Постанова № 52503363, 12.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Справа№ 911/5124/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: Мельникова І.Г. - довіреність № 5 від 20.10.2014;

відповідача 1: Кольга Т.О. - довіреність б/н від 19.06.2015;

відповідача 2: Берєчкіна Я.В. - довіреність б/н від 11.06.2014;

ДНС Траст: Боледзюк В.М. - довіреність б/н від 26.05.2015; Григорян Г.Г. - довіреність б/н від 16.12.2014;

розглянувши апеляційні скарги DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус) та Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED)

на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2015

у справі № 911/5124/14 (головуючий суддя: Скутельник П.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМЗ КЕПІТАЛ"

до 1.Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED);

2. Приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА";

про розірвання договору купівлі-продажу та скасування рішення власника підприємства

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 09.02.2015 у справі №911/5124/14 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМЗ КЕПІТАЛ" до Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED) та до Приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА"; за рішенням, розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРІМЗ КЕПІТАЛ" та Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED); скасовано рішення власника ПП "СОЄВА СФЕРА", оформлене протоколом №2/2012 від 29.08.2012.

DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус), яке не є стороною у справі №911/5124/14, звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.02.2015 у справі № 911/5124/14 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування підстав апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуваним ним рішенням порушуються його права та законні інтереси, а місцевим господарським судом порушені п.п. 2, 3 ч. 3 та п.п. 1,4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, а саме: прийняв фактично рішення про права та обов'язки DNS Trust в особі трастового керуючого, якого не було залучено до участі у справі; справу розглянуто за відсутності відповідача-1, не повідомленого належним чином про місце засідання суду; розглянуто справу лише за наявними матеріалами справи, які були надані лише позивачем; порушено та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст.ст. 651-653 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2015 відмовлено у прийнятті до провадження апеляційної скарги DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус) на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2015, апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2015 касаційну скаргу Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус) в якості трастового керуючого DNS Trust Settlement (ДНС Траст) задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2015 у справі №911/5124/14 господарського суду Київської області скасовано, апеляційну скаргу DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус) передано до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття її до апеляційного провадження.

Згідно пп. 2.3.43 п. 2.3 Положення про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус) передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 13.07.2015.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. та судді Шевченко Е.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/5124/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу 911/5124/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 розгляд справи відкладено на 14.09.2015.

16.07.2015 до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED), у якій вона просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.02.2015 у справі № 911/5124/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв фактично рішення про права та обов'язки DNS Trust в особі трастового керуючого, якого не було залучено до участі у справі; справу розглянуто за відсутності відповідача-1, не повідомленого належним чином про місце засідання суду; розглянуто справу лише за наявними матеріалами справи, які були надані лише позивачем; порушено та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст.ст. 651-653 ЦК України, а скасування рішення власників винесене з грубим порушенням імперативних норм матеріального права.

Згідно пп. 2.3.44 п. 2.3 Положення про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED) передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Агрикової О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 14.09.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року, у зв'язку з виходом суддів Ткаченка Б.О. та Шевченка Е.О. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційних скарг у справі № 911/5124/14 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Ткаченка Б.О., Шевченка Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційні скарги прийнято до провадження та об'єднано у одне провадження розгляд апеляційних скарг DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус) та Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED) на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2015 у справі № 911/5124/14.

14.09.2015 позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача 1, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача 1 про розгляд справи, однак він не скористався своїм правом на подання відзиву, також оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм матеріального права.

14.09.2015 позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу DNS Trust Settlement, у якому просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника DNS Trust Settlement Іванова О.В., оскільки оскаржуваним рішенням не порушуються права та охоронювані законом інтереси DNS Trust Settlement.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 розгляд справи відкладено на 22.09.2015.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.09.2015 по 12.10.2015.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційних скарг у справі № 911/5124/14 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Ткаченка Б.О., Синиці О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

12.10.2015 в судовому засіданні представники ДНС Траст та відповідача 1 підтримали в повному обсязі апеляційні скарги, просили оскаржуване рішення господарського суду Київської області скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити. Представники позивача та відповідача 2 проти апеляційних скарг заперечили та просили суд залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та DNS Trust Settlement (ДНС Траст), колегія суддів встановила наступне.

