Ухвала суду № 52500103, 13.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/2704/15 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 22-ц/783/6771/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Куцика І.Б.

та з участю представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 04 вересня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду,-

встановила:

Оскаржуваною ухвалою суду у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 17.11.2014 року -відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3

В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що кредит в рахунок погашення заборгованості, по якому за вищевказаним судовим рішенням звернено стягнення на квартиру ОСОБА_2, як на предмет іпотеки надавався на споживчі цілі. Іншого нерухомого житлового майна у ОСОБА_2 немає, спірне майно є її єдиним житлом і використовується нею для постійного проживання. Таким чином, звернення стягнення у відповідності до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті» на вищевказану квартиру має бути зупинено. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2014 року позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за договором про надання відновлювальної лінії № 610/37-74 від 01.04.2008 року (з додатковими угодами) в розмірі 39 971,90 дол. США, з яких: 29 160,84 дол. США - заборгованість по кредиту; 10 811,06 дол. США - відсотки за користування кредитом та 3445,88 грн. - пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту та відсотках, - звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 01.04.2008 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1063, зі змінами від 22.02.2010 року, - майно, що належить ОСОБА_2, а саме: трьохкімнатну квартиру № 114 (сто чотирнадцять) у будинку АДРЕСА_3 у місті Червонограді Львівської області, загальною площею 58,8 кв. м., житловою площею 40,8 кв. м., - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з установленням початкової ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У виселенні ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 у місті Червоноград Львівської області - відмовилено.В частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору - залишено без змін.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихі тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчій документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зазначене свідчить, що відстрочити виконання рішення суду можливо лише у виняткових випадках та за наявності обставин, що утруднюють його виконання.

Відповідно до ст. 1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

З матеріалів справи вбачається, що у власності ОСОБА_2 є квартира за адресою: АДРЕСА_4 що належить до житлового фонду.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції вірно виходив з того, що підстава, на яку посилається заявник, в обґрунтування своєї заяви про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 17.11.2014 року, а саме, що спірне майно є її єдиним житлом і використовується нею для постійного проживання, а отже, на нього не може бути звернуто стягнення відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є необґрунтованою, оскільки у ОСОБА_2 у власності є квартира за адресою: АДРЕСА_4 яка відноситься до житлового фонду.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

При цьому, суд першої інстанції правильно взяв до уваги те, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу» від 03.08.2015 року, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса ЛМНО ОСОБА_2 припинена з 03.08.2015 року (а.с. 50), а тому не заслуговують на увагу доводи заявниці про те, що квартира АДРЕСА_2 використовується ОСОБА_2 для здійснення нотаріальної діяльності.

Таким чином, заявник не навів суду жодних обставин по справі, що слугували б підставою для відстрочки виконання рішення суду, а доводи апеляції не ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухвали суду.

Відтак, на підставі п.1 ч.1 ст.312 ЦПК апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, встановивши дотримання судом вимог закону при її ухваленні.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 04 вересня 2015 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: Л.Б. Струс

Н.Л. Шумська