Ухвала суду № 52500144, 13.10.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 918/1041/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали

у справі за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про стягнення 20 687 грн. 68 коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 29 квітня 2011 року);

Від відповідача: Піхоцький А.Л. (довіреність від 31 грудня 2014 року);

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" з позовом про стягнення 20 687,68 грн., позовні вимоги аргументувавши невиконанням відповідачем умов договору про приєднання, яке є нестандартним, до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" № 594-14-ЦО-Рвм від 10 грудня 2014 року в частині виконання робіт з приєднання будівель позивача до електромереж відповідача.

15 вересня 2015 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого ПАТ "Рівнеобленерго" позовні вимоги не визнає.

В судовому засіданні від 15 вересня 2015 року оголошувалась перерва до 29 вересня 2015 року.

25 вересня 2015 року ПАТ "Рівнеобленерго" подало через канцелярію суду додаткові пояснення, відповідно до змісту яких відповідач позовні вимоги не визнає.

28 вересня 2015 року позивачем подано пояснення по справі, відповідно до змісту яких позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні від 29 вересня 2015 року оголошувалась перерва до 13 жовтня 2015 року.

12 жовтня 2015 року позивачем подано до суду додаткові пояснення по справі.

12 жовтня 2015 року відповідачем подано до суду додаткові пояснення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24 листопада 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі -відповідач) з заявою про приєднання електроустановки певної потужності (приєднання належних позивачу на праві власності будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2) до електричних мереж відповідача.

10 грудня 2014 року позивачем і відповідачем був укладений договір № 594-14-ЦО-Рвм про приєднання яке не є стандартним, до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1 договору, виконавець послуг (відповідач) забезпечує приєднання електроустановок об'єкта замовника, позивача (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об'єкта замовника до електричних мереж на умовах цього договору.

Пунктами 1.2, 1.3 договору передбачено, що місце забезпечення потужності об'єкта замовника встановлюється на РУ-0,4 кВ ТП-244 м. Рівне; точка приєднання (межа балансової належності об'єкта замовника) встановлюється на верхні клеми ввідного автомата ВП будівель та споруд.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору, виконавець послуг (відповідач) зобов'язанийзабезпечити в установленому порядку приєднання об'єкта замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця заабезпечення потужності до точки приєднання) у строки зазначені в договорі, після виконання замовником зобов'язань, визначених пунктом 3.2 договору.

Відповідач видав позивачеві 10 грудня 2014 р. технічні умови приєднання яке не є стандартним, до електричних мереж установок № 594-14-ЦО-Рвм (додаток № 1 до Договору).

На виконання підпункту 3.2.1 пункту 3.2 договору розроблено проектну документацію, погоджено її з відповідачем, що підтверджується технічним рішенням № 47-15-а по робочому проекту від 06 лютого 2015 p., та передано останньому за актом приймання-передачі проектно-кошторисної документації від 16 лютого 2015 р.

16 лютого 2015 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору, доповнивши договір пунктами 4.2 - 4.11, якими передбачили розмір та порядок оплати коштів за приєднання, терміни виконання будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що остаточний розмір плати за приєднання, яке не є стандартним, за вирахуванням вартості проектно-вишукувальних робіт становить 20 687,68 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 4.5 договору оплата коштів за приєднання в сумі 20687,68 грн. (двадцять тисяч шістсот вісімдесят сім грн. 68 коп.) з ПДВ має бути проведена на протязі 5 банківських днів від дати підписання даної додаткової угоди.

У передбачений договором строк, 23 лютого 2015 p., за квитанцією № 0.0.353037813.1 позивач оплатив послуги з приєднання у повному обсязі, в розмірі 20 687,68 грн.

Пунктами 4.6, 4.7 договору передбачено, що виконавець послуг виконує всі необхідні будівельно-монтажні роботи протягом 3 місяців з моменту підписання даної додаткової угоди та повної оплати вартості приєднання. Передача виконаних робіт виконавцем та приймання їх замовником оформляються актом приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, відповідач повинен був виконати роботи з приєднання будівель позивача до електромереж в строк до 23 травня 2015 p., про що оформити акт приймання-передачі виконаних робіт.

