Постанова № 52503551, 15.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа№ 910/18142/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Гуцул А.Д. - представник за дов. №10/00-41 від 18.03.2015 року;

від відповідачів: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод"

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2015 року

у справі № 910/18142/14 (суддя: Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод"

Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО"

Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод"

Публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод"

Приватного підприємства "ЕКСТРА ГРЕЙД"

Приватного підприємства "ІМПЕКСАГРО"

Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ ГРУП"

про стягнення 128 243 222,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО" (далі -відповідач 2) , Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" (далі - відповідач 3), Публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод" (далі - відповідач 4), Приватного підприємства "ЕКСТРА ГРЕЙД" (далі - відповідач 5), Приватного підприємства "ІМПЕКСАГРО" (далі -відповідач 6) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ ГРУП" (далі -відповідач 7) про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову №4212/1.2 від 19.03.2015 року) про стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором №03/10/00-KL від 10.02.2010 року з Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" (відповідач-1, позичальник) в розмірі 128 243 222,71 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО" в розмірі 128 243 222,71 грн, з Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" в розмірі 128243222,71 грн, з Публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод" в розмірі 128 243 222,71 грн, з Приватного підприємства "ЕКСТРА ГРЕЙД" в розмірі 128 243 222,71 грн., з Приватного підприємства "ІМПЕКСАГРО" в розмірі 128 243 222,71 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ ГРУП" в розмірі 128 243 222,71 грн із зазначенням, що кожен поручитель є солідарним боржником з відповідачем-1.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" умов кредитного договору №03/10/00-KL від 10.02.2010 року щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 року позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" солідарно з Товариством з обмеженого відповідальністю "АРГО"; Публічним акціонерним товариством "Жашківський маслозавод"; Публічним акціонерним товариством "Городищенський маслозавод" ; Приватним підприємством "ЕКСТРА ГРЕЙД"; Приватним підприємством "ІМПЕКСАГРО"; Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ ГРУП" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість в сумі 128243 222,71 грн, яка складається із: заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 115324 940,39 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 1327 026,71 грн та пені в сумі 11591 255,61 грн. Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" солідарно з Товариством з обмеженого відповідальністю "АРГО" ; Публічним акціонерним товариством "Жашківський маслозавод"; Публічним акціонерним товариством "Городищенський маслозавод" ; Приватним підприємством "ЕКСТРА ГРЕЙД" ; Приватним підприємством "ІМПЕКСАГРО"; Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ ГРУП" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 73 080,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 09.12.2014 року рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2014 року залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2015 року касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 09.12.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 року по справ №910/18142/14, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року у справі №910/18142/14 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором №03/10/00-KL від 11.02.2010 року в розмірі 128 243 222,71 грн, а також судовий збір у розмірі 73080,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженого відповідальністю "АРГО" , яке є солідарним боржником з Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №03/10/00-KL від 11.02.2010 року в розмірі 128 243 222,71 грн, а також судовий збір у розмірі 73080,00 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод", яке є солідарним боржником з Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором №03/10/00-KL від 11.02.2010 року в розмірі 128 243 222,71 коп, а також судовий збір у розмірі 73080,00 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод", яке є солідарним боржником з Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором №03/10/00-KL від 11.02.2010 року в розмірі 12 243 222,71 грн, а також судовий збір у розмірі 73080,00 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "ЕКСТРА ГРЕЙД", яке є солідарним боржником з Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором №03/10/00-KL від 11.02.2010 року в розмірі 128 243 222,71 грн, а також судовий збір у розмірі 73080,00 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "ІМПЕКСАГРО", яке є солідарним боржником з Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором №03/10/00-KL від 11.02.2010 року в розмірі 128243222,71 грн, а також судовий збір у розмірі 73080,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ ГРУП", яке є солідарним боржником з Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №03/10/00-KL від 11.02.2010 року в розмірі 128 243 222, 71 грн, а також судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Шполянський молокозавод" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року у справі №910/18142/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема неправомірно не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про упередженість суду.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції не виконав вимоги Вищого господарського суду України та не з'ясував обсяг відповідальності поручителів за кожним з вказаних договорів та не встановлено умов волевиявлення таких поручителів щодо спільного забезпечення зобов'язання.

Також на думку скаржника, суд першої інстанції неправомірного стягнув суму боргу з кожного з відповідачів.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 02.06.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" прийнято до провадження.

За клопотаннями як позивача так і відповідачів, розгляд справи неодноразово відкладався, строки розгляду справи продовжувались. Справа розглядалась різним складом суду.

21.09.2015 року через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про залучення до участі у праві третіх осіб.

