ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" жовтня 2015 р.
Справа № 924/1371/15
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного підприємства "Поділля-Добрива" м. Хмельницький
до комунального підприємства "Хмельницькбудзамовник" м. Хмельницький
про стягнення 27833,87 грн., з яких: 5000,00 грн. - борг; 10222,69 грн. - інфляційні втрати; 11637,18 грн. - пеня; 974,00 грн. - 3% річних.
Представники сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 32833,87 грн., з яких: 10000 грн. - борг; 10222,69 грн. - інфляційні втрати; 11637,18 грн. - пеня; 974,00 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 07.10.2015р. було припинено провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із сплатою відповідачем вказаної суми.
В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду на капітальний ремонт житлового будинку по вул. Гастелло, 18 у м. Хмельницькому. Вказує, що вартість будівельних робіт виконаних позивачем складає 38622,89 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014р.
Посилаючись на те, що відповідачем не в повному обсязі оплачені виконані позивачем роботи, просить стягнути 5000,00 грн. боргу, 10222,69 грн. інфляційних втрат; 11637,18 грн. пені; 974,00 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому відзиві від 03.09.2015р., визнає наявність заборгованості за виконані роботи по капітальному ремонту житлового будинку по вул. Гастело,18, що в м. Хмельницькому. Вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не визнає, оскільки на акті та довідці про виконання робіт за березень 2014р. на суму 38622,89 грн. відсутня дата їх підписання сторонами та просить суд застосувати до цих правовідносин норми ст. 530 ЦК України. Також зазначає, що договір від 12.12.2013р. підписано сторонами з протоколом розбіжностей. Згідно протоколу розбіжностей п. 6.1. договору щодо сплати пені за прострочку оплати виконаних робіт виключений, тому відповідач вказує, що нарахування пені та пред`явлення позовних вимог в цій частині не підлягають задоволенню.
Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено:
Приватне підприємство "Поділля-Добрива" м. Хмельницький є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із сайту Міністерства юстиції України від 15.10.2015р.
Комунальне підприємство "Хмельницькбудзамовник" м. Хмельницький є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із сайту Міністерства юстиції України від 28.08.2015р.
12.12.2013р. між комунальним підприємством "Хмельницькбудзамовник" (генпідрядник) та приватним підприємством "Поділля-Добрива" (субпідрядник) укладено договір підряду на будівництво, відповідно до умов якого субпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по капітальному ремонту житлового будинку по вул. Гастелло, 18, здати генпідряднику об'єкт у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією і в обумовлений договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, забезпечити необхідними будівельними та іншими матеріалами, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів, якщо будівництво здійснюється за рахунок матеріалів субпідрядника (п. 1.1. договору).
Вартість виконання будівельних робіт становить 38622,00 грн. (п. 3.1. договору).
Пунктом 3.2. договору передбачено, що генпідрядник проводить оплату субпідряднику згідно акту виконаних робіт (форма КБ-2) без вартості матеріалів, які були придбані за рахунок генпідрядника.
Згідно з п. 3.3. договору остаточний розрахунок за будівництво об'єкта генпідрядником проводиться не пізніше 20 днів після прийому збудованого об'єкта комісією генпідрядника.
Відповідно до п. 6.1. договору при простроченні платежу за виконані роботи і остаточного розрахунку за збудований об'єкт генпідрядник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожний день прострочки платежу.
Згідно з п. 4.1. договір вступає в дію в день його підписання сторонами і є чинним до повного виконання будівельних робіт.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Як вбачається зі змісту договору, останній підписаний з протоколом розбіжностей, про що зроблено відповідні відмітки на кожній сторінці договору.
Згідно протоколу розбіжностей до договору підряду на будівництво від 12.12.2013р. в редакції генпідрядника (КП „Хмельницькбудзамовник”) п. 3.3. договору викладено в наступній редакції: „Остаточний розрахунок за будівництво об’єкта генпідрядником проводиться у триденний термін після надходження коштів з міського бюджету”. Пункт 6.1. договору виключено.
На підтвердження виконання робіт за договором, 24.03.2014р. між сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних за березень 2014р. на суму 38622,89 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ від 24.03.2014р.
У додатку до акту приймання-передачі підрядником (ПП "Поділля-Добрива") генпідряднику (КП "Хмельницькбудзамовник") виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) на об’єкті: капітальний ремонт житлового будинку по вул. Гастелло, 18 у м. Хмельницькому засвідчено факт виконання капремонту житлового будинку ПП "Поділля-Добрива" в січні-березні 2014р. та підписання акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт 24.03.2014р.
Відповідачем частково було оплачено вартість виконаних робіт в розмірі 28622,89 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме: 13.08.2014р. – 10000,00 грн.; 14.11.2014р. – 8800,00 грн.; 30.01.2015р. – 4000,00 грн.; 25.03.2015р. – 5822,89 грн.
Також відповідачем було перераховано на рахунок позивача 5000,00 грн. під час розгляду справи, про що свідчить платіжне доручення №9748 від 21.09.2015р.
