Рішення № 525083, 14.03.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2007 р. Справа № 50/109-06

вх. № 8093/2-50

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Нестерова М.Б. відповідача - не з"явився

2-го відповідача Єгоров С.Г.

розглянувши справу за позовом

ВАТ Завод "Березівські мінеральні води" с. Березівське

до до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Х-в

та до Харківської міської ради, м.Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати право власності позивача на торгівельний павільйон, розташований за адресою: м.Харків, пр.Косіора, 99 та зобов"язати відповідача зареєструвати право власності позивача на зазначений об"єкт.

У судовому засіданні 14.08.2006р. перший відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не представлені документи, передбачені „Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, тому він не має правових підстав для здійснення державної реєстрації права власності спірного приміщення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а також, просить суд залучити до участі у справі виконавчий комітет Харківської міської ради в якості 2-ого відповідача.

В даному судовому засіданні представник Харківської міської ради підтримав надане клопотання про залучення її до участі у справі в якості іншого відповідача на тій підставі, що відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в том числі казенні підприємства, здійснюють відповідні міські ради та для визнання за особою права влансоті на самочинно побудований об’єкт за рішенням суду, необхідно отримати згоду на це власника земельної ділянки, у даному випадку – в особі Харківської міської ради.

Враховуючи, що відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача, суд задовольнив клопотання першого відповідача та Харківської міської ради та залучив Харківську міську раду до участі у справі в якості 2-ого відповідача.

23.08.2006р. через канцелярію суду позивач надав заяву (вх. № 15542), в якій просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині зобов’язання першого відповідача зареєструвати право власності позивача на спірний павільйон.

Через канцелярію суду позивач надав заяву (вх. № 15540 від 23.08.2006р.) про відмову від позовних вимог в частині визнання права власності на павільйон до першого відповідача.

Також 23.08.2006р. позивач через канцелярію суду надав уточнення позовних вимог (вх. № 15541), в яких просить суд визнати право власності позивача на нежитлову будівлю (павільйон) літери „Г-1” загальною площею 47,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Косіора, буд. 99.

В судовому засіданні 11.09.2006р. суд, розглянувши надані уточнення та враховуючи, що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, прийняв уточнення позовних вимог позивача.

В судове засідання 11.09.2006р. 2-й відповідач надав відзив на позовну заяву (вх. № 26788), в якому зазначено, що спорудження позивачем будь-яких об’єктів без набуття прав на земельну ділянку можна кваліфікувати як самочинне будівництво та самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, для визнання за особою права власності на самочинно побудований об’єкт за рішенням суду, необхідно отримати згоду на це власника земельної ділянки, у даному випадку в особі Харківської міської ради та на цей час дозволу місцевої ради на збереження зазначеного об’єкту самочинного будівництва позивачем у встановленому порядку не отримано, у зв’язку з чим просить суд в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи необхідність надання додаткових документів, суд відклав розгляд справи на 04.10.2006р.

В призначеному судовому засіданні позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості представити суду документи, що підтверджують його право користування земельною ділянкою, на якій розташований спірний об’єкт, з яким погодилися представники 1-ого та 2-ого відповідачів

В судовому засіданні 04.10.2006р. судом було задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду справи, у зв’язку з чим строк розгляду справи був продовжений до 14.12.2006р.

В судовому засіданні 06.11.2006р., розгляд справи було відкладено на 11.12.2006р. для необхідності дослідження наданих позивачем документів.

В призначеному судовому засіданні позивач представив копію проекту договору оренди землі від 26.04.2006р. з додатками, погодженого Харківською міською радою, оригінал якого знаходиться у останнього та надав клопотання (вх. № 35794 від 11.12.2006р.), в якому просить суд витребувати у Харківської міської ради оригінал вказаного проекту договору оренди та письмові пояснення щодо причин не підписання нею на підставі зазначеного погодженого сторонами Проекту Договору оренди землі по пр. Косіора, 99, в порушення Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням ХХІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання „Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові” від 23.06.2004р. № 88/04.