Колегія суддів розглянувши дане клопотання дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, як необґрунтоване.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи містять достатньо доказів для правильного вирішення даного спору.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року по справі №910/18142/14 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідачів у судове засідання 15.10.2015 року не з'явились. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 22.09.2015 року на відповідні адреси.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідачі не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 15.10.2015 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.02.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод", в межах генеральної кредитної угоди №2 від 30.12.2009 року, укладено кредитний договір №03/10/00-КL, за умовами якого банк зобов'язувався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 8 000000,00 грн для рефінансування витрат пов'язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію газової заправки.

Згідно з п.п. 1.3-1.5 кредитного договору кінцевим терміном повернення кредиту позичальником було 08.02.2013 року. Погашення заборгованості за кредитним договором встановлювалося, починаючи з березня 2011 року щомісячно рівними частинами, а саме 333333,00 грн щомісяця, залишок заборгованості погашається в кінці строку дії договору. Розмір процентів за користування кредитними коштами складав 25 % річних.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що банк відкриває позичальнику позичковий рахунок та надає з нього позичальнику в безготівковій формі кредитні кошти в межах ліміту відкритої кредитної лінії за умови оформлення відповідного забезпечення. Кредитні кошти надаються позичальнику на підставі письмової заяви шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів для обліку заборгованості по процентам за користування кредитними коштами.

30.06.2010 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено додатковий договір до кредитного договору, яким встановлено розмір процентів на рівні 21 % річних;

26.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" було укладено додатковий договір до кредитного договору, яким останній було викладено в новій редакції. Сторони визначили розмір боргу позичальника перед банком у сумі 8 000 000 грн. Ліміт кредитування збільшений до 83 500 000 грн та строк повернення кредитних коштів до 08.02.2013 року, за користування кредитними коштами встановлювалася плата в розмірі 12 % річних в гривнях;

25.12.2012 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін до кредитного договору, яким підтверджено борг відповідача-1 у розмірі 95 322 677,05 грн. Кредитний договір викладено в новій редакції та встановлено максимальний кредитний ліміт у сумі 115 624 952,05 грн з кінцевим терміном погашення боргу 05.04.2013 року, з можливістю продовження цього строку, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін, але в будь-якому випадку не пізніше 05.01.2014 року.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною п.3.3 цього договору. За користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії договору в розмірі 1 % (один процент) річних.

Пунктом 3.3 кредитного договору визначено, що у разі чергового надання кредиту в період з 1-го по 25-те число поточного місяця включно проценти за користування кредитом нараховуються банком за період від дати надання кредиту по 25-те число поточного місяця включно або до дати повного погашення боргу за кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа поточного місяця по останній робочий день поточного місяця включно. У разі чергового надання кредиту після 25-го числа поточного місяця (або продовження існування заборгованості за кредитом станом на 26-те число поточного місяця) проценти за користування кредитом нараховуються банком за період від дати надання кредиту по 25-е число наступного календарного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за кредитом, залежно від того, що раніше настане. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа наступного календарного місяця по останній робочий день наступного місяця включно. При повному остаточному погашення заборгованості за кредитом проценти за користування кредитом нараховуються Банком до дати повного остаточного погашення боргу за кредитом. Сплаті такі проценти підлягають в день повного остаточного погашення боргу за кредитом.

05.04.2013 року, 23.04.2013 року, 08.05.2013 року, 05.06.2013 року, 05.07.2013 року, 05.08.2013 року, 05.09.2013 року, 04.10.2013 року, 05.11.2013 року, 05.12.2013 року, 27.12.2013 року, 27.01.2014 року та 24.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Публічним акціонерним товариством "Шполянський молокозавод" було укладено договори про внесення змін до кредитного договору, з урахуванням яких сторонами визначено, що максимальний борг позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 115324 940,39 грн. Надання вибірок буде здійснюватися в межах суми вільного залишку кредитного ліміту відповідно до умов договору виключно протягом періодів доступності. Період доступності означає проміжок часу, протягом якого позичальник може скористатися правом на отримання кредиту. Кошти за сублімітами були отримані позичальником в повному обсязі до 26.12.2012 року. Кінцевий термін до настання якого має бути погашено борг за кредитом, встановлюється 24.03.2014 року з можливістю продовження строку погашення боргу за кредитом на наступний календарний квартал шляхом укладення відповідного договору про внесення змін, але в будь-якому випадку не пізніше 26.12.2014 року.

25.12.2012 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, з усіма змінами та доповненнями до нього, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРГО" було укладено договір поруки №1-0332/12/11-Р, між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Жашківський маслозавод укладено договір поруки №1-0337/12/11-Р, між позивачем та публічним акціонерним товариством "Городищенський маслозавод" укладено договір поруки №1-0334/12/11-Р (далі - договір поруки 4), між позивачем та Приватним підприємством "ЕКСТРА ГРЕЙД" укладено договір поруки №1-0336/12/11-Р, між позивачем та Приватним підприємством "ІМПЕКСАГРО" укладено договір поруки №1- 0338/12/11-Р, між позивачем га Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ ГРУП" укладено договір поруки №1-0333/12/11-Р, за умовами яких відповідачі 2-7 поручилися перед позивачем за належне та своєчасне виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пеня, штрафу) у розмірі та у випадку, передбачених кредитним договором.