Враховуючи, що відповідач своїх грошових зобов’язань за договором в повному обсязі не виконав, позивач звернувся з позовом про стягнення 5000,00 грн. боргу; 10222,69 грн. інфляційних втрат; 11637,18 грн. пені; 974,00 грн. 3% річних.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом взято до уваги таке.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як слідує з матеріалів справи, 12.12.2013р. між комунальним підприємством "Хмельницькбудзамовник" (генпідрядник) та приватним підприємством "Поділля-Добрива" (субпідрядник) укладено договір підряду на будівництво, відповідно до умов якого субпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по капітальному ремонту житлового будинку по вул. Гастелло, 18, здати генпідряднику об'єкт у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією і в обумовлений договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, забезпечити необхідними будівельними та іншими матеріалами, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів, якщо будівництво здійснюється за рахунок матеріалів субпідрядника (п. 1.1. договору).
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається зі змісту договору, кожна його сторінка містить відмітки „з протоколом розбіжностей". Однак наявний в матеріалах справи протокол розбіжностей підписаний лише однією стороною - КП „Хмельницькбудзамовник". Згідно протоколу розбіжностей до договору підряду на будівництво від 12.12.2013р. в редакції генпідрядника (КП „Хмельницькбудзамовник") п. 3.3. договору викладено в наступній редакції: „Остаточний розрахунок за будівництво об'єкта генпідрядником проводиться у триденний термін після надходження коштів з міського бюджету". Пункт 6.1. договору виключено.
Твердження відповідача про те, що договір підряду підписаний з протоколом розбіжностей суд вважає необгрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Враховуючи, що договір підряду на будівництво від 12.12.2013р. не є таким, що заснований на державному замовленні, не є договором, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, а також виконавець за договором (позивач) не є монополістом на ринку будівельних робіт, вказаний договір підряду не може вважатися підписаним з протоколом розбіжностей з тих підстав, що позивач не передав розбіжності, що залишилися неврегульованими до суду.
Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст. 181 ГК України та главою 53 ЦК України.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).
Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Статтею 642 ЦК України визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно зі ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Частиною 8 ст. 181 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягай згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Як видно із матеріалів справи, сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх умов договору, зокрема, залишились неузгодженими умови договору щодо порядку розрахунків та стягнення пені за прострочення платежу за виконані роботи. Однак, судом враховується, що сторони приступили та фактично частково виконали договір на тих умовах, щодо яких були відсутні спірні питання, про що свідчать підписані між сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт від 24.03.2014р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат/ від 24.03.2014р. , часткова сплата вартості виконаних робіт в розмірі 33622,89 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме: 13.08.2014р. – 10000,00 грн.; 14.11.2014р. – 8800,00 грн.; 30.01.2015р. – 4000,00 грн.; 25.03.2015р. – 5822,89 грн.; 21.09.2015р. – 5000грн.
Тобто, сторони не тільки підписали акт приймання виконаних будівельних робіт, узгодили їх вартість, а й відповідач частково здійснював розрахунки з позивачем за виконанні останнім будівельні роботи.
З огляду на зазначене, суд вважає, що сторони визнали договір укладеним в частині умов, щодо яких були відсутні спірні питання.
Враховуючи викладене, судом застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України щодо порядку здійснення розрахунків та Господарського кодексу України щодо стягнення штрафних санкцій.
Згідно вимог частини 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Виконання позивачем будівельних робіт по капітальному ремонту житлового будинку по вул. Гастелло, 18, вартістю 38622,89 грн. підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 24.03.2014р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ від 24.03.2014р.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Пунктом 3.2. договору сторонами визначено, що генпідрядник проводить оплату субпідряднику згідно акту виконаних робіт (форма КБ-2) без вартості матеріалів, які були придбані за рахунок генпідрядника.
Враховуючи вищезазначене, відповідач повинен був здійснити оплату будівельних робіт після остаточної здачі роботи, тобто після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт, який датований 24.03.2014р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково було оплачено вартість виконаних робіт до подання позову в розмірі 28622,89 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме: 13.08.2014р. - 10000,00 грн.; 14.11.2014р. - 8800,00 грн.; 30.01.2015р. - 4000,00 грн.; 25.03.2015р. -5822,89 грн., а також 5000,00 грн. під час розгляду справи, про що свідчить платіжне доручення №9748 від 21.09.2015р.
Таким чином, заборгованість відповідача на момент розгляду спору складає 5000,00 грн., тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, судом враховується відзив відповідача від 03.09.2015р. за №юр-251, в якому останній визнає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за виконанні роботи по капітальному ремонту житлового будинку по вул. Гастелло, 18 у м. Хмельницькому.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 974,00 гри.
Як було встановлено судом, відповідач повинен був здійснити оплату будівельних робіт після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт від 24.03.2014р., тобто після 24.03.2014р.
