Окрема думка судді № 52504055, 12.10.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ОКРЕМА ДУМКА

"12" жовтня 2015 р. Справа № 914/1763/15

Окрема думка у справі № 914/ 1763/15 судді Хабіб М.І. - члена колегії суддів у складі: ОСОБА_1- головуючий, судді Хабіб М. І., Юрченко Я.О.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/ 1763/15, яким задоволено позов ПАТ «Львівський іподром» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області ( далі- РВ ФДМУ), зобов'язано РВ ФДМУ виконати умови пункту 6.4 договору №56 оренди цілісного майнового комплексу ДП « Львівський іподром», шляхом надання дозволу на списання частини орендованого майна - 10 голів коней загальною вартістю 30 тис.грн у складі цілісного майнового комплексу.

З названими рішенням та постановою не погоджуюсь з огляду на наступне.

Пунктом 6.4 договору оренди №56 встановлено, що у випадку, визначеному чинним законодавством, орендар має право з дозволу орендодавця списувати орендоване майно підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1314 затвердженоПорядок списання об'єктів державної власності ( далі Порядок), який визначає механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами (далі - майно).

У цьому Порядку суб'єктами господарювання є казенні підприємства, державні комерційні підприємства (їх об'єднання), установи та організації, а також підприємства, установи та організації, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук (п.1).

Дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об'єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо)( п.3).

При цьому списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, крім випадків, коли здійснити таке відшкодування неможливо ( п.4).

Отже, названий Порядок визначає механізм списання об'єктів державної власності казенними підприємствами, державними комерційними підприємствами (їх об'єднаннями), установами та організаціями, а також підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук. Дія цього Порядку не поширюється на цілісні майнові комплекси підприємств.

Позивач не відноситься до названої категорії підприємств, установ та організацій, тому дія цього Порядку не може поширюватися на спірні правовідносинита застосовуватися щодо позивача.

Крім того, згідно з п. 5 Порядку списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Суб'єкт управління (РВ ФДМУ) жодного рішення про надання позивачу згоди на списання 10 коней не приймав, а його відмова у наданні згоди на списання не визнана недійсною у встановленому законом порядку.

Порядком встановлено, що списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, крім випадків, коли здійснити таке відшкодування неможливо ( п.4 Порядку).

Як зазначено вище, позивач не відноситься до категорії підприємств, установ та організацій, на яких поширюється дія Порядку списання об'єктів державної власності, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1314. Відтак не має права на списання майна після відшкодування вартості втраченого майна , як це передбачено п.4 Порядку.

Позивач не відшкодовував вартості втраченого майна,позивач стверджує, що він відшкодував відповідачу збитки в сумі 56832,00 грн, викликані втратою 10 коней. При цьому посилається на висновки про вартість майна розміру збитків, завданих державі орендарем ЦМК ДП «Львівський іподром» (договір оренди №56 від 03.07.2009) з причини втрати орендованого майна від 14.09.2014 та від 16.01.2015, надані на замовлення позивача ТОВ «Орієнтир Реформа».

Пунктом 5.7 договору оренди №56 передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобовязаний повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, у порядку визначеному чинним законодавством, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини ) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Отже, за умовами договору оренди №56 орендар (позивач) зобовязаний у разі припинення або розірвання договору оренди повернути орендоване майно, а у разі повної або часткової його втрати зобовязаний відшкодувати завдані з вини орендаря збитки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до відповідача про внесення змін до договору оренди в частині зміни переліку орендованого у складі ЦМК майна у звязку із втратою 10 коней, зміни до договору оренди № 56 в частині обєкта оренди 10 втрачених коней не внесені, отже, договір оренди в частині оренди 10 втрачених коней не припинив свою дію, цей договір не розірваний та є чинним.

У постанові апеляційного суду вказано, що здійснена позивачем оплата збитків в розмірі 56832,00 грн перевищує вартість втраченого майна, визначену на момент укладення договору оренди згідно з додатком №1 до акту приймання-передачі, та розмір збитків, завданих втратою орендованого майна, стягнутих на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 у справі № 914/4740/13 (позивач ПАТ « Львівський іподром» , відповідач ТОВ « Барком» ( суборендар)).

Частиною 3 ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 2 ст. 10 цього Закону встановлено, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини 3 ст. 13 названого Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

РВ ФДМУ не виступало замовником проведення оцінки вартості майна розміру збитків, завданих державі орендарем з причини втрати орендованого майна 10 коней, рецензування звітів, наданих на замовлення позивача ТОВ «Орієнтир Реформа», не проводилося.

Там більше, що РВ ФДМУ не зарахувало сплачені позивачем кошти як відшкодування збитків, а повідомило позивача про те, що сплачені кошти можуть бути зараховані в рахунок майбутніх платежів з орендної плати, для цього необхідно скерувати на адресу РВ ФДМУ інформацію щодо подальшого використання сплачених коштів ( а.с. 117).

Таким чином, сплату позивачем коштів в сумі 56832,00грн не можна вважати відшкодуванням збитків, завданих державі втратою 10 коней, в порядку та розмірі, встановленому законом. І сплата цих коштів не може бути підставою для зобовязання РВ ФДМУ надати позивачу дозвіл на списання частини орендованого майна за договором оренди№56 на підставі названого вище Порядку списання об'єктів державної власності.

На підставі викладеного та враховуючи чинність договору оренди №56, не внесення змін до цього договору в частині обєкта оренди 10 втрачених коней, вимоги позивача про зобовязання РВ ФДМУ надати дозвіл на списання 10 втрачених коней, які є предметом оренди у складі ЦМК, вважаю необгрунтованими, з цих вимог неможливо встановити за захистом якого порушеного права чи інтересу, як орендаря державного майна, позивач звернувся до суду,яким чином у такий спосіб захищаються права чи інтереси позивача, як орендаря державного майна.

З огляду на викладене та керуючись ст. 82 ГПК України, вважаю, що рішення суду першої інстанції підлягало скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Окрема думка підписана 16.10.2015

Суддя М.І Хабіб