Сторони також уклали додаткові договори №1 до договорів поруки №2-7 від 23.04.2013 року та додаткові договори №2 до договорів поруки №2-7 від 27.12.2013 року, згідно з якими порука за даними договорами забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме: повернення кредиту у сумі 115324940,39 грн, з кінцевим терміном повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 26.12.2014 року, або протягом іншого строку в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором; сплату процентів за користування кредитом в розмірі 1 %; сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку визначеному Кредитним договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу) визначеної Кредитним договором; відшкодування витрат кредитора, пов'язаних із стягненням заборгованості за кредитним договором.

Відповідно п.1.1. договорів поруки, у разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за умовами кожного з вказаних договорів поруки відповідачі 2-7 поручилися перед позивачем за належне та своєчасне виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пеня, штрафу) у розмірі та у випадку, передбачених кредитним договором.

Тобто, кожен відповідач (2-7) окремо поручився за виконання зобов'язань за спірним кредитним договором, а отже між ними не виникло солідарної відповідальності між собою (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного суду України від 01.07.2015 року №6-745ц15).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що суд першої інстанції при винесенні спірного рішення виконав вимоги Вищого господарського суду України відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України та з'ясував обсяг відповідальності поручителів за спірними договорами.

Вищезазначене спростовує відповідні посилання викладені в апеляційній скарзі.

На виконання умов кредитного договору банк протягом всього строку дії кредитного договору надавав відповідачу-1 кредитні кошти згідно з його заявками в сумі 115324940,39 грн, що підтверджується меморіальними ордерами та виписками по рахунках обліку заборгованості по кредиту (наявні в матеріалах справи).

В свою чергу, позичальником було порушено умови кредитного договору щодо сплати кредиту та процентів, що призвело до виникнення боргу та прострочення кредиту.

28.04.2014 року позивачем було направлено позичальнику письмову вимогу №1616/3.2 з проханням негайно сплатити борг за кредитним договором, включаючи суму процентів та неустойку, що будуть нараховані станом на дату сплати вказаного простроченого боргу, а також пеню.

08.05.2014 року відповідачем-1 була отримана зазначена вимога, однак погашення заборгованості не здійснено.

13.06.2014 року, у зв'язку з невиконанням позичальником вимоги банку щодо сплати боргу, останній звернувся до відповідачів 2-7, як поручителів позичальника за кредитним договором, з вимогами про виконання зобов'язання боржника.

Як правильно встановлена судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, станом на день звернення до суду першої інстанції, заборгованість, що склалася за кредитним договором погашена не була.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з вимогами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 115324940,39 грн.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 1327026,71 грн процентів за користування кредитними коштами та 11 591255,61 грн пені, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 8.2 кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим договором позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісії та штрафу, що підлягає сплаті відповідно до цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд, здійснивши розрахунок процентів та пені, дійшов висновку, що проценти підлягають стягненню в сумі 1327026,71 грн та 11591255,61 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відтак, враховуючи, що згідно з пунктом 1.1. договорів поруки, кожен поручитель є солідарним боржником з відповідачем-1, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором №03/10/00-KL від 10.02.2010 року з Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" (позичальник) в розмірі 128 243 222,71 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО" в розмірі 128 243222,71 грн, з Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" в розмірі 128 243222,71 грн, з Публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод" в розмірі 128243 222,71 грн, з Приватного підприємства "ЕКСТРА ГРЕЙД" в розмірі 128243222,71 грн, з Приватного підприємства "ІМПЕКСАГРО" в розмірі 128243222,71 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ ГРУП" в розмірі 128243222,71 грн із зазначенням, що кожен поручитель є солідарним боржником з відповідачем-1.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції неправомірного стягнув суму боргу з кожного з відповідачів, оскільки воно не ґрунтується на нормах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, кредитор має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

У даній справі, позовні вимоги ґрунтуються на різних і самостійних договорах поруки, за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарний боржник, хоча і за порушення умов одного й того ж кредитного договору.

Аналогічні висновки міститься в постанові Верховного суду України від 01.07.2015 року №6-745ц15

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу скасування спірного рішення, що суд першої інстанції 21.04.2015 року відмовив скаржнику в клопотанні про відкладення розгляду справи та виніс спірне рішення за відсутності представника відповідача 1.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що підстав для відкладення розгляду справи в розумінні ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у суду першої інстанції 21.04.2015 року не було, строк розгляду даного спору майже сплинув, а відкладення справи призвело б лише до необґрунтованого затягування справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, судом також забезпечено дотримання принципу змагальності сторін.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року у справі №910/18142/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" - задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шполянський молокозавод" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року у справі №910/18142/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18142/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк