Рішення № 52499986, 12.10.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2015 Справа № 920/1404/15

за позовомприватного підприємства Бізон Тех 2012, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область,

до відповідача фермерського господарства Аграрій-Ч, с. Попівщина, Роменський

район, Сумська область,

про стягнення 492 908 грн. 91 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача не зявився;

Від відповідача не зявився;

При секретарі судового засідання Мудрицька С.Ю.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 492 908 грн. 91 коп., в тому числі 229 640 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки насіння № ПЛ-Н-22 від 25.02.2014року, 161 515 грн. 89 коп. індексації ціни товару, 68 892 грн. 00 коп. штрафу, 32 861 грн. 02 коп. пені.

Позивач подав клопотання № 198/12/15-юр від 08.10.2015року, в якому повністю підтримує позовні вимоги та просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідач у судове засідання не зявився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № ПЛ-Н-22 від 25.02.2014року, позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача насіння для сівби, а останній, в свою чергу, зобовязався приймати товар та оплачувати його вартість.

Найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках договору, і не скасовує дію попередніх специфікацій ні повністю ні частково, якщо тільки інше не буде вказано в ній (п. 2.1., п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно з Інкотермс у редакції 2010року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде вказано в специфікаціях. Вказана умова поставки EXW передбачає вибірку товару покупцем зі складу постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок.

Відповідач зобов'язується з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару (п. 7.1.4 договору).

Дата (термін, строк) поставки вказується в специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається відповідачу за його письмовими заявками по мірі необхідності відповідача, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання позивачем заявки про поставку товару (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 5.1., п. 5.2. договору, відповідач зобов'язується оплатити позивачу товар у строки, вказані в специфікаціях, а також зобов'язується сплатити позивачу суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені договором. Якщо в специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується відповідачем у день його отримання від позивача. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений відповідачем. Оплата товару здійснюється відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок позивача. Підставою для платежу є даний договір.

Відповідно до п. 5.6. договору, ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися відповідачем не в день складання специфікацій, то всі платежі відповідача позивачу за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації.

Для показника К2 сторони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http.//www.udinform.соm/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http.//www.udinform.соm/ в огляді фінансового дня (п. 5.6.1. договору).

Відповідно до п. 5.6.4. договору, при зверненні позивача до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором, суми прострочених та несплачених відповідачем платежів індексуються у вищезазначеному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви позивачем про стягнення з відповідача заборгованості за договором. Проіндексована сума прострочених несплачених платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації не проводиться.

Згідно з п. 5.6.6. договору, зобов'язання відповідача щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем з оплати товару. Сплачені відповідачем позивачу суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Згідно зі специфікацією № 2 від 11.04.2014року до договору, сторони погодили поставку товару на загальну суму 247 140 грн. 00 коп. Ціна товару визначена в гривнях на дату складання специфікації. Умови та місце поставки (передачі) товару: склад позивача.

У пункті 3 специфікації сторони визначили строк оплати товару. Товар оплачується відповідачем у порядку, вказаному у договорі, та в такі строки:

-перший платіж у сумі 74 142 грн. 00 коп. перераховується відповідачем позивачу у строк не пізніше 15 квітня 2014 року;

-другий платіж у сумі 172 998 грн. 00 коп. перераховується відповідачем позивачу у строк не пізніше 30 жовтня 2014 року.

Факт поставки товару відповідачу за специфікацією № 2 від 11.04.2014року на загальну суму 247 140 грн. 00 коп. підтверджується видатковою накладною № 2894 від 16.05.2014року та довіреністю № 4 від 16.05.2014року.

Згідно з банківською випискою позивача, відповідачем частково оплачений товар в загальній сумі 17500 грн. 00 коп., в тому числі в сумі 15000 грн. 00 коп. 03.11.2014року та в сумі 2500 грн. 00 коп. 04.08.2014року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив товар своєчасно та у повному обсязі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 229 640 грн. 00 коп. за поставлений товар, в сумі 161 515 грн. 89 коп. індексації ціни товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Судом встановлено, що факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 247 140 грн. 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, індексація ціни товару розрахована відповідно до п. 5.6., п.п. 5.6.1.-5.6.7 договору. При цьому відповідач не розрахувався за отриманий товар повністю, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем не подано доказів сплати заборгованості у повному обсязі чи обґрунтованих заперечень проти позову, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 229 640 грн. 00 коп. заборгованості за товар, 161 515 грн. 89 коп. індексації ціни товару.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1.3. договору, за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

Згідно з п. 8.2. договору, сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобовязання за договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобовязаннями сторонами, згідно зі ст. 259 Цивільного кодексу України, збільшується до 3 років.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачу нараховано пеню в сумі 32 861 грн. 02 коп. за період з 31.10.2014року по 12.08.2015року з урахуванням часткової оплати товару, штраф в сумі 68 892 грн. 00 коп. у розмірі 30 % від суми боргу в розмірі 229 640 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені, штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами договору, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32 861 грн. 02 коп. пені, 68 892 грн. 00 коп. штрафу.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 9858 грн. 18 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фермерського господарства Аграрій-Ч (вул. Першотравнева, буд. 17, с. Попівщина, Роменський район, Сумська область, 42076, код ЄДРПОУ 34071425) на користь приватного підприємства Бізон Тех 2012 (АДРЕСА_1, 70605, код ЄДРПОУ 38325315) 229 640 грн. 00 коп. заборгованості за товар, 161 515 грн. 89 коп. індексації ціни товару, 68 892 грн. 00 коп. штрафу, 32 861 грн. 02 коп. пені, 9858 грн. 18 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.10.2015року

Суддя Є.А. Жерьобкіна