Здійснивши перерахунок 3% річних, з урахуванням проплат, які були здійсненні відповідачем, судом встановлено наступне:
- за період з 26.03.2014р. по 12.08.2014р. із суми заборгованості 38622,89 грн., розмір 3% річних складає 444,43 грн.;
- за період з 13.08.2014р. по 13.11.2014. із суми заборгованості 28622,89 грн., розмір 3% річних складає 218,79 грн.;
- за період з 14.11.2014р. по 29.01.2015р. із суми заборгованості 19822,89 грн., розмір 3% річних складає 125,45 грн.;
- за період з 30.01.2015р. по 24.03.2015р. із суми заборгованості 15822,89 грн., розмір 3% річних складає 70,23 грн.;
- за період з 25.03.2015р. по 14.07.2015р. із суми заборгованості 10000,00 грн., розмір 3% річних складає 92,05 грн.
Отже, правомірним буде нарахування та стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 950,95 грн.
Таким чином, в частині стягнення 3% річних в розмірі 23,05 грн. (974,00 – 950,95 = 23,05) необхідно відмовити.
Відповідно до п. 3.1. вказаної постанови Пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013р. інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Як слідує із розрахунку, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з квітня 2014р. по червень 2015р. в розмірі 10222, 69 грн.
Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою інформаційно-пошукової системи „Законодавство", встановив, що за період з квітня 2014 р. по червень 2015р. з урахуванням проплат та періодів, визначених позивачем, правомірним є нарахування інфляційних втрат в розмірі 10336,95 грн., зокрема:
- з квітня 2014р. по липень 2014 р. із суми заборгованості 38622,89 грн. інфляційні втрати складають 3372,10 грн.;
- з серпня 2014р. по жовтень 2014р. із суми заборгованості 28622,89 грн. інфляційні втрати складають 1666,39 грн.;
- з листопада 2014р. по грудень 2014р. із суми заборгованості 19822,89 грн. інфляційні втрати складають 982,62 грн.;
- з січня 2015р. по лютий 2015р. із суми заборгованості 15822,89 грн. інфляційні втрати складають 1355,12 грн.;
- з березня 2015р. по червень 2015р. із суми заборгованості 10000,00 грн. інфляційні втрати складають 2960,72 грн.
Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у меншому розмірі, ніж фактично підлягає сплаті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заявлену суму інфляційних втрат в розмірі 10222,69 грн.
З приводу заявленої до стягнення пені в розмірі 11637,18 грн., суду зазначає таке.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).
Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не було досягнуто згоди з приводу застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені за неналежне виконання останнім грошових зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт.
Тому, нарахування пені в даному випадку є безпідставним.
Таким чином, в стягненні пені в розмірі 11637,18 грн. суду відмовляє.
З приводу клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин ст. 530 ЦК України, суд звертає увагу, що акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ містять дату підписання - 24.03.2014р. Оригінали зазначених документів були оглянуті судом в судовому засіданні, тому посилання позивача на недостовірність даних щодо зазначення дати підписання акту виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт судом до уваги не береться. При цьому, як вже було зазначено вище, при визначенні строку оплати виконаних робіт, судом застосовуються положення ст. 854 ЦК України, оскільки сторони не досягли згоди щодо порядку розрахунків.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 27833,87 грн., з яких: 5000,00 грн. - борг; 10222,69 грн. - інфляційні втрати; 11637,18 грн. - пеня; 974,00 грн. - 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 16173,64 грн., з яких: 5000,00 грн. - борг; 10222,69 грн. - інфляційні втрати; 950,95 грн. - 3% річних.
В решті позову щодо стягнення 23,05 грн. 3% річних та 11637,18 грн. пені суд відмовляє.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі припинення провадженя у справі.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов приватного підприємства "Поділля-Добрива" м. Хмельницький до комунального підприємства "Хмельницькбудзамовник" м. Хмельницький про стягнення 27833,87 грн., з яких: 5000,00 грн. - борг; 10222,69 грн. - інфляційні втрати; 11637,18 грн. - пеня; 974,00 грн. - 3% річних задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Хмельницькбудзамовник" (м. Хмельницький, вул. Галана, б. 6-А, код ЄДРПОУ 03085929) на користь приватного підприємства "Поділля-Добрива" (м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, б. 6, кв. 9, код ЄДРПОУ 33590708) 5000,00 грн. (п’ять тисяч гривень 00 коп.) боргу, 10222,69 грн. (десять тисяч двісті двадцять дві гривні 69 коп.) інфляційних втрат, 950,95 грн. (дев’ятсот п’ятдесят гривень 95 коп.) 3% річних, 899,96 грн. (вісімсот дев’яносто дев’ять гривень 96 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 19.10.2015 р.
Суддя О.Є. Танасюк
Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно з ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу, ПП "Поділля - Добрива" - 29011, м.Хмельницький, вул. Гончарова,10/2 - простим;
3 - відповідачу, КП "Хмельницькбудзамовник" - 29015 м.Хмельницький, вул. Галана, 6 –А - простим.
Судове рішення № 52503024, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 16.10.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/1371/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: