Постанова № 52514039, 12.10.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року м. Луцьк

Справа № 803/1418/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – позивач, інспекція, Ківерцівська ОДПІ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» (далі – відповідач, товариство, ТзОВ «Спецбанкмеблі») про стягнення податкового боргу у розмірі 957 619,80 грн з банківських рахунків платника податків.

Позивач, суб’єкт владних повноважень, у письмовому клопотанні від 09 жовтня 2015 року просить суд розгляд справи провести за відсутності представника інспекції. (а.с.96).

У клопотанні від 06 жовтня 2015 року позивач зменшив позовні вимоги до 834 600,00 грн (а.с.95).

Однак, у клопотанні від 12 жовтня 2015 року остаточно уточнив (зменшив) позовні вимоги та просить суд стягнути податковий борг у розмірі 834 489,00 грн, який узгоджений в адміністративній справі №803/1261/13-а (а.с.99).

Відповідач у клопотанні від 05 жовтня 2015 року просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю явки представника підприємства через сімейні обставини (а.с.87).

За правилами частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

Суд розглянувши клопотання ТзОВ «Спецбанкмеблі» про відкладення розгляду справи вважає його необґрунтованим, оскільки будь-яких доказів, що підтверджують поважність причин неприбуття у судове засідання не надано. Суд зазначає, що у судове засідання може прибути будь-який уповноважений представник підприємства, в тому числі директор, головний бухгалтер або інша особа за довіреністю.

У відповідності до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Пунктом 11 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Право на розгляд справи упродовж розумного строку є одним із ключових елементів права на справедливий суд, яке визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

На думку суду, неприбуття представника підприємства у судове засідання без поважних причин, ненадання суду доказів на підтвердження поважності причин неприбуття до суду, свідчить про ігнорування відповідачем своїх процесуальних прав та обов’язків. Подальше відкладення розгляду справи призведе до невиправданого зволікання та затягування розгляду справи у передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України розумний строк.

З цих підстав, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника ТзОВ «Спецбанкмеблі» про відкладення розгляду справи, оскільки воно є необґрунтованим та спрямоване на затягування розгляду справи.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» 21 травня 2007 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.97-98).

Судом встановлено, що Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області ДПС (правонаступником якої є позивач у справі) 16 квітня 2013 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- №0000322200, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 395 873,00 грн, в тому числі за основним платежем 395 872,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1,00 грн (а.с.31);

- №0000332200, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 438 616,00 грн , в тому числі за основним платежем 344 235,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 94 381,00 грн (а.с.31).

Загальний розмір податкового боргу відповідача становить 834 489,00 грн, і доказів його сплати суду не надано.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року (а.с.90-93) у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Спецбанкмеблі» відмовлено.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки судове рішення за результатом оскарження податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2013 року №0000322200, №0000332200 набрало законної сили, тому грошове зобов’язання за ними є узгодженим та підлягає до стягнення.

Суд також роз’яснює, що у разі скасування вказаних рішень у касаційному порядку, зазначене може бути підставою для перегляду судового рішення про стягнення податкового боргу за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як визначено у підпунктах 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач, суб’єкт владних повноважень, вживав заходів досудового погашення заборгованості шляхом направлення відповідачу податкової вимоги від 03 грудня 2013 року №13-22 форми «Ю», однак вказані заходи не призвели до сплати боргу (а.с.28).

Як визначено у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

На думку суду, всі податкові зобов’язання відповідача є узгодженими, податковий орган дотримався 1095-денного строку на їх стягнення, а, отже, у суду немає перешкод для стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За правилами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявність у позивача банківських рахунків підтверджується довідковою інформацією Ківерцівської ОДПІ (а.с.33).

Оскільки матеріалами справи підтверджена наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» податкового боргу у розмірі 834 489,00 грн, а відповідачем доказів сплати зазначеної заборгованості на день розгляду справи в суді не надано, тому суд дійшов висновку, що вимоги Ківерцівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ківерцівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбанкмеблі» (45240, Волинська область, Ківерцівський район, с. Жидичин, вул. 17-го Вересня, буд.59Д, ідентифікаційний код юридичної особи 35055341) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 834 489,00 грн (вісімсот тридцять чотири тисячі чотириста вісімдесят дев’ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович