Рішення № 52500539, 12.10.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2015 р.Справа № 921/809/15-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м.Тернопіль.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - головний юрисконсульт, довіреність №14-90 від 18.04.2014р.

відповідача: ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу, довіреність №01/1269 від 03.08.2015 р.

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54, м.Тернопіль про cтягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 1971 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 21661 грн. 33 коп., пеню у розмірі 108306 грн. 68 коп.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 05/2012-ВТВ від 30.03.2012 року щодо дотримання строків оплати за поставлений природний газ.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав в повній мірі. Представником позивача до матеріалів справи подано Заперечення № без номера, без дати (вх. № 21652 від 12.10.2015 р. згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) на зменшення належних до стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

Представник відповідача в судове засідання з'явився.

07.10.2015 року від відповідача надійшло Клопотання № без номера, без дати (вх. № 21326 від 07.10.2015 року згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) про долучення документів до матеріалів справи.

В ході розгляду справи представнику позивача та представнику відповідача розяснено їх права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

30 березня 2012 року між Національною акціонерною компанією Нафтогаз України, надалі "Продавець", з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством "Тернопільгаз", надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір на купівлю-продаж природного газу №05/2012-ВТВ, у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ (далі газ), а "Покупець" зобов'язується прийняти і оплатити газ на умовах цього договору.

Як визначається в п. 1.2 р. договору, газ. що продається за цим договором, використовується "Покупцем" виключно для виробничо-технічних витрат та нормованих втрат "Покупця".

У відповідності до п. 2.1 р. 2 договору "Продавець" передає "Покупцеві" у період з 01 березня 2012 року газ в обсязі до 343650,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень-квітень2580,020липень2388,333жовтень2612,613лютий4189,638травень2454,111серпень2421,710листопад3165,826березень3751.591червень2363,626вересень2327.738грудень3907.179І кв.7941,129ІІ кв.7397,757ІІІ кв.7137,781ІV9685,618Згідно п. 3.6 р. 3 договору приймання-передача газу, переданого "Продавцем" "Покупцеві" у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 5.2 р. 5 договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м природного газу на момент укладення цього договору становить 3509 грн. без урахування податку на додану вартість,збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 0%.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 10 грн., крім того ПДВ 20% - 2 грн.

До сплати ціна за 1000 куб м. природного газу 3589 грн. 18 коп, крім того ПДВ до тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 2 грн., всього з ПДВ 3591 грн. 18 коп.

Згідно п. 5.4 р. 5 договору ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату його укладання становить 115 436 230 грн. 08 коп., крім того ПДВ до тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 64324 грн. 57 коп., всього з ПДВ 115500 554 грн. 65 коп.

У відповідності до п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору.

Як визначається в п. 6.2 р. 6 договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка "Покупця" на поточний рахунок "Продавця" та зараховується як оплата за газ.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 11.1 р. 11 договору на купівлю-продаж природного газу № 05/2012-ВТВ від 30.03.2012 року цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника та поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 лютого 2012 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення.

Також між сторонами до договору на купівлю-продаж природного газу № 05/2012-ВТВ від 30.03.2012 року було укладено:

- додаткову угоду № 1 від 31.05.2012 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 р. 2 "кількість та якість газу" у новій редакції, а також викласти з 01 травня 2012 р. пункти 5.2 та п. 4 р. 5 "ціна газу" у новій редакції;

- додаткову угоду № 2 від 06.07.2012 р., згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 р. 2 "кількість та якість газу" у новій редакції, а також викласти з 01 травня 2012 р. пункти 5.2 та п. 4 р. 5 "ціна газу" у новій редакції.

Як слідує з матеріалів справи, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в період : березень 2012 року по липень 2012 року здійснила поставку природного газу відповідачу - Публічному акціонерному товариству Тернопільгаз згідно наступних актів приймання-передачі природного газу:

-від 31 березня 2012 року 2025,930 тис. куб. м. на суму 7275479 грн. 30 коп.;

-від 30 квітня 2012 року 833,141 тис. куб. м. на суму 3171518 грн. 29 коп.;

-від 31 травня 2012 року 703,930 тис. куб. м. на суму 2531487 грн. 15 коп.;

-від 30 червня 2012 року 691,332 тис. куб. м. на суму 2486181 грн. 96 коп.;

-від 31 липня 2012 року 573,920 тис. куб. м. на суму 2474775 грн. 18 коп. (належним чином засвідчені копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками позивача та відповідача.

Всього позивачем було поставлено відповідачу 4878,253 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 17939441 грн. 88 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, визначених у договорі на купівлю-продаж природного газу № 05/2012-ВТВ від 30.03.2012 р., а саме було допущено прострочення термінів оплати за поставлений природний газ.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем було оплачено позивачу 17939441 грн. 88 коп. за поставлений йому газ, однак з порушенням строків оплати, визначених в договорі.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.7.2 р. 7 договору на купівлю-продажу природного газу № 05/2012-ВТВ від 30.03.2012 року сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов пунктів 6.1. 6.2 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити "Продавцю" крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня від суми простроченого за кожний день прострочення платежу (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) в сумі 108306 грн. 68 коп. за період з 20.04.2012 р. по 16.11.2012 року.

23.09.2015 року від відповідача надійшов Відзив № 01/1543 від 22.09.20125 року на позовну заяву, в якому зазначається зокрема, наступне:

- при проведенні розрахунку пені та 3% річних позивачем враховуються дні оплати як дні прострочення платежів, за які нараховуються вказані санкції; такі розрахунки не можуть братися судом до уваги, оскільки вони суперечать приписам ст ст. 549-552, 611, 625 ЦК України. Згідно яких нарахування проводиться за прострочення.

Судом здійснено перерахунок суми пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) та з врахуванням п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, зокрема, пені).

За результатами здійсненого перерахунку (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи) суд вважає, що заборгованість по пені становить 101032 грн. 18 коп. пені.

Також у Відзиві № 01/1543 від 22.09.20125 року на позовну заяву зазначається, зокрема, наступне:

- причиною несвоєчасних розрахунків за договором купівлі-продажу природного газу №05/2012-ВТВ від 30.03.2012 р. було те, що природний газ, отриманий товариством згідно спірного договору був використаний ПАТ "Тернопільгаз" виключно для виробничо- технологічних витрат та нормованих втрат, розрахунки за які проводились з власних обігових коштів, які товариство отримувало в результаті постачання та транспорування природного газу усім категоріям споживачів; такі споживачі як населння, релігійні організації, бюджетні установи та організації не в повному обсязі розраховувались з товариством та проводили розрахунки з порушенням строків, передбачених договорами, що було підставою для звернення ПАТ "Тернопільгаз" до господарського суду з численними позовними заявами;

- з огляду на вказані обставини, ПАТ "Тернопільгаз" не могло своєчасно розрахуватись, оскільки товариство не є комерційною структурою, не впливає на вартість газу, який реалізовується кінцевому споживачу та порядок розрахунків перед позивчем;

- на момент звернення з позовною заявою ПАТ "Тернопільгаз" повністю розрахувалось з позивачем по всіх діючих та минулорічних договорах, в тому числі і по спірному договору;

- по питанню стягнення штрафних санкцій просить суд врахувати, що ПАТ "Тернопільгаз" проводило постачання та розподіл природного газу за регульованим тарифом, яким передбачаються витрати товариства на 60-70%; джерело оплати штрафних санкцій та відсотків в даних тарифах не закладено; у випадку їх примусового стягнення блокується господарська діяльність і вилучаються кошти із інших статей витрат, таких як заробітна плата, видатки на оплату обов'язкових платежів до бюджету та цільових фондів, витрат на обслуговування газопроводів та газоспоживаючого обладнання з метою забезпечення безаварійного газопостачання;

- на підставі ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України відповідач просить суд зменшити розмір пені.

12.10.2015 року від позивача надійшли Заперечення № без номера, без дати (вх. № 21652 від 12.10.2015 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) на зменшення належних до стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, в яких зазначив, зокрема, що позивач заперечує проти зменшення відповідачу суми штрафних санкцій, оскільки відповідачем не було надано жодного доказу, який би вказував на наявність виняткових обставин, що підтверджується наявними в матеріалах документами, стверджує, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з неналежно виконаним зобов'язанням за договором купівлі-продажу природного газу. Просить суд задовольнити позовні вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у повному обсязі.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, з наступними змінами, зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

В даному випадку з огляду на те, що:

- в матеріалах справи знаходиться копія Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2014 року Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому зазначено збиток за звітний період - у розмірі 62474671 грн., що свідчить про важке матеріальне становище позивача;

