Ухвала суду № 52500255, 20.10.2015, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

20.10.2015

Справа № 642/8293/14к

Провадження № 1-кс/642/2641/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., за участю секретаря Канаєвої К.М., слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Літкевич В.П.., розглянувши клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Літкевич В.П., у кримінальному провадженні досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014220010000018 від 28 липня 2014 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України , погоджене прокурором прокуратури Ленінського району м.Харкова про тимчасовий доступ до речей і документів,-

В С Т А Н О В И В:

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 190 КК України за № 42014220010000018 від 28 липняя 2014 року року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно договору зберігання нафтопродуктів № 18\07\12 від 18.07.12 року укладеного між ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ТАТНЕФТЬ-АЗС-Україна»,та акту приймання передачм тмц № 3 від 11.01.13 року на нафтобазі, розташованій за адресою м.Харків вул. Магнітогорська 1 зберігалася олива ТП 22 с в кількості 58,080 т., яка перебувала у власності ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ».Частина даної оливи була власником ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» реалізована на сторону, а олива вагою 19 169 кг , вартістю 216 609 грн.продовжувала зберігатися на нафтобазі ТОВ «ТАТНЕФТЬ-АЗС-Україна».

Протягом 2013 року керівництвом нафтобази ТОВ «ТАТНЕФТЬ-АЗС-Україна»,за товаротранспортними накладними № ТА 00000528 від 11.02.13 року, № ТА 000000999 від 06.03.13 року, № ТА 000001777 від 11.04.13 року, № ТА 000001808 від 12.04.13 року, № ТА 000002542 від 28.05.13 року виписаними на ім"я ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» турбінна олива ТП 22С вагою 19169 кг вартістю 216 609 грн. була передана ТОВ „Стандарт", без укладання відповідних договорів, керівництво якого в свою чергу реалізувало оливу на сторону, а виручені кошти звернуло на свою користь.

В грудні 2013 року, коли ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» почало пред'являти претензії на отримання у ТОВ «ТАТНЕФТЬ-АЗС-Україна» оливи, яка мала знаходитись на зберіганні , та керівництвом нафтобази передана ТОВ „Стандарт",керівництво нафтобази ТОВ «ТАТНЕФТЬ-АЗС-Україна» умовило керівництво ТОВ „Стандарт" та ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» укласти між собою фіктивний безтоварний договір №0212\кп від 02.12.13 року на реалізацію оливи, якої вже в наявності не було, та підписати відповідну безтоварну накладну № 108 від 19.12.13 рокуна передачу олии від ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» до ТОВ „Стандарт", списавши при цьому з підзвіту ТОВ «ТАТНЕФТЬ-АЗС-Україна» оливу по безтоварній видатковій накладній № 1 від 19 грудня 2013 року , яка по бухгалтерському обліку ТОВ «ТАТНЕФТЬ-АЗС-Україна» не проведена.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що по кримінальному провадженню слід провести судово-економічну та почеркознавчі експертизи для встановлення об'єктивної істини по справі, а для цього до провадження необхідно долучити наступні документи, які зберігаються в ТОВ «Стандарт»:

-товаротранспортну накладну № ТА 00000528 від 11.02.13 року,

-товаротранспортну накладну № ТА 000000999 від 06.03.13 року,

-товаротранспортну накладну № ТА 000001777 від 11.04.13 року,

-товаротранспортну накладну № ТА 000001808 від 12.04.13 року,

-товаротранспортну накладну № ТА 000002542 від 28.05.13 року,

-прибуткові та податкові накладні, за якими 11.02.13, 06.03.13, 11.04.13,12.04.13 ,28.05.13 була оприбуткована олива ТП 22 с ( 11.02.13 року вагою 5 761 кг,06.03.13 року вагою 4 386 кг, 11.04.13 року вагою 4 337 кг,12.04.13 року вагою 4337 кг, 28.05.13 року вагою 348 кг) отримана зі складу ТОВ «ТАТНЕФТЬ-АЗС-Україна», та видаткові і податкові накладні за якими була реалізована на сторону зазначена олива марки ТП 22с (11.02.13 року вагою 5 761 кг,06.03.13 року вагою 4 386 кг, 11.04.13 року вагою 4 337 кг,12.04.13 року вагою 4337 кг, 28.05.13 року вагою 348 кг);

-договора між ТОВ «Стандарт» та іншими контрагентами на реалізацію оливи марки ТП 22 с в 2013 році;

-журнал обліку видаткових та прибуткових накладних за 2013 рік ( витяг з відповідного бухгалтерського реєстру, у разі ведення обліку в комп"ютерному режимі);

-журнал обліку договорів за 2013 рік ( витяг з відповідного бухгалтерського реєстру, у разі ведення обліку в комп"ютерному режимі);

-договір купівлі -продажу № 0212 КП від 02.12.13 року;

-видаткова накладна № 108 від 19.12.13 року.

Зазначені дані мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Суд, вислухавши слідчого, який підтримав клопотання, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

В матеріалах клопотання є запит слідчого адресований ТОВ «Стандарт» від 09.09.2015р. Проте відсутні будь-які відомості щодо направлення цього запиту адресатові та отримання або неотримання цього запиту ТОВ «Стандарт». Тому неможливо достеменно пересвідчитись, що ТОВ «Стандарт» отримало цей запит та навмисно ігнорує його та не надає слідству документи, до яких він просить суд надати тимчасовий доступ.

Відповідно до ч. 7 ст. 163 КПК, слідчий суддя, суд в ухвалі про тимчасовий доступ до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Слідчим не доведено необхідності надання дозволу на вилучення вказаних документів.

Подане клопотання не дає суду підстави для висновку, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні, також слідчим не доведено наявність підстав вважати, що самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, витребувані речі та документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Також слідчим не доведено, що вказані документи можна отримати лише за умови забезпечення кримінального провадження та те ,що потреби досудового розслідуваня виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні.

У зв'язку з вищезазначеним у задоволенні клопотання повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 160, 162, 163 КПК України,

ухвалив :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції В.П. Літкевича про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий судя Л.Г. Проценко