Як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач не виконав робіт з приєднання будівель позивача до власних електромереж.

В подальшому, 03 червня 2015 року позивач звернувся до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявою щодо неправомірності дій відповідача при виконанні договору.

Згідно з наявним в матеріалах справи листом ПАТ "Рівнеобленерго" від 22 червня 2015 року № 25/3450 адресованого в.о. голови Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України слідує, що відповідач зазначає про виконання станом на 19 червня 2015 року робіт по приєднанню до електромереж відповідача.

В зв'язку з чим, ПАТ "Рівнеобленерго" звернулось до позивача з листом № 821 від 24 червня 2015 року, відповідно до змісту якого відповідач зазначає про направлення позивачу двох екземплярів актів виконаних робіт № 90805566 від 19 червня 2015 року щодо виконання будівельно-монтажних робіт згідно ПКД та технічних умов № 594-14-ЦО-Рвм від 10 грудня 2014 року об'єкту за адресою: м. Рівне, вул. У.Самчука 30а, та після підписання яких один примірник направити на адресу ПАТ "Рівнеобленерго".

У відповідь на вказаний лист позивачем направлено відповідачу відмову від прийняття робіт № 16 від 14 липня 2015 року, яке отримано відповідачем 14 липня 2015 року, відповідно до якої позивач зазначає про неналежне виконання робіт та порушення відповідачем проектної документації, в зв'язку з чим враховуючи викладене, замовник (ФОП ОСОБА_1.) відмовився від підписання актів виконаних робіт. Разом з тим позивач зазначив, що у зв'язку з невиконанням умов договору замовник залишає за собою право на розірвання договору та відшкодування збитків, завданих йому внаслідок такого невиконання.

Слід зазначити, що 17 липня 2015 року Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, у присутності державного інспектора Держенергонагляду у Рівненській області, представників позивача і відповідача було складено акт від 17 липня 2015 року, який підписаний всіма представниками, які брали участь в обстеженні.

Вказаним актом встановлено, що станом на 17 липня 2015 року, обстеживши об'єкт споживача (повітряна лінія від ТП244 до будинку № 30 по вул. У.Самчука) під час огляду виявлено: в ТП 244 встановлено інший автомат ніж передбачено проектною документацією, а саме: 100SL50 "NEXT"; відсутній бокс автоматичного вимикача, відсутні бірки на кінцях СІП, на ПЛІ-0,4 кв. не проведено роботи з повітряного заземлення на опорах 1, 4, 6, 8, 10, не встановлені адаптери переносного заземлення на опорах 1, 10, затискачі на опорах та гаки іншого типу ніж передбачено проектом, відсутні кутові затискачі в кількості 4 шт., з опори №10 не здійснено підвішування та кріплення СІП до гачка настінного до будівлі №30А по вул. У.Самчука.

Вказані обставини не були заперечені представником відповідача під час судового розгляду справи.

У зв'язку з вищезазначеним, 22 липня 2015 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 направлено Публічному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" (22 липня 2015 року отримано відповідачем) лист № 21, відповідно до змісту якого позивач зазначає про невиконанням відповідачем в строк передбачений умовами договору робіт з приєднання до електроустановок відповідача (як передбачено проектною документацією), у зв'язку з чим позивач констатує невиконання відповідачем умов договору.

З огляду на таке, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату протягом 7-денного строку сплачених замовником коштів в сумі 20 687,68 грн. Після повернення замовнику зазначених коштів договір слід вважати розірваним.

Проте, відповідач сплачені кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач зазначає про припинення договірних зобов'язань зі спливом семиденного строку передбаченого листом № 21 від 22 липня 2015 року та на підставі викладеного, у зв'язку з припиненням договірних відносин, позивач просить стягнути з відповідача 20 687,68 грн. сплачених на виконання умов укладеного між сторонами договору.

З наявного в матеріалах справи листа ПАТ "Рівнеобленерго" № 25/4323 від 07 серпня 2015 року сліду, що лист ФОП ОСОБА_1 № 21 від 22 липня 2015 року розцінено відповідачем як відмову від послуг по приєднання передбачених договором від 10 грудня 2014 року.

Пунктом 7.1. договору встановлено строк дії договору. Так, відповідно до вказаного пункту визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених зобов'язань, але не довше ніж до 10 грудня 2016 року.

Згідно з пунктом 5.1. договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що вказаний договір може бути змінено або розірвано і в інший строк за ініцятиви будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Договір може бути розірвано у разі відсутності розробленої проектно-кошторисної документації та виконання будівництва в строки, зазначені в заяві (пункт 7.4. договору).

Щодо правової природи укладеного між сторонами договору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У своєму відзиві та додаткових пояснення відповідач зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак до положень вказаного договору є неможливим застосування положень Цивільного кодексу України що регулюють порядок виконання зобов'язань, що виникають з договору підряду.

Відтак відповідач вважає, що позивач безпідставно вважає договір від 10 грудня 2014 року розірваним, а тому безпідставною є і вимога про повернення сплачених коштів, оскільки договір не припинив свою дію.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За статтею 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

На підтвердження своєї позиції, відповідач посилається на пункт 1.2. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж (затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32) , відповідно до яких приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Проте, суд не може погодитись з відповідачем в частині оцінки правової природии договору, оскільки згідно з укладеним між сторонами договором від 10 грудня 2014 року, предметом договору серед іншого є будівництво електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про електроенергетику", приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання електропередавальною організацією послуги замовнику із створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Як визначено положеннями статті 172 Закону України "Про електроенергетику", вартість послуг з приєднання розраховується електропередавальною організацією у порядку, передбаченому методикою розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, і обґрунтовується витратами, необхідними для будівництва та/або реконструкції електромереж від місця приєднання електроустановки замовника до місця забезпечення потужності.

Вартість послуг з приєднання електроустановок замовників, що не є стандартним приєднанням відповідно до статті 1 цього Закону, визначається проектно-кошторисною документацією відповідно до замовленої (заявленої) на приєднання потужності пропорційно до передбаченої проектом величини потужності, яку можливо додатково приєднати, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж з урахуванням витрат на розвиток мереж для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності. Розроблення проектно-кошторисної документації забезпечується замовником, а її вартість є складовою частиною вартості послуг з приєднання.

У статті 18 Закону України "Про електроенергетику" зазначено, що проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення) об'єктів електроенергетики здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Главою 61 ЦК України врегульовано зобов'язальні правовідносини в сфері підряду.

Згідно зі статтею 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як передбачено статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В матеріалах справи міститься акт виконаних робіт № 90805566 від 19.06.2015 року та супровідний лист ПАТ "Рівнеобленерго" від 24 червня 2015 року відповідно до змісту якого відповідач зазначає, що вказаний акт був складений згідно з виконаними будівельно-монтажними роботами за договором від 10 грудня 2014 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що договір про приєднання яке є нестандартним, до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" від 10 грудня 2014 року за своєю правовою природою є змішаним договором який містить елементи як договору про надання послуг так і договору підряду.

Так, згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 2 статті 614 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі статтею 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частинами 1, 2 статті 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як визначено статтею 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо виконання робіт за договором від 10 грудня 2014 року в частині дотримання строків виконання робіт, а враховуючи те, що внаслідок такого порушення позивач втратив інтерес до виконуваних робіт, позивач правомірно відмовився від договору, оскільки таке право надано йому Цивільним кодексом України (ст. 849 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що позивач обґрунтовано відмовився від договору № 594-14-ЦО-Рвм від 10 грудня 2014 року надіславши відповідачу лист про відмову від договору, а у відповідача виник обов'язок по поверненню суми передоплати, яка отримана від позивача, оскільки прострочення виконання зобов'язань було допущено за вини відповідача, відтак позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, зокрема витрати позивача по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне. вул. Князя Володимира 71, код ЄДРПОУ 05424874) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33001, АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) суму попередньої оплати в розмірі 20 687 (двадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 68 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп..

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 жовтня 2015 року.

Суддя Качур А.М.