-однак доказів того, що збиток у розмірі 62474671 грн. спричинений позивачу неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на купівлю-продаж природного газу № 09/2012-Н від 30.03.2012 року позивач не надав;

-відповідачу передано в користування розподільчі газопроводи, які товариство зобов'язане модернізовувати та проводити щодо них реконструкцію, а примусове стягнення штрафних санкцій унеможливить здійснення реконструкції та ремонт даного державного майна;

-ПАТ "Тернопільгаз" не є комерційною організацією, інших джерел прибутку, крім дольового відщеплення за надані послуги з транспортування газу для ПАТ "Тернопільгаз" не існує (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики затверджується: алгоритм (порядок) розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів, та нормативи перерахування коштів із зазначених поточних рахунків на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам (Закон України "Про ринок природного газу"; Постанова Кабінету Міністрів України "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" №792 від 30 вересня 2015 року );

- ПАТ "Тернопільгаз" проводило постачання та розподіл природного газу за регульованим тарифом, яким передбачаються витрати товариства на 60-70%; джерело оплати штрафних санкцій та відсотків в даних тарифах не закладено; у випадку їх примусового стягнення заблокується господарська діяльність і вилучаться кошти із інших статей витрат, таких як заробітна плата, видатки на оплату обов'язкових платежів до бюджету та цільових фондів, витрат на обслуговування газопроводів та газоспоживаючого обладнання з метою забезпечення безаварійного газопостачання;

-з 1 липня 2015 року Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1732 від 1.06.2015 року анульовано ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.Тобто з 1.07.2015 року товариство не здійснює діяльність з постачання природного газу; єдиною статтею доходу станом на сьогоднішній день є розподіл (транспортування) природного газу, що не дає в повній мірі забезпечити належний рівень обслуговування газопроводів та газоспоживаючого обладнання з метою забезпечення безаварійного газопостачання, також здійснити оплату штрафних санкцій, відсотків;

- враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором на купівлю-продаж природного газу № 09/2012-Н від 30.03.2012 року (станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ сплачена повністю);

-як вбачається зі Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2015 р.ПАТ "Тернопільгаз" зазначено збиток за звітний період у розмірі 16928 тис. грн., що свідчить про важке матеріальне становище відповідача;

-постановою державного виконавця від 24.07.2015 року при примусовому виконанні наказу №921/185/13-г виданий 18.06.2013 господарським судом Тернопільської області, накладено арешт на кошти ПАТ "Тернопільгаз"на рахунках у фінансових установах в межах суми 1826842 грн 77 коп.( що свідчить про важке матеріальне становище відповідача);

-примусове стягнення штрафних санкцій (пені) спричинить вилучення з господарського обороту ПАТ "Тернопільгаз" грошових коштів, що позбавить можливості проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснення робіт по забезпеченню безаварійного та безперебійного газопостачання, підтримці газорозподільної мережі у працездатному стані;

-позивач застосував до відповідача таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних , що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства;

- з наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 50516 грн. 09 коп. пені (50% від 101032 грн 18 коп).

В стягненні решти пені слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідач не звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання свого грошового зобов'язання, яке виникло по договору №05/2012-ВТВ від 30.03.2012 року. Суд скористався своїм правом наданим йому нормами ГПК України (п.3 ст.83 ГПК України) щодо зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 21661 грн. 33 коп. 3% річних за період з 20.04.2012 року по 16.11.2012 року по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму 3% річних (за аналогічні періоди та на аналогічні суми заборгованості, по яких здійснювався судом перерахунок по пені), суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20261 грн. 80 коп. - 3% річних, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1399 грн. 53 коп. 3% річних слід відмовити як безпідставно заявлених.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 1971 грн. 05 коп. за період: вересень 2012 року - листопад 2012 року (розрахунок інфляційних втрат знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму інфляційних нарахувань, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 1971 грн. 05 коп. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.43,49,82,83п.3,ст.85 Господарського процесуального кодексу України, суд:

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, ідентифікаційний код 20077720:

- 50516 грн. 09 коп. пені (50% від 101032 грн 18 коп),

- 20261 грн. 80 коп. 3% річних,

- 1971 грн. 05 коп. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення;

- 2465 грн 30 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 19 жовтня 2015 року

СуддяС.О. Хома