Постанова № 52503518, 19.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 910/11548/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Єрьомін О.В., дов. від 25.03.2015 №11,

від відповідача не з'явився,

від третіх осіб не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Неос Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 (підписане 20.07.2015) у справі №910/11548/15 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»

до Публічного акціонерного товариства «Неос Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство «Творча майстерня «Престиж»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дерев'янко Вікторія Вікторівна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №4146, вчиненого 20.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев'янко В.В., про звернення стягнення на нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 481,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 13; нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 1072,60 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство «Творча майстерня «Престиж» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев'янко В.В.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі №910/11548/15 позовні вимоги задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №4146, вчинений 20.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев'янко В.В., про звернення стягнення на нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 481,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 13; нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 1072,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд.13. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1218 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі №910/11548/15 скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано положень, які містяться у Порядку відшкодування банками безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 (далі - Порядок), відповідно до якого відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагенту. Відтак, за твердженнями апелянта, висновок Господарського суду міста Києва про те, що сума заборгованості не була безспірною не ґрунтується на фактичних обставинах та наявних матеріалах справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 09.09.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін та учасників судового процесу про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали від 20.08.2015) позивачу, відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватного підприємства «Творчій майстерні «Престиж» 25.08.2015, які долучені до матеріалів справи.

Доказом належного повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев'янко Вікторії Вікторівни про час і місце розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 є конверт, повернутий органом поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.10.2015.

21.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство «Творча майстерня «Престиж» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому серед іншого просило розглянути апеляційну скаргу відповідача без участі його представника.

24.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав відзив на апеляційну скаргу.

25.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дерев'янко Вікторія Вікторівна направила лист від 15.09.2015 №355/01-16, в якому просила розглянути справу за її відсутності.

На призначене судове засідання 19.10.2015 представники відповідача та третіх осіб не з'явились, про дату та час повідомлені належним чином.

16.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з відсутністю можливості направити свого повноважного представника у судове засіданні 19.10.2015.

Порадившись, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю.

Слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна юридична особа, а ст.77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін.

Крім того, відповідач, будучи обізнаним про дату та час розгляду апеляційної скарги позивача ще з 25.08.2015 (дата отримання ухвали від 20.08.2015 про прийняття апеляційної скарги до провадження), мав достатньо часу підготувати додаткові пояснення (у разі їх наявності).

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання з розгляду своєї апеляційної скарги, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, з метою дотримання вимог ст. 102 ГПК України, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 19.10.2015 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру» (банк) та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» (позичальник) було укладеного кредитний договір №14-257/2010, відповідно до п.1.1 якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 10 000 000 доларів США для завершення будівництва проекту (житлові будинки з вбудовано-прибудованими приміщення на проспекті Перемоги, 26 в Шевченківському районі м. Києва з 15.06.2010 по 14.06.2013 зі сплатою Libor (1 місяць) +12,5%.

28.01.2011 та 17.02.2011 між банком та позичальником укладено додаткові угоди до кредитного договору від 15.06.2010 №14-257/2010, за змістом яких п.п.2.3 та 3.2 викладено в іншій редакцій.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.9 вказаного вище правочину)

29.09.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру» (іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, згідно з п.1.1 якого іпотекодавець відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки, у разі порушення іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з кредитного договору від 15.06.2010 №14-257/2010 та додаткових угод до нього, що укладені або укладатимуться між сторонами.

За умовами іпотечного договору іпотекодавцем передано нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 481,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд.13; нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 1072,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 13.

Вказаний правочин посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою Світланою Миколаївною та зареєстровано в реєстрі за №2784.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зобов'язання позичальника за кредитним договором від 15.06.2010 №14-257/2010 забезпечено також порукою Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж» на підставі договору від 26.06.2010 №216-2010.

17.11.2014 Публічне акціонерне товариство «Неос Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев'янко В.В. з заявою №0402-03/8007 про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки від 29.09.2010 для стягнення за рахунок належного Приватному акціонерному товариству «Трест Київміськбуд-1» предмета іпотеки кредитної заборгованості в сумі 129 657,37 дол. США.

20.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев'янко Вікторією Вікторівною вчинено виконавчий напис за №4146 про звернення стягнення на нежилі приміщення (в літ.А) загальною площею 481,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд.13; нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 1072,60 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 13 в рахунок погашення заборгованості за період з 15.06.2010 по 10.10.2014, а саме простроченої заборгованості за кредитом в сумі 111 066, 80 доларів США та заборгованості за процентами в сумі 18 590,57 доларів США, які разом складають 129 657,37 дол. США, що станом на 10.10.2014 за курсом Національного банку України еквівалентно 1 679 065,92 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, Господарський суд міста Києва виходив з того, що на момент вчинення спірного виконавчого напису вимоги Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» не були безспірними і строк, протягом якого у стягувача виникло право вимоги, є пропущеним.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчих написів можливе за наявності одночасно двох умов, а саме:

- безспірності вимог боржника перед стягувачем;

- з дня виникнення права вимоги минуло не більше одного року.

