разом з тим, суд відкидає доводи відповідача про те, що вiн не є розпорядником бюджетних коштiв, якi спрямовуються на виплату вiдповiдних компенсацiй. Зокрема, згідно п.2 Порядку № 105 вiдповiдач є розпорядником зазначених бюджетних коштiв нижчого рiвна i на нього покладається обовязок прийняти звiт роботодавця про фактичнi витрати на виплату середнього заробiтку працiвникам, включити данi про нарахованi виплати до зведеного звiту та передати зведений звiт разом з копiєю включеного до нього звiту розпоряднику бюджетних коштiв нижчого рiвня - структурному пiдроздiлу з питань соцiального захисту населення обласної державної адмiнiстрацiї. Пiсля надходження бюджетних коштiв вiд зазначеного структурного пiдроздiлу вiдповiдач згiдно пункту 4 Порядку № 105 зобовязаний здiйснити вiдповiднi виплати роботодавцям, що подали звiти з метою компенсацiї їм витрат на виплату працiвникам середнього заробiтку.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Українська молочна компанія",-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.