В даному судовому засіданні сторони надали клопотання про подовження строку розгляду справи, за межами строку, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, для можливості надання сторонами додаткових документів, які необхідні для вирішення спору, яке було задоволено судом.

Ухвалою заступника голови Господарського суду Харківської області від 16.01.07 було призначено суддю Тихого П.В. для розгляду цієї справи.

У судовому засіданні другий відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю представника 2-ого відповідача в інших судових процесах. Позивач проти заявленого клопотання не заперечував, наполягав на витребуванні у 2-ого відповідача документів, зазначених в ухвалі від 11.12.2006р. У даному судовому засіданні оголошено перерву до 19.01.2007р. до 11.00 год.

Перший відповідач у призначене судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 19.01.2007р. позивач заявив клопотання, в якому просить залучити до матеріалів справи копію листа позивача № 1123 від 11.12.2006р. з пропозицією до другого відповідача укласти договір оренди земельної ділянки та копію проекту договору оренди землі з додатками, а також просить витребувати у другого відповідача письмові пояснення щодо причин не підписання (не надання акцепту) Харківською міською радою на підставі погодженого сторонами проекту договору оренди землі по пр. Косіора, 99, та/або ненадання другим відповідачем відповіді на пропозицію позивача укласти договір оренди (оферту), викладену в листі № 1123 від 11.12.2006р., яке було задоволено судом.

У даному судовому засіданні розгляд справи було відкладено на 12.02.2007р., враховуючи необхідність витребування додаткових доказів від 2-ого відповідача.

У судове засідання 12.02.2007р. перший відповідач не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 13.03.2007р.

Через канцелярію суду перший відповідач надав лист, в якому зазначено, що КП „Харківське міське БТІ” підтримує відзив на позовну заяву та усні пояснення, надані його представником у попередніх судових засіданнях.

13.03.2007р. через канцелярію суду другий відповідач надав письмові пояснення (вх. №5603) щодо підстав не підписання проекту договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Косіора, 99, в яких зазначив з посиланням на рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2006р. у справі № 40/364-06 та від 06.03.2007р. у справі № 53/13-07, що позивач на стадії переддоговірних відносин зарекомендував себе як недобросовісний користувач земельної ділянки; відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору; відповідач не направляв позивачеві повну та безумовну відповідь на пропозицію укласти договір, тому що законом визнається право, а не обов’язок Харківської міської ради на надання згоди чи ненадання згоди на укладення договору, зокрема відмова в укладенні договору може бути здійснена шляхом ненадання згоди на його укладення.

У судовому засіданні 13.03.2007р. оголошувалася перерва до 15.00 год. 14.03.2007р.

14.03.2007р. позивач надав заперечення проти пояснень другого відповідача № 178/0 від 13.03.2007р., у яких заперечував проти доводів другого відповідача повністю та зазначив, що: 1) посилання відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2006р. у справі № 40/364-06 про зобов’язання Позивача звільнити зазначену земельну ділянку та рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2007р. у справі № 53/13-07, згідно з яким Позивачеві відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання договору оренди земельної ділянки, що розташована по пр. Косіора, 99, укладеним, є некоректним через те, що рішення суду не набрали законної сили; 2) висновок, що позивач на стадії переддоговірних відносин зарекомендував себе як недобросовісний користувач земельної ділянки, є необґрунтованим, а з боку другого відповідача має місце ухилення від укладання договору, який є обов’язковим, а також що ця обставина не є необхідною правовою підставою для позбавлення позивача права користування земельною ділянкою та відмови в оформленні договору оренди з позивачем; 3) рішення другого відповідача № 170/05 від 28.09.2005р. про затвердження проекту відведення земельної ділянки по пр. Косіора, 99, та передання земельної ділянки в оренду позивачу, яке є підставою для укладення договору оренди землі, набрало чинності в установленому порядку та не було визнане незаконним в судовому порядку, а також що відповідач не надав докази, що зазначене рішення було прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а також докази того, що земельну ділянку було одержано позивачем у користування неправомірно; 4) відповідачем було надано згоду позивачеві на укладення договору оренди земельної ділянки по пр. Косіора, 99, для будівництва торговельного павільйону, на якій Позивачем здійснено відповідне будівництво, шляхом прийняття відповідного вищезазначеного рішення сесії Харківської міської ради № 170/05 від 28.09.2005р., яке є чинним на момент розгляду справи.

