Рішення № 5250322, 27.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/20027.05.09

За позовом Міністерства транспорту та зв'язку України

доГоловного управління комунальної власності міста Києва

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” провизнання права державної власності та зобов'язання вчинити дії

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Головатенко Н.І. - предст. за дов. №1101/15/14-09 від 18.02.09р.;

від відповідача: не зявились;

від третьої особи: Головатенко Н.І. - предст. за дов. №12/117 від 16.12.08р.;

В судовому засіданні 27.05.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача та третьої особи було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” про визнання права державної власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (у повному господарському віданні Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”) на нерухоме майно:

- двоповерхова будівля цеху ТОПВ (літера „А”) за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 6, загальна площа 283,7 кв. м., інвентарний номер 6486, балансова вартість 43 933,00 грн.;

-будівля АОПП Жуляни (літера „А”) за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75, загальна площа 2 246,6 кв. м., інвентарний номер 9582, балансова вартість 677 138,00 грн.; зобов'язання відповідача видати свідоцтво на право державної власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (у повному господарському віданні Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”) на нерухоме майно: -двоповерхова будівля цеху ТОПВ (літера „А”) за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 6, загальна площа 283,7 кв. м., інвентарний номер 6486, балансова вартість 43 933,00 грн.; -будівля АОПП Жуляни (літера „А”) за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75, загальна площа 2 246,6 кв. м., інвентарний номер 9582, балансова вартість 677 138,00 грн., та стягнення судових витрат. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на безпідставну відмову відповідача в реєстрації обєктів нерухомого майна. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2009р. порушено провадження у справі № 35/200, розгляд справи призначено на 29.04.2009р. 15.04.2009р. до початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 29.04.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/200 від 02.04.2009р.

Відповідач в судове засідання 29.04.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/200 від 02.04.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/200 від 29.04.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 13.05.2009р.

В судовому засіданні 13.05.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 13.05.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/200 від 02.04.2009р. та ухвали суду №35/200 від 29.04.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/200 від 13.05.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 27.05.2009р.

В судовому засіданні 27.05.2009р. представник позивача та третьої особи підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 27.05.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/200 від 02.04.2009р., ухвал суду №35/200 від 29.04.2009р. та №35/200 від 13.05.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 29.04.2009р., 13.05.2009р. та 27.05.2009р. ані відповідач, ані його представники не зявились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. ст. 2, 318 Цивільного кодексу України держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

У відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно зі ст. 116 Конституції України до функцій Кабінету Міністрів України, зокрема, віднесено управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначені в Законі України „Про управління об'єктами державної власності”.

У відповідності до ст. 1 вказаного Закону управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Стаття 4 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” визначає, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Згідно з положеннями ст. 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п.п.12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. №789, Міністерство транспорту та зв'язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вбачається з статуту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” (далі третя особа), останнє є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, і на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2004р. №684-р „Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв'язку” належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

В п.4.1 Статуту третьої особи майно підприємства складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах господарського відання.

У відповідності до п.14 ст. 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань передають функції з управління об'єктами державної власності господарським структурам та уповноваженим особам, укладають з ними договори доручення і здійснюють контроль за ефективністю їх виконання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, згідно з вищенаведеними законодавчими нормами, державне майно закріплюється за державним підприємством на праві господарського відання органом уповноваженим відповідно до покладених на них завдань здійснювати управління об'єктами державної власності на підставі відповідного розпорядчого документу.

Окрім того, ч.1 ст. 73 Господарського кодексу України передбачено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи діючого законодавства, а також беручи до уваги положення статуту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”, можна дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань із збереження та ефективного використання державного майна, суб'єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, та суб'єктом звернення до судових органів за захистом майнових інтересів держави, у тому числі і з вимогами про визнання права власності на майно, може бути виключно орган управління майном, в даному випадку - Міністерство транспорту та зв'язку України.

На виконання окремих доручень Міністерства транспорту та зв'язку України, наказів Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” від 24.11.2005р. №380 „Про оформлення державних актів на постійне користування землею та свідоцтв про право власності на нерухоме майно”, від 23.10.2008р. №655 „Щодо завершення оформлення свідоцтв про право власності на нерухомість та правовстановлюючих документів на земельні ділянки”, від 23.03.2009р. №419 „Щодо оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна та правовстановлюючих документів на землю”, керуючись Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001р. №1820 „Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна”, Дирекція оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” 20.06.2007 року (вх. №12232, №12233) подала документи до Головного управління комунальної власності м. Києва для оформлення права власності на об'єкти, нерухомого майна, розташовані за адресами:

- м. Київ, вул. Уманська, 6, - двоповерхова будівля цеху ТОПВ (літера „А”), загальна площа 283,7 кв. м, інвентарний номер 6486, балансова вартість 43 933 грн. 00 коп.;

- м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 75, - будівля АОПП Жуляни (літера „А”), загальна площа 2246,6 кв. м, інвентарний номер 9582, балансова вартість 677 138 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що на виконання усної вимоги працівників Головного управління комунальної власності м. Києва (далі відповідач), Дирекцією оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” проводилась робота по доопрацюванню та пошуку документів, які необхідно було додатково надати. При цьому, за період з червня по листопад 2007 року відповідачу були надані: матеріали БТІ; нотаріально засвідчені копії документів; довідка юридичної особи про знаходження об'єктів на балансі підприємства; технічний звіт на об'єкти; довідка про місцезнаходження об'єктів; копія листа-дозволу Мінтрансзв'язку України; згода Мінтрансзв'язку на отримання свідоцтва про право власності; довідка про зміну назви підприємства; копії інвентарних карток обліку основних засобів.

