Постанова № 525107, 19.03.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2007 р. 11-50 год. Справа № АС-42/696-06

вх. № 14617/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Ольшанченко В.І.

за участю секретаря судового засідання Єрьоміна О.Ю.

представників сторін :

позивача – начальника юр. відділу Прядки Н.П. (довіреність №1-07/34 від 02.01.07 р.),

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області матеріали

по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова(м. Харків)

до ВАТ СКТБЗЕ "Потенціал" (м. Харків)

про стягнення 552,06 грн. ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованістьз фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах та виплачену Нікітенко В.Д. за період з 12.08.02 р. по 31.12.03 р., в сумі 552,06 грн. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст.24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Відповідач проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що Закон України „Про наукову та науково-технічну діяльність” та „Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України „Про наукову та науково-технічну діяльність”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1826 від 13.12.2000 р., поширюються виключно на державні бюджетні та не бюджетні підприємства, установи, організації, а ВАТ СКТБЗЕ „Потенціал" не є державним підприємством, власниками товариства є акціонери, серед яких немає ні держави, ні державних органів. Підтвердженням цього факту є довідка Харківського обласного управління статистики, а тому не має обов’язків відшкодовувати різницю виплаченої пенсії.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений під розписку про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексом адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України) до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, справа розглядається в порядку, встановленому КАС України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно з п.1.1 нової редакції Статуту Відкритого акціонерного товариства спеціального проектно-конструкторського та технологічного бюро заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти „Потенціал”, зареєстрованого у Виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області 15.12.06 р. за № 1480105000302231, відповідач заснований відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 27.01.1994 р. № 89 шляхом перетворення державного підприємства СКТБЗЕ „Потенціал” у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України „Про корпоратизацію державних підприємств” від 15.06.1993 р.

Відповідно до п.3.3 вищевказаного Статуту відповідача, товариство є правонаступником державного підприємства Спеціального проектно-конструкторського та технологічного бюро заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти „Потенціал”.

Нікітенко В.Д. працював в установі відповідача з 01.12.1970 р. по 09.12.1994 р. на посадах, що дають право на призначення пенсії згідно ст. 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність”.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова була призначена пенсія колишньому науковому працівнику установи відповідача Нікітенку Володимиру Дмитровичу.

Як свідчать матеріали справи, Нікітенку В.Д. за період з серпня 2002 р. по грудень 2003 р. була виплачена пенсія в загальній сумі 5221,34 грн., що підтверджується довідками управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова.

Розмір пенсії, що обчислена і фінансується відповідно до інших законодавчих актів, а саме пенсія за віком на загальних підставах, що була призначена згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за період з серпня 2002 р. по грудень 2003 р. складає 2460,90 грн.

Різниця між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленою на загальних підставах та виплаченої Нікітенку В.Д. за період з серпня 2002 р. по грудень 2003 р. складає 2760,44 грн.

Відповідно до довідки відповідача № 123 від 22.07.02 р. джерелом фінансування організації в період з 1963 р. по 09.12.94 р. на 80% від загального річного обсягу виконаних робіт здійснювалось з Держбюджету, а решта 20% - за рахунок госпрозрахунку.

Таким чином, до сплати підлягає 20% від різниці між сумою пенсії, призначеною на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою на загальних підставах та виплаченої Нікітенку В.Д. за період з серпня 2002р. по грудень 2003 р., що становить 552,06 грн.

Відповідно до ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність", в редакції до 01.01.2004 р., різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, наведена стаття закону передбачає відповідний обов'язок підприємств установ та організацій і не пов’язує його лише з науковими підприємствами установами та організаціями та з формою власності цих установ.

Відповідно до п. п. 3, 6 “Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи”, затвердженого Постановою КМУ від 13.12.2000 р. № 1826, (надалі – Порядок) на виконання наведеної ст. 24 (в редакції до 01.01.2004 р.) фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці; у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.

Оскільки відповідач є правонаступником державної організації (установи), то згідно п. 6 Порядку повинен відшкодовувати різницю між звичайною та науковою пенсією.

Відповідно до п. 8 Порядку, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних організацій, визначає орган Пенсійного фонду, який надсилає організації повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Нікітенко В.Д. отримував пенсію за місцем проживання в Управлінні Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова. Відповідно до п.10 Порядку Управлінням Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова були надіслані повідомлення на адресу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова за період з серпня 2002 р. по грудень 2003 р. на загальну суму 552,06 грн., яке в свою чергу надсилало їх відповідачу, але відповідач не перерахував зазначену у повідомленнях суму позивачу.

Посилання відповідача на те, що Закон України „Про наукову та науково-технічну діяльність” та „Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України „Про наукову та науково-технічну діяльність”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1826 від 13.12.2000 р., поширюються виключно на державні бюджетні та не бюджетні підприємства, установи, організації, а оскільки ВАТ СКТБЗЕ „Потенціал" не є державним підприємством, тому у нього не має обов’язку відшкодовувати різницю виплаченої пенсії, суд вважає помилковим, оскільки і Закон України „Про наукову та науково-технічну діяльність” і Порядок покладають обов’язок по відшкодуванню різниці виплаченої пенсії на підприємства, установи організації, в яких працівник заробив право на отримання наукової пенсії, незалежно від того, чи продовжують бути ці підприємства, установи та організації державними або ні.

Заборгованість відповідача перед позивачем за період з серпня 2002 р. по грудень 2003 р. включно становить 552,06 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості.

За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати державного мита і не поніс судових витрат, суд не стягує з відповідача судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи.

Керуючись ст. 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, статтями 86, 94, 98, 160 - 163 , п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства спеціального проектно-конструкторського та технологічного бюро заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти „Потенціал” (61037 м. Харків, пр. Московський, 138-а. Код ЄДРПОУ № 00216852) на користь Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова (61082 м. Харків, пр. Московський, 198/3. Код ЄДРПОУ № 22645387) заборгованість з фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах та виплачену Нікітенку В.Д. за період з 12.08.02 р. по 31.12.03 р., в сумі 552,06 грн.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ольшанченко В.І.

Повний текст постанови складений 23.03.07 р.