29.08.2012 між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "СТРІМЗ КЕПІТАЛ", як продавцем, та відповідачем 1 - Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED), як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012 року б/н (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця належну йому частку у розмірі 100 відсотків статутного капіталу ПП "СОЄВА СФЕРА" (відповідач 2), що еквівалентно 1 000,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку, що належить продавцеві.

Відповідно до п. 2.1. Договору, за домовленістю сторін, ціна продажу частки у розмірі 100 відсотків статутного капіталу ПП "СОЄВА СФЕРА" становить 1 000,00 грн., без ПДВ.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість частки, зазначеної у п. 2.1. цього договору, до 31.12.2013 року шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок продавця. Можлива дострокова (авансова) оплата покупцем суми, визначеної в п. 2.1. цього договору (як повністю так і частково).

Згідно п.п. 3.1., 3.3. Договору, до покупця переходять всі права та обов'язки єдиного власника ПП "СОЄВА СФЕРА", передбачені чинним законодавством та установчими документами ПП "СОЄВА СФЕРА", з моменту внесення державним реєстратором відповідних змін до відомостей про ПП "СОЄВА СФЕРА", що містяться в Єдиному державному реєстрі, стосовно покупця, як учасника товариства. Цей договір є підставою для внесення змін до установчих та реєстраційних документів товариства, що затвердять участь покупця у товаристві.

Договором у п. 6.1. визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором щодо передачі у власність Відповідача 1 частки у розмірі 100 відсотків статутного капіталу Відповідача 2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2014 року №19592333, яким містить запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо засновників (учасників) юридичної особи, згідно якого єдиним власником приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" значиться Відповідач 1.

За доводами Позивача, Відповідач 1 не виконав належним чином зобов'язань за Договором та не сплатив Позивачу у встановлений п. 2.3. Договору строк грошові кошти у сумі 1 000,00 грн.

У Договорі зазначено банківський рахунок Позивача - п/р №26006301784901 в філії АБ "Південний" в м. Києві, МФО 320917.

Відсутність сплати за Договором підтверджується банківською випискою по рахунку №26006301784901 за період з 01.08.2012 року по 27.10.2014 року, з якої вбачається, що на вказаний поточний рахунок Позивача від Відповідача 1 не надходило грошових коштів у сумі 1 000,00 грн. в рахунок оплати придбаних корпоративних прав за Договором. Неперерахування коштів за договором також не заперечувалась відповідачем 1 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 7 ст. 179, ч.1 ст.193 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГК України, приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Статтею 100 ЦК України визначено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Проте статтями 116, 147 ЦК України, статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" надано право учаснику товариства продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Господарським кодексом України у ч. 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі Договору Позивач продав Відповідачу 1 сто відсотків статутного капіталу Відповідача 2, яку покупець прийняв, однак обумовлену суму у встановлений Договором строк не сплатив.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, зважаючи не те, що Відповідачем 1 не надано суду жодних доказів сплати Позивачу грошових коштів у сумі 1 000,00 грн. за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012 року, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що Відповідач 1 порушив зобов'язання за Договором.

У зв'язку із порушенням Відповідачем 1 умов Договору, Позивач просив розірвати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012 року в судовому порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтами у судових засіданнях, відповідач 1 у визначений договором строк свої зобов'язання щодо оплати переданої їм частки у статутному капіталі відповідача 2 не виконав, документів, що підтверджують проведення оплати не надав, таким чином, відповідач 1 є таким, що прострочив виконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012 року, Позивачем укладено вказаний договір з метою отримання грошових коштів у сумі 1 000,00 грн.

Внаслідок невиконання Відповідачем 1 зобов'язань за Договором в частині оплати переданої йому частки у статутному капіталі Відповідача 2, Позивача позбавлено того, на що він розраховував при укладенні Договору, а саме - отримання грошових коштів у сумі 1 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутність сплати Відповідачем 1 Позивачу грошових коштів у сумі 1 000,00 грн. у встановлений Договором строк є істотним порушенням умов Договору.