Листом від 29.11.2007р. за № 042/13/1-8503 відповідач повідомив, що наданий підприємством пакет документів не містить усіх необхідних для оформлення права державної власності документів, зокрема, актів введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна, документів які підтверджують право власності (користування) на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, та не оформлений відповідно до вимог Положення, що унеможливлює розгляд порушеного Дирекцією оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” питання по суті.

На думку позивача, відмова відповідача в оформленні (реєстрації) права власності на спірні обєкти нерухомого майна суперечить вимогам діючого законодавства та порушує права позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відмовляючи в оформленні свідоцтва на право власності щодо спірних обєктів нерухомого майна, відповідач, зокрема, послався на Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5.

Однак даний нормативно-правовий акт не має зворотної дії у часі та регулює порядок оформлення права власності з видачею свідоцтв про право власності за наявності актів введення в експлуатацію лише на новозбудоване, перебудоване або реконструйоване нерухоме майно, тобто майно, збудоване після набрання чинності даним Тимчасовим положенням. Натомість, згідно з інвентарними картками за формою №ОС-6 спірні обєкти нерухомого майна будувалися та вводилися в експлуатацію в 1973р. та 1975р., тобто, відповідно до законодавства РСР та УРСР, яке діяло на той час, тому дія вищевказаного Тимчасового положення не поширюється на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 4-6 Конституції (Основного Закону) УРСР від 11.06.1937р., ст. ст. 10, 11 Конституції (Основного Закону) УРСР від 20.04.1978р. соціалістична власність в УРСР мала форму державної або форму кооперативно-колгоспної власності. Тобто, згідно з нормами Конституції (Основного Закону) УРСР від 11.06.1937р., Конституції (Основного Закону) УРСР від 20.04.1978р., ст. 90 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963р.) спірне нерухоме майно відносилося до об'єктів права державної власності. З проголошенням незалежності України їх правовий статус не змінився, що, зокрема, підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, згідно з якою майно державних підприємств відноситься до об'єктів права загальнодержавної власності.

В ч.3 ст. 73 Господарського кодексу України передбачено, що майно державного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно зі ст. 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Матеріалами справи підтверджено, що спірні обєкти нерухомого майна входять до складу основних засобів державного підприємства Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”, знаходяться на його балансі, утримуються за рахунок коштів державного підприємства та використовується у виробничий діяльності державного підприємства.

З метою надання витребуваних відповідачем документів, необхідних для оформлення права власності на спірні обєкти нерухомості, Дирекцією оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” були зроблені запити до Державного архіву м. Києва (листи від 11.07.2007р. №32-08-25, від 19.02.2008р. №32-08-4), Головного управління Державного архітектурно-будівельного контролю (лист від 08.02.2008р. №32-08-3), Фонду державного майна України (лист від 18.03.2008р. №32-08-13), направлено лист-прохання до Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” щодо звернення до Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (лист від 07.09.2007р. №32-08-37).

У відповідях, отриманих на вищевказані звернення Дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”, повідомлялось про відсутність документів по відведенню землі та актів введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна за адресами: м. Київ, вул. Уманська, 6 та м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75.

З цього приводу необхідно зазначити, що згідно з положеннями ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінет; Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської ті Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органі, приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону. При цьому, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, на яки: розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти. Відповідно до п. 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, керуючись наведеними приписами ст. 84, п. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що земельні ділянки, на яких знаходяться спірні об'єкти нерухомого майна, належать до державної власності.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також суд вважає за необхідне, при вирішенні даного спору, звернутися до приписів Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387, з послідуючими змінами та доповненнями (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.3 Положення реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Згідно з п.1.1 Положення останнє визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Приписами п. 1.2 Положення встановлено, що воно діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності. Порядок подання документів на реєстрацію прав власності врегульований п. 2.1 Положення, яким встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Враховуючи обов'язковість дотримання суб'єктами цивільного обігу зазначеного Положення, яким встановлено, що державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомості є обов'язковим елементом при виникненні, зміні або припиненні права власності на нерухоме майно, а також складовою частиною цивільних правовідносин, пов'язаних з реалізацією права власності, відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє Міністерство транспорту та зв'язку України як органу, уповноваженого Державою здійснювати функції управління державним майном, як здійснити реєстрацію права власності на зазначені об'єкти на виконання приведених вище законодавчих положень, так і позбавляє даного суб'єкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном. Жодного доказу про належність об'єктів, на які просить визнати право власності Міністерство транспорту та зв'язку України, до комунальної власності суду надано не було.

Нормами чинного Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а також беручи до уваги те, що визнання права власності у судовому порядку не суперечить засадам цивільного законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, ст. 84 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 15, 16, 318, 319, 326, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 73, 139 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, проспект Перемоги 14, код ЄДРПОУ 00017584) на наступне нерухоме майно: -двоповерхова будівля цеху ТОПВ (літера „А”) за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 6, загальна площа 283,7 кв. м, інвентарний номер 6486, балансова вартість 43933 грн. 00 коп.;

- будівля АОПП Жуляни (літера „А”) за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75, загальна площа 2246,6 кв. м, інвентарний номер 9582, балансова вартість 677138 грн. 00 коп..

3. Зобов'язати Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) видати свідоцтва на право власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, проспект Перемоги 14, код ЄДРПОУ 00017584) на наступне нерухоме майно: -двоповерхова будівля цеху ТОПВ (літера „А”) за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 6, загальна площа 283,7 кв. м., інвентарний номер 6486, балансова вартість 43933 грн. 00 коп.;

-будівля АОПП Жуляни (літера „А”) за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75, загальна площа 2246,6 кв. м, інвентарний номер 9582 балансова вартість 677138 грн. 00 коп..

4. Стягнути з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) на користь Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, проспект Перемоги 14, код ЄДРПОУ 00017584, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) державного мита; 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу. 5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. 6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.06.2009 року