У судовому засіданні 14.03.2007р. перший відповідач не з’явився.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Згідно з матеріалами справи, позивач є власником нежитлової будівлі (павільйон) літери „Г-1” загальною площею 47,2 кв.м. (далі – Будівля), яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Косіора, буд. 99, придбаної позивачем на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно з довідкою позивача від 29.08.2006р. № 34 балансова вартість Будівлі складає 26666,67грн.

04.07.2006р. Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” на замовлення позивача на Будівлю виготовлено технічний паспорт, згідно з яким загальна площа нежитлової будівлі (торговельного павільйону) літ. „Г-1” складає 47,2 кв.м.

Згідно з ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

У липні 2006р. ТОВ „Харківреконструкція”, яке діє на підставі державної ліцензії серії АА № 775360, складено технічний висновок про можливість збереження самовільно збудованого торговельного павільйону по пр. Косіора, 99, згідно з яким усі основні будівельні конструкції Будівлі знаходяться у задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації.

Згідно з ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи, що зазначений торговельний павільйон збудовано позивачем без належного дозволу та належно затвердженого проекту, Будівля вважається самочинним будівництвом.

Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди.

Відповідно до рішення Харківської міської ради ХL сесії ІV скликання від 28.09.2005р. № 170/05 позивачу надано в оренду в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 18.05.2004р. № 8054 по пр. Косіора, 99 для будівництва торговельного павільйону площею 51 кв.м. до 01.10.2007р. (але не пізніше здачі об’єкту до експлуатації) та для експлуатації до 01.10.2010р.

Таким чином, прийняття Харківською міською радою зазначеного рішення свідчить про надання згоди у встановленому законом порядку про передачу в оренду позивачу земельної ділянки, на якій розташований самочинно збудований павільйон.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 4 Закону України „Про власність” передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб’єктів права власності.

Статтею 48 зазначеного Закону передбачено, що Україна законодавчо забезпечує громадянам та іншим учасникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом, господарським судом або третейським судом.

Відповідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що перший відповідач є органом, який веде облік та реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості та не видає правовстановлюючих документів, приймаючи відмову позивача від позовних вимог в частині визнання права власності на Будівлю до першого відповідача, провадження у справі в цій частині позовних вимог до першого відповідача підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В той же час будівництво торговельного павільйону на земельній ділянці загальною площею 51 кв.м., яка знаходиться в м. Харкові, пр. Косіора, 99, здійснено позивачем із додержанням встановлених норм і правил, що робить можливим збереження збудованого позивачем торговельного павільйону, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги до 2-го відповідача щодо визнання права власності позивача на Будівлю.

Враховуючи, що позивач при наданні уточнень до позовних вимог № 32 від 22.08.2006р. фактично відмовився від позовних вимог до 1-ого відповідача в частині зобов’язання зареєструвати право власності на Будівлю, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши клопотання позивача щодо повернення зайво сплаченого державного мита, суд, дослідивши надані докази, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України відмовляє позивачу в заявленому клопотанні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331, ч. 5 ст. 376, ст. 392 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про власність”, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов до Харківської міської ради задовольнити повністю.

Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства „Завод „Березівські мінеральні води” (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, код ЄДРПОУ 00383030) на нежитлову будівлю (торговельний павільйон) літери „Г-1” загальною площею 47,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Косіора, буд. 99.

Провадження у справі відносно позовних вимог до КП "Харківське МБТІ" припинити.

Рішення підписано 16.03.07

Суддя Тихий П.В.