Відповідно до п.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

У п.2 Переліку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Виконавчий напис на договорі іпотеки/застави може бути вчинений лише у випадку, коли вимоги кредитора є безспірними і з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом. При цьому, сам факт подання нотаріусу заперечень боржника чи іпотеко/заставодавця щодо зобов'язання, забезпеченого іпотекою/заставою, а також наявність судової справи про стягнення кредитної заборгованості свідчить про наявність спору між кредитором/заставодержателем і заставодавцем, у зв'язку з цим вчинення нотаріусом виконавчого напису може слугувати підставою для його оскарження. Під час розгляду справ за позовами щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, необхідно перевіряти належність кредитору права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі або встановити наявність (відсутність) об'єктивних обставин, коли виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню. Також має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 02.07.2014).

Місцевим господарським судом встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дерев'янко В.В. вчинив виконавчий напис на підставі наступних документів, а саме: кредитний договір від 15.06.2010 №14-257/2010 з додатками, договір іпотеки від 29.09.2010, розрахунок заборгованості Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» за вказаним кредитним договором, докази направлення та вручення повідомлення від 13.10.2014 №0402-03/7629 про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору позивачу, повідомлення від 13.10.2014 №0402-03/7629 про порушення основного зобов'язання та копію статуту Публічного акціонерного товариства «Неос Банк».

В той же час, Публічним акціонерним товариством «Неос Банк» не було повідомлено приватного нотаріуса про спір між Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1», Публічним акціонерним товариством «Неос Банк» та Приватним підприємством «Творча майстерня «Престиж» стосовно наявності у банку права вимоги за кредитним договором.

Як слідує з матеріалів справи, отримавши вимоги банку та не погодившись з ними, 05.11.2014 та 13.11.2014 Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» та Приватне підприємство «Творча майстерня «Престиж» направили відповідачу листи від 05.11.2014 №166 та від 13.11.2014 №336, в яких заперечили існування у них заборгованості за кредитним договором від 15.06.2010 №14-257/2010 в сумі 129 657,37 дол. США та надали докази відсутності боргу.

Приватне підприємство «Творча майстерня «Престиж» у своєму листі від 13.11.2014 №336 повідомило банк, що має на меті, у судовому порядку, захистити свої майнові інтереси.

Господарським судом м. Києва розглядалась справа №910/25548/14 за позовом Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж» до Публічного акціонерного товариства «Неос банк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Трест Київмісьбуд-1» про визнання відсутнім права грошової вимоги за договором №14-257/2010 від 15.06.2010 в сумі 129 657,37 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 позовні вимоги Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж» задоволено. Визнано відсутнім у Публічного акціонерного товариства «Неос банк» право грошової вимоги за договором від 15.06.2010 №14-257/2010 в сумі 129 657,37 доларів США.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2015, що залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2015, апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 18.02.2015 у справі №910/25548/14 було повернуто скаржнику.

Тобто, рішення господарського суду м. Києва від 18.02.2015 у справі №910/25548/14 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент вчинення спірного виконавчого напису вимоги Публічного акціонерного товариства «Неос Банк», в рахунок задоволення яких і вчинено останній, не були безспірними.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджуються також висновком суду першої інстанції, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушення річного строку з дня виникнення у відповідача права вимоги за кредитним договором.

За умовами п.1.1 кредитного договору від 15.06.2010 №14-257/2010 кредитні кошти було надано позивачу строком до 14.06.2013. Тобто, саме 14.06.2013 було останнім строком користування грошовими коштами, наданими у межах означеного договору, і наступного дня у Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» виникло право вимоги повернення грошових коштів до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1».

За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічні умови щодо строків, в які може бути здійснено виконавчий напис, наведено у п.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Однак, як вставлено вище, спірний виконавчий напис було вчинено 20.11.2014, тобто, з пропуском строку, що визначений ст.88 Закону України «Про нотаріат» (в частині вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на майно в рахунок погашення основного боргу за тілом кредиту).

У п.3 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву визначено, що банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.

Доводи Публічного акціонерного товариства «Неос Банк», викладені в апеляційній скарзі з посиланням на вказаний вище Порядок не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність спору між кредитором/іпотекодержателем та позивачем відносно сум, зазначених у спірному виконавчому написі від 20.11.2014 №4146.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, відповідач в апеляційній скарзі не навів доводів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі №910/11548/15 - без змін.

2. Матеріали справи №910/11548/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай