Постанова № 52514986, 22.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року 810/2075/15

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Ед Марліс» до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т АН О В И В:

ПП «Ед Марліс» звернулось до суду з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015 р. №0000652204, №0000682204, №000062204, №0000672204.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Ед Марліс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» та ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.09.2014 року по 30.10.2014 р.

На підставі висновків, зроблених за наслідками перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення рішення від 21.04.2015 р. №0000652204 про визначення грошового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 696 576,00 грн., у тому числі 464384,00 грн. за основним платежем та 232192 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

- від 21.04.2015 р. №0000682204 (форма «В4») про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145450,00 грн.

- від 21.04.2015 р. №0000662204 (форма «Р») про визначення грошового зобов’язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 176 184,00 грн., у тому числі 117456,00 грн. за основним платежем та 58728 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

- від 21.04.2015 р. №0000672204 (форма «В4») про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 253076,00 грн.

Вказує, що позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

Представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та просив уточнюючі позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду письмові заперечення на даний адміністративний позов та просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Ед Марліс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» та ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.09.2014 року по 30.10.2014 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому зафіксовані порушення податкового законодавства. На підставі чого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Ед Марліс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» та ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.09.2014 року по 30.10.2014 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:

- п.138.2 ст.138, п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 р. на суму 464384,00 грн.;

- п.198. 2, п.198.3, ст.198.6 ст.198, п. 201.1, ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ за вересень 2014 р. на суму 117456,00 грн., завищено залишок від’ємного значення з ПДВ (рядок 24 Декларації) за вересень 2014 р. на суму 253076,00 грн. та завищено від’ємне значення з ПДВ (р.19 Декларації) за жовтень 2014 р. на суму 145450,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015 р. №0000652204 про визначення грошового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 696 576,00 грн., у тому числі 464384,00 грн. за основним платежем та 232192 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

- від 21.04.2015 р. №0000682204 (форма «В4») про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145450,00 грн.

- від 21.04.2015 р. №0000662204 (форма «Р») про визначення грошового зобов’язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 176 184,00 грн., у тому числі 117456,00 грн. за основним платежем та 58728 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

- від 21.04.2015 р. №0000672204 (форма «В4») про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 253076,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про те що в ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» та ТОВ «Брокбудкепітал» відсутні об’єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників покупців за перевіряємий період.

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Судом встановлено, що основним видом господарської діяльності позивача, відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві.

Як вбачається з матеріалів справи, для здійснення своєї господарської діяльності позивач уклав з Державним підприємством «Фастівське лісове господарство» договір №23 від 03.01.2012 р. на виконання послуг по лісозаготівлях та договір № 204 від 02.12.2013 р. на виконання послуг по вивезенню продукції.

За умовами договору №23 від 03 січня 2012 року на виконання послуг по лісозаготівлях, позивач за дорученням Державного підприємства «Фастівське лісове господарство», зобов’язується на свій ризик, з використанням власних засобів, виконувати рубки (далі-послуги) ціни на проведення яких наведені у додатку №1 (п.1.1.ч.1).

Разом із тим, умовами вказаного договору передбачено, що позивач має право обирати на свій розсуд персонал, механізми, спосіб розробки лісосік (п.2.2.3.ч.2).

Предметом договору № 204 від 02.12.2013 року на виконання послуг по вивезенню продукції, є вивезення позивачем деревини замовника - Державного підприємства «Фастівське лісове господарство», у пункти призначення, визначені замовником або вивезення і перевантаження деревини замовника на автотранспорт споживачів чи замовника (далі-послуги) в кількості, обумовленої додатком №1. який є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1 ч.1).

Судом встановлено, що для здійснення своєї господарської діяльності, на виконання умов договору №23 від 03 січня 2012 року на виконання послуг по лісозаготівлях, позивачем було залучено ТОВ «Брокбудкепітал», та ТОВ «Оптова база «Чай- Агропродукт». З якими відповідно було укладено наступні договори з ТОВ «Брокбудкепітал»: договір №Б-05.11/13 від 05.11.2013 року про закупівлі послуг; Договір №Ф4-23.04/14 від 23.04.2014 року про виконання робіт та надання послуг.

Як вбачається з умов договору №Б-05.11/13 від 05.11.2013 року, Виконавець (ТОВ Брокбудкепітал») зобов’язується самотужки, власними або орендованими засобами (інструментами, матеріалами, механізмами), надати Замовникові (Позивачу) послуги в лісовому господарстві (послуги на лісосіці) - по заготівлі деревини, а Замовник (Позивач)

- прийняти і оплатити такі послуги.

З положень договору №Ф4-23.04/14 від 23.04.2014 року, випливає, що Виконавець (ТОВ Брокбудкепітал») має право та зобов’язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги за завданням Замовника (Позивача), який в свою чергу має право та зобов’язується прийняти і оплатити надані послуги, пов’язані з лісівництвом.

Підтвердженням виконання вказаних договорів є: податкові накладні виписані ТОВ «Брокбудкепітал» Позивачу за період з 01.09.2014 р. по 30.10.2014 року, акти виконаних робіт за період з 01.09.2014 року по 30.10.2014 р.

Судом встановлено, що для здійснення своєї господарської діяльності, на виконання умов договору №23 від 03 січня 2012 року на виконання послуг по лісозаготівлях, позивачем було залучено ТОВ «Брокбудкепітал», та ТОВ «Оптова база «Чай- Агропродукт». З якими відповідно було укладено наступні договори з ТОВ «Оптова база «Чай- Агропродукт»: договір №0-126-03.10/12 від 03.10.2012 року про виконання робіт та надання послуг, договір №В-30-02.04/14 від 02.04.2014 року про виконання робіт.

Відповідно умов договору №0-126-03.10/12 від 03.10.2012 року про виконання робіт та надання послуг, Виконавець (ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт»), зобов’язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги завданням Замовника (Позивача), який в свою чергу має право та зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги пов’язані з лісівництвом.

З положень договору №В-30-02.04/14 від 02.04.2014 року про виконання робіт, випливає, що Підрядник (ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт»), зобов’язується виконати роботу за завданням Замовника (Позивача) на свій ризик, а Замовник (Позивач) прийняти та оплатити виконану роботу.

Підтвердженням виконання вказаних договорів Позивачем з ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» є: податкові накладні виписані ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» Позивачу за період з 01.09.2014 року по 30.10.2014 року.

На підставі виконання частини лісогосподарських робіт контрагентами позивача - ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» та ТОВ «Брокбудкепітал», позивач здав весь обсяг робіт і відповідно звітував перед основним замовником Державним підприємством «Оастівське лісове господарство», що підтверджують акти приймання – передачі.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Як було вищевказано, валові витрати позивача підтверджені належним чином оформленими документами бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами.

Отже, позивачем податковий кредит та валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» та ТОВ «Брокбудкепітал» сформовано правомірно, а отже податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015 р. №0000652204, №0000682204, №000062204, №0000672204 винесено протиправно та мають бути скасовані.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000652204 від 21.04.2015 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000682204 від 21.04.2015 р.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №000062204 від 21.04.2015 р.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000672204 від 21.04.2015 р.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ед Марліс» сплачений судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.