Рішення № 52502939, 13.10.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р.Справа № 922/5262/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомунєнерго" в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа", м. Дружківка до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків про стягнення 67569,14 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність від 30.07.2015 року;

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про стягнення 67569,14 грн., з яких: 40675,95 грн. основного боргу, 16115,64 грн. інфляційних втрат, 677,65 грн. 3% річних, 10099,90 грн. пені. Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про постачання теплової енергії № 36 від 31.10.2014 року щодо своєчасної оплати за поставлену теплову енергію. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 вересня 2015 року прийнято вказану позовну заяву до провадження, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 24 вересня 2015 року о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2015 року розгляд справи був відкладений на 13 жовтня 2015 року об 12:00 год.

28 вересня 2015 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання за вх. № 38872 про розгляд справи без участі представник позивача та із супровідним листом за вх. № 38871 надійшла довідка з реквізитами сторін. Вказані документи долучені до матеріалів справи.

02 жовтня 2015 року від позивача із супровідним листом за вх. № 39611 надійшли додаткові документи по справі, які долучені судом до матеріалів справи.

12 жовтня 2015 року позивач повторно звернувся з клопотання за вх. № 41090 про розгляд справи за відсутності його представника, а крім того із супровідним листом за вх. № 41088 були надані додаткові документи. Надані документи долучені судом до матеріалів справи.

13 жовтня представник відповідача надав клопотання за вх.№41534 про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання 13 жовтня 2015 року позивач свого представника не направив.

Представник відповідача у судовому засіданні визнає основну суму заборгованості, однак заперечує щодо нарахування 3%річних, інфляційних втрат та пені.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" є обласним теплопостачальним підприємством, яке засновано на спільній власності територіальних громад і знаходить в управлінні Донецької обласної державної адміністрації. До складу підприємства входить виробнича одиниця "Дружківкатепломережа", яка являється самостійним платником податку та діє на підставі положення про виробничу одиницю і довіреності наданої на ім'я директора, щодо самостійної фінансово-економічної діяльності виробничої одиниці.

31 жовтня 2015 року між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" (теплопостачальною організацією, позивачем) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (споживачем, відповідачем) було укладено договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 36.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків зазначено ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1. Договору, теплопостачальна організація зобов'язується постачати позивачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Найменування товару: код 35.30.1 пара та гаряча вода: постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії) згідно ДК 016-2010 (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, тарифи на момент укладання договору встановлені Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг від 16.05.2014 року № 506 та складають для споживачів бюджетної сфери:

- теплова енергія 1 Гкал -1085,46 грн. (без ПДВ) 1302,55 (з ПДВ).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію проводяться у безготівковій формі.

Розрахунковим періодом є календарний місяць відповідно до п.5.2. Договору.

Пунктом 5.3. Договору сторони передбачено, що оплата здійснюється після отримання від теплопостачальної організації рахунка-фактури, акта приймання-передачі теплової енергії, згідно ст. 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України, на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 6.1. Договору, теплова енергія постачається споживачу у обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору на потреби опалення.

Відповідно до п.4.1. договору облік споживання теплової енергії здійснюється: споживачам , що мають прилади обліку - за приладами обліку, споживачам, що не мають прилади обліку - згідно норми споживання теплової енергії на централізоване опалення 1 м2 площі. Пунктом. 6.2 договору передбачено, що строк поставки теплової енергії: протягом 2014 року.

Об'єкт теплопостачання за цим договором (Дружківський міський військовий комісаріат) знаходиться за адресою: м. Дружківка, вул. Радченко, б. 34.

Згідно додатку 4 до Договору № 36 від 31.10.2014 року опалювальна площа становить 516,60 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом жовтня - грудень 2014 року поставив відповідачу теплову енергію на суму 40675,95 грн., що підтверджується Актом на включення опалення від 29.10.2014 року та рахунками від 29.10.2014 року, від 11.11.2014 року та від 15.12.2014 року.

Крім того позивачем були складені Акти виконаних робіт за жовтень 2014 року, листопад 2014 року та грудень2014 року.

Як зазначає позивач рахунки та Акти виконаних робіт були надіслані відповідачу, проте відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та заборгованість у розмірі 40675,95 грн. не погасив.

З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2015 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 271/04 з вимогою сплатити заборгованість за теплову енергію у розмірі 40675,95 грн.

