Рішення № 52503265, 15.10.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 926/1455/15

За позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівці»

до Тарасовецької сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача ОСОБА_2, директор

від відповідача не зявився

від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» звернулось з позовом до Тарасовецької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення №21-XXXII/15 чергової XXII сесії VI скликання від 30.01.2015 року.

Ухвалою від 04.09.2015 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 17.09.2015 року за участю представників сторін.

У звязку з неявкою відповідача та третьої особи ухвалами суду від 17.09.2015 року та 29.09.2015 року розгляд справи відкладався.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд справу слухати без участі його представника.

У свою чергу, гр. ОСОБА_1 у судове засідання 15.10.2015 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового слухання.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що справа в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута без участі відповідача та третьої особи за наявними у ній документами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення 9 сесії XXII скликання Тарасовецької сільської ради від 03.07.1995 року колективному сільськогосподарському підприємству - колгоспу «Тарасівці» передано в колективну власність земельну ділянку площею 2785 га., в постійне користування земельну ділянку площею 314, га. та дозволено виготовити державний акт на право колективної власності.

Згідно листа Державного реєстратора Реєстраційної служби Новоселицького районного управління юстиції від 05.08.2013 року позивач є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства колгосп «Тарасівці».

На підставі вищевказаного рішення колгоспу «Тарасівці» 18.12.1995 року видано Державний акт на право колективної власності на землю серія ЧВ № 000087 від 18.12.1995 року.

Постановою Новоселицького районного суду по справі №2-А-28/2013 від 27.09.2013 року, що залишена без змін Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 року, визнано незаконним та скасовано рішення Тарасовецької сільської ради XXVII сесії V скликання від 21.05.2010 року №12, яким скасовано рішення 9 сесії 12 скликання Тарасовецької сільської ради від 03.07.1995 року про передачу колективному сільськогосподарському колгоспу «Тарасівці» в колективну власність земельну ділянку площею 2785 га., в постійне користування земельну ділянку площею 314, га.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.12.2013 року по справі №5027/94/2012 за позовом прокурора Новоселицького району в інтересах держави в особі Тарасовецької сільської ради до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» про визнання недійсним Державного акта на право колективної власності на землю серія ЧВ № 000087 від 18.12.1995 року провадження у справі припинено у звязку з відмовою від позову.

Відтак, станом на момент вирішення спору рішення 9 сесії XXII скликання Тарасовецької сільської ради від 03.07.1995 року та Державний акт на право колективної власності на землю серія ЧВ № 000087 від 18.12.1995 року в судовому порядку недійсними не визнавались.

Рішенням XXXII сесії VI скликання Тарасовецької сільської ради від 30.01.2015 року №21- XXXII/15 погоджено надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на місці колишньої заправки біля тракторної бригади орієнтовною площею 2,0 га гр. ОСОБА_1.

Як встановлено судовим слуханням та вбачається з Викопіровки з карти-схеми с. Тарасівці вищезазначена земельна ділянка перебуває у колективній власності позивача.

Доказів припинення права колективної власності на спірну земельну ділянку матеріали справи не містять. Відповідних обставин судом також не встановлено.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною 1 статті 321 Цивільного Кодексу України також закріплено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частини 2 статті 5 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно зі статтею 23 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Пунктом 6 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, який затверджено наказом Міністерством аграрної політики України №63 від 14.03.2001 року, визначено, що реорганізація передбачає створення на базі КСП однієї або декількох юридичних осіб-правонаступників в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. До новостворених юридичних осіб-правонаступників КСП повністю або в межах обсягів правонаступництва переходять майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди; право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором; право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об'єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань; право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

У свою чергу, згідно ст. 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач добровільно від прав на земельну ділянку не відмовився, в примусовому порядку вона не відчужувалась, інших підстав для припинення права колективної власності позивача на спірну земельну ділянку теж не встановлено.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 10 ст. 59 "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п."г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відтак, враховуючи, що спірним рішенням відповідача погоджено надання дозволу третій особі на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, яка перебуває в колективній власності позивача, без його згоди та без припинення права власності на неї в порядку, визначеному законом, позов слід задовольнити та визнати незаконним і скасувати рішення XXXII сесії VI скликання Тарасовецької сільської ради від 30.01.2015 року №21- XXXII/15.

Судовий збір слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

У звязку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір в сумі 160 грн. слід повернути позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення XXXII сесії VI скликання Тарасовецької сільської ради від 30.01.2015 року №21- XXXII/15, яким погоджено надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на місці колишньої заправки біля тракторної бригади орієнтовною площею 2,0 га гр. ОСОБА_1.

3. Стягнути з Тарасовецької сільської ради (с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, код 04417719) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» (с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, код 03801924) 1218 грн. судового збору.

4. У звязку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повернути сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» (с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, код 03801924) з Державного бюджету України сплачений згідно платіжного доручення №68 від 02.09.2015 року судовий збір в сумі 160 грн.

Повне рішення складено та підписано 19.10.2015 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.І.Ніколаєв