З огляду на викладене, у зв'язку з істотним порушенням Відповідачем 1 умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012 року, яке виразилось у несплаті грошових коштів за отримані корпоративні права, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що вимога Позивача про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем 1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з істотним порушенням Відповідачем 1 умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012 року Позивач просив скасувати рішення власника Відповідача 2, оформлене протоколом №2/2012 від 29.08.2012 року.

Вказаним рішенням власника приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА", яке оформлене протоколом від 29.08.2014 року №2/2012, вирішено наступне: "в зв'язку з продажем товариством з обмеженою відповідальністю "СТРІМЗ КЕПІТАЛ" корпоративних прав (частки у статутному капіталі) приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" на користь Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED) у розмірі 1 000,00 грн., що становить 100 відсотків статутного капіталу підприємства, вважати Компанію "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED) єдиним власником підприємства. Підстава - договір купівлі-продажу корпоративних прав від 29.08.2012 року; в зв'язку зі зміною власника підприємства внести зміни до статуту, виклавши його у нові редакції (додається), затвердити та підписати його".

Як вбачається зі змісту протоколу від 29.08.2014 року №2/2012, рішення про зміну власника приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" на Компанію "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED) прийнято на підставі укладеного договору купівлі-продажу корпоративних прав від 29.08.2012 року.

Частинами 2, 3, 5 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (пункт 10, пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" N 13 від 24.10.2008).

Відповідно до статті 55 Конституції України, статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із передбачених законом способів захисту права є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 статті 16 ЦК України).

Згідно положень частини 2 статті 334 ЦК України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товаророзпорядчого документа на майно.

Проте колегія суддів зазначає, що корпоративні права не можуть бути передані (повернуті позивачу) способом, передбаченим частиною 2 статті 334 Цивільного кодексу України, як звичайне майно.

Отже, відновлення права попереднього учасника товариства з обмеженою відповідальністю та його корпоративних прав можливе через припинення корпоративних прав особи, яка зайняла його місце.

Як відзначено у рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді спорів, що виникають з корпоративних відносин" (пункт 3.12), вміщений у статті 16 Цивільного кодексу України перелік способів захисту цивільних прав не є вичерпним; на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені цією статтею, способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб.

Згідно із статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, законодавством передбачено правові механізми скасування рішення учасників юридичної особи про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

З огляду на викладене, у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" від 29.08.2012 року внаслідок істотного порушення Відповідачем 1 умов Договору, який став підставою для прийняття рішення власника приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" про зміну власника приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА" на Компанію "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимога Позивача про скасування рішення власника приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА", оформленого протоколом №2/2012 від 29.08.2012 року, також підлягає задоволенню.

Колегія суддів не приймає як належне твердження апелянтів, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, неналежно повідомив відповідача 1 та прийняв рішення без участі представника відповідача-1, з огляду на наступне.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з пунктом 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, посилання скаржників в апеляційних скаргах на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є помилковим, оскільки матеріалами справи підтверджується належне повідомлення судом першої інстанції відповідача 1 про розгляд справи, у відповідності до п. "а" ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписаної у Гаазі 15 листопада 1965 року, а нез'явлення в судове засідання будь-кого із сторін не є перешкодою в прийнятті рішення та не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

Щодо посилань DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус) на порушення її прав оскаржуваним рішенням, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Судовим актом, оскаржуваним особою яка не брала участь у справі, повинно безпосередньо вирішуватися питання про її права та обов'язки. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції судового акту (рішення, ухвали) є скаржник або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах. При цьому в мотивувальній частині судового акту повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або у резолютивній частині судового рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку судовий акт порушує не лише матеріальні права особи, а і її процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Пунктом 5-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Оскаржуване рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах, не містить висновків про права та обов'язки DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус), однак згідно наданих скаржником доказів Маргаріта Софоклеус, як трастовий керуючий DNS Trust Settlement, володіє часткою 50% у Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED), яка є покупцем корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Приватного підприємства "СОЄВА СФЕРА", отже опосередковано рішення у даній справі впливає на її права.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 09.02.2015 у справі № 911/5124/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Margarita Sofokleous (Маргаріти Софоклеус) та Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (AGREIN MANAGEMENT LIMITED) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 09.02.2015 у справі № 911/5124/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/5124/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

О.Ф. Синиця