Ухвала суду № 52499891, 13.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/10939/12 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/783/3950/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Куцика І.Б.

та з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до відділу приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: Обласне комунальне підприємство БТІ та ЕО про визнання недійсною приватизацію житла, визнання наказу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.

Визнано приватизацію квартири АДРЕСА_1 у м. Львові недійсною.

Визнано Наказ Департаменту економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради №2063-Ж-Ф від 14 листопада 2011 року недійсним.

Визнано Свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 14 листопада 2011 року на квартиру АДРЕСА_1 виданого Департаментом економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради згідно з Наказом №2063-Ж-Ф від 14 листопада 2011 року недійсним.

Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Дане рішення суду оскаржила ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в позовній заяві та в матеріалах справи не міститься жодного обґрунтування, в чому саме полягає порушення прав та законних інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_6 внаслідок проведеної приватизації. Зазначає, що вона була вселена на підставі ордера №012856 виданого 30.08.1971 року у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 постійно проживала в ній до вересня 2011 року (до моменту не допуску її сторонньою особою - ОСОБА_4, з приводу чого вона зверталась в правоохоронні органи із відповідними заявами та пред'явила відповідний позов до суду), зареєстрована безперервно в цій квартирі з 05.10.1979 року і по даний час, жодного судового рішення чи іншого допустимого доказу, які б спростовувало ці факти немає, а тому вважає, що вона будучи наймачем квартири, має право на користування та проживання в цій квартирі та на її приватизацію. Оскільки в цій квартирі зареєстровані дві особи, апелянт та малолітня дитина, то відповідно, розподіл часток при приватизації становить ?. Щодо висновку суду про підробку заяви на приватизацію зазначає, що такий не відповідає обставинам справа та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Свідоцтвом НОМЕР_1 від 14.11.2011 року, яке видане на підставі наказу №2063-Ж-Ф від 14.11.2011 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної сумісної власності гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_6.

З матеріалів справи вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

Позивачка ОСОБА_4 є матір»ю ОСОБА_6

Відповідно до п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, громадянином до органу приватизації подається, зокрема, оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі. За неповнолітніх членів сім»ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Судом установлено, що ОСОБА_2 подано до відділу приватизації житла Франківського району м. Львова заяву про приватизацію кватири АДРЕСА_1 м. Львові від 22.09.2011 року (а.с.9).

Згідно висновку експертизи № 6/55 від 20.02.2013 року, проведеної у межах кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1, ч.4 ст. 358 КК України, підпис в графі «Підпис наймача та повнолітніх членів сім»ї» в заяві ОСОБА_2 від 22.09. 2011 року керівнику органу приватизації про оформлення права власності на квартиру по АДРЕСА_1 у м. Львові виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Рукописні записи «За ОСОБА_6 (ОСОБА_4 - мати)» в графі «Підпис наймача та повнолітніх членів сім»ї» в заяві гр. ОСОБА_2 від 22.09.2011 року керівнику органу приватизації про оформлення права власності на квартиру по АДРЕСА_1 у м. Львові - виконані гр. ОСОБА_2 (а.221-229). Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03.10.2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.1,4 ст. 358 КК України закрито у зв»язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На спростування висновків експертизи № 6/55 від 20.02.2013 року ОСОБА_2 не надано жодних доказів.

Задовольняючи позов, районний суд дав належну оцінку вищезазначеним обставинам, вірно застосував норми матеріального права, зробив правильний висновок про відсутність згоди матері неповнолітнього ОСОБА_6 на приватизацію спірної квартири, тому наказ Департаменту економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради № 2063-Ж-Ф від 14.11.2011 року та свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 14.11.2011 року на квартиру АДРЕСА_3 суперечить вимогам закону, що є підставою для визнання їх недійсними та скасування державної реєстрації права власності на вказану квартиру.

Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами наявними у матеріалах справи.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.

Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий М.М.Шандра

Судді: Л.Б. Струс

Н.Л.Шумська