У відповідь на вказану вище претензію, відповідач на адресу позивача направив лист, відповідно до якого відповідач повідомляв, що ані рахунки, ані акти виконаних робіт за договором № 36 від 31.10.2014 року на адресу відповідача не надходили, а оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є бюджетною організацією, розпорядником коштів третього ступеню, яка має право розраховуватись тільки на підставі підписаних актів приймання - передачі теплової енергії згідно Бюджетного кодексу України, а саме ст. ст. 46,47,48, відповідач не має можливості розрахуватись за борги минулого року бюджетними коштами поточного року. А саме тому відповідач просить позивача звернутись до суду з позовом щодо стягнення заборгованість, яка в зв'язку з невиконанням умов договору позивачем може бути стягнена лише через суд.

На підставі вказаного позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать , як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за відповідачем існує заборгованість перед позивачем, яка за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року складає 40675,95 грн. Зазначена сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, а тому суд вважає є правомірною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 677,65 грн., інфляційних втрат у розмірі 16115,64 грн. та пені у розмірі 10099,00грн.

Розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача з відповідача 3% річних у розмірі 677,65 грн., інфляційних втрат у розмірі 16115,64 грн. та пені у розмірі 10099,00грн., суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні з огляду на таке.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.2.8 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки платежу.

На підставі вищевказаних правових норм та пункту договору, позивачем й було нараховано 3% річних, інфляційних втрат та пеня.

Проте, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в цій частині, вказуючи на те, що в порушення умов договору, а саме п. 5.3. Договору, позивачем не були направлені на адресу відповідача рахунки на оплату теплової енергії та Акти приймання - передачі теплової енергії, що унеможливило вчасне погашення заборгованості.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Пунктом 5.3. Договору сторони встановили, що оплата здійснюється після отримання від теплопостачальної організації рахунка-фактури, акта приймання-передачі теплової енергії, згідно ст. 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України, на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.

Таким чином, виходячи з умов договору, відповідач зобов'язаний був сплатити за поставлену теплову енергію лише після отримання ним документів, передбачених п.5.3. Договору.

Позивач у своїй позовній заяві вказує на те, що рахунок № 825 від 29.10.2014 року на загальну суму 914,35 грн. разом з актом прийому-передачі був надісланий на адресу відповідача, проте відповідно до поштової квитанції від 29.10.2014 року адресою за якою були направлені вказані документи є м. Чугуїв, при цьому адресою відповідача є м. Харків, вул. Пушкінська, 61.

Рахунок № 825 від 11.11.2015 року на загальну суму 15476,66 грн. аналогічно було направлено до м. Чугуїв.

Рахунок № 825 від 15.12.2014 року на загальну суму 24284,94 грн. було направлено позивачем до м. Харкова, проте конкретної адреси місцезнаходження відповідача вказано не було.

Крім того, в спростування тверджень позивача щодо направлення відповідних документів, відповідачем до суду був наданий витяг з книги реєстрації вхідної кореспонденції підприємства, відповідно до якого жодних рахунків та актів від позивача не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, саме позивачем, всупереч умовам договору, не були направлені на адресу відповідача документи, на підставі яких відповідач повинен був розрахуватись за теплову енергію, що призвело до непогашення існуючої заборгованості.

Відповідно до п. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 219 ГК України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 ГК України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що своїми діями, позивач самостійно утворив ситуацію, яка унеможливила вчасну сплату заборгованості за Договором № 36 від 31.10.2014 року та недопущення прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 677,65 грн., інфляційних втрат у розмірі 16115,64 грн. та пені у розмірі 10099,90 гр . неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова ( 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280, п/р 35211001015404 ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84307, м. Краматорськ, провулок Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119) в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" (84207, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39, код ЄДРПОУ 05540853) за наступними реквізитами: структурний підрозділ "Єдиний розрахунковий центр" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на р/р № 26005053604621 в КФ Приватбанк м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 26221744. -суму основного боргу у розмірі 40675,95 грн.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова ( 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280, п/р 35211001015404 ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84307, м. Краматорськ, провулок Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119) в особі Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" (84207, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39, код ЄДРПОУ 05540853, р/р 26005060163780 в КФ Приватбанк м. Краматорськ, МФО 335548) - 1099,84 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 677,65 грн., інфляційних втрат у розмірі 16115,64 грн. та пені у розмірі 10099, 90 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/5262/15