Постанова № 52503307, 07.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа№ 910/23567/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 07.10.2015 р.

розглянувши апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Тимошенко К.В. на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року

у справі № 910/23567/15 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливські стежки

України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Агротим»

про стягнення 130 391 647,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року по справі № 910/23567/15 позовну заяву ПАТ «Міський комерційний банк» до ТОВ «Мисливські стежки України», про стягнення 130 391 647,49 грн. - повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 04.09.2015 року ПАТ «Міський комерційний банк» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року по справі № 910/23567/15 скасувати. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року по справі № 910/23567/15.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 25.09.2015 року відновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні 07.10.2015 року ПАТ «Міський комерційний банк» надав суду свої пояснення по справі в яких, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив скаргу задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати, а справу направити до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Представники ТОВ «Мисливські стежки України» та ТОВ «Агротим» у судове засідання суду апеляційної інстанції 07.10.2015 року не з'явилися, хоча про день та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представників сторін що з'явись в судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ТОВ «Мисливські стежки України» та ТОВ «Агротим», що не з'явилось у судове засідання 07.10.2015 року про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Участь представників відповідача та третьої особи у судовому засіданні 07.10.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовну заяву було подано ПАТ «Міський комерційний банк», а не ПАТ «Міський комерційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. Тому, позивач не звільняється від сплати судового збору у відповідності до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду погодитися не може та вважає, що при винесенні ухвали про повернення позовної заяви місцевий господарський суд припустився порушень норм процесуального права, не врахувавши, що позовну заяву підписано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенко К.В.

В силу ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до п.п. 4, 11 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки тощо, необхідні для вирішення спору, вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, даний позов подано та підписано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенко К.В.

На підтвердження вищенаведеного, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви: копію виписки з ЄДРПОУ щодо ПАТ «Міський комерційний банк», в якій зазначено, що підприємство перебуває в стадії ліквідації та керівником є Тимошенко К.В.; копію постанови Правління НБУ №187 від 19.03.2015 р. про відкликання банківської ліцензії та оголошення ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк»; копію рішення №64 від 20.03.2015 р. Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб про оголошення ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженою особою Тимошенко К.В.

Зважаючи на викладене, матеріали позовної заяви містять належні докази того, що дана позовна заява була подана особою, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо повноважень посадової особи міг і повинен був витребувати під час підготовки даної справи до розгляду всі необхідні матеріали для повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ПАТ «Міський комерційний банк» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а тому ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням зазначеної статті.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року, прийнята у зв'язку з не правильним застосуванням норм процесуального права, є такою що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 106 ГПК України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенко К.В. слід задовольнити, оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року скасувати, а справу передати до господарського суду міста Києва для розгляду.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у постанові в разі скасування чи зміни рішення повинно бути зазначено, зокрема, про новий розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Тимошенко К.В. на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року по справі № 910/23567/15 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року по справі № 910/23567/15 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/23567/15 повернути до господарського суду міста Києва для розгляду.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

А.Г. Майданевич

Дата підписання 12.10.2015 року