Ухвала суду № 52498322, 19.10.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 234/13321/15-к

Номер провадження 1-кп/623/308/2015

УХВАЛА

іменем України

19 жовтня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурорів Панченка В.М., Говорущаки О.М.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в залі суду в місті Ізюм Харківської області заяву обвинувачених ОСОБА_1 про відвід прокурорів Панченка В.М. та Говорущаки О.М., та заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід прокурора Говорущаки О.М.,

встановив:

Під час підготовчого судового засідання по розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 заявлено відвід прокурорам Панченку В.М. та Говорущаці О.М., а обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено відвід прокурору Говорущаці О.М.

В обґрунтування відводу обвинувачений ОСОБА_1 посилалися на те, що прокурори Панченко В.М. та Говорущака О.М. не мають повноважень в цьому судовому засіданні представляти орган обвинувачення, оскільки по акту прийому передачі кримінальне провадження №42015000000000186 від 18 лютого 2015 року військовій прокуратурі сил антитерористичної операції передано не було, також вказував що ці прокурори вчинили злочини, за якими були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, постійно вводять суд в оману.

В обґрунтування відводу обвинувачений ОСОБА_2 посилався на ті ж обставини, що й обвинувачений ОСОБА_1 та додатково вказував, що прокурор Говорущака О.М. має особисту зацікавленість у розгляді цього провадження.

Питання про відвід прокурора вирішує в процесі судового розгляду - суд, який за результатами розгляду такого клопотання виносить ухвалу.

Згідно ч.4 ст.22 КПК України підтримання державного обвинувачення в суді здійснюється прокурором.

Обвинувальний акт 17 серпня 2015 року затверджений та підписаний прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління нагляду за додержанням законів ОС АТО Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Гоіним С.Б.

Відповідно до наказу №67ш від 17 серпня 2015 року з метою удосконалення організації роботи військових прокуратур наказом Генерального прокурора України утворено в системі органів військової прокуратури військову прокуратуру сил антитерористичної операції на правах регіональної.

Відповідно п.3 до наказу №67ш від 17 серпня 2015 року приймання-передача матеріалів, справ та документів управління нагляду за додержанням законів ОС АТО Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України до військової прокуратури ОС АТО провести до 7 вересня 2015 року та надати акт Генеральному прокурору для затвердження.

Відповідно п.5 до наказу №67ш від 17 серпня 2015 року військовому прокурору ОС АТО поставлена задача про подальшу реалізацію функцій органів прокуратури.

Відповідно до наданої суду, завіреної належним чином постанови від 15 жовтня 2015 року військового прокурора ОС АТО зазначено, що кримінальне провадження №42015000000000186 від 18 лютого 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України здійснювалося військовою прокуратурою сил антитерористичної операції, до групи прокурорів зокрема були включені прокурори Панченко В.М. та Говорущака О.М.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувального вироку суду обвинувачені та їх захисники суду не надали.

Крім того, прокурором Говорущакою О.М. в судовому засіданні була надана відповідь заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів прокуратури в Донецькій області про те, що відділом прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015050000000539 від 07.10.2015 за ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.3 ст.371 КК України, розпочате на підставі ухвал слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 02.10.2015 року.

Відповідні відомості до ЄРДР внесені за фактом складання та винесення працівником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Управління нагляду за додержанням законів ОС АТО Головної військової прокуратури ГПУ завідомо неправдивого офіційного документу - клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №4201500000000186. На даний час у кримінальному провадженні, про підозру нікому не повідомлялось, досудове розслідування триває.

Відповідно до ст. 77 КПК України підставою для відводу прокурора, слідчого 1. Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. 2. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, у провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України як прокурора не підставою для його відводу.

Принцип змагальності у кримінальному процесі полягає в тому, що на одну й ту ж особу не може бути покладено функцію обвинувачення, функцію захисту, функцію вирішення справи. Кожен учасник провадження має право виконувати лише одну функцію, зокрема: сторона обвинувачення - надавати докази і доводити винуватість особи; сторона захисту - надавати докази, які спростовують обвинувачення, і захищатися; суд вирішує справу по суті.

Що ж стосується прокурора, слідчого, то вони відповідно до гл. 3 КПК виконують функцію обвинувачення від імені держави і їх повноваження визначені цими законодавчими нормами.

Прокурор, слідчий не мають права поєднувати державні інтереси і свої приватні, інтереси своїх близьких родичів чи інших осіб, а тому зазначена норма передбачає, що вони не можуть виконувати державні функції у конкретному кримінальному провадженні і одночасно бути заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем згаданих учасників кримінального провадження.

Прокурор, слідчий не має права брати участь у конкретному провадженні, якщо він був задіяний у ньому як будь-який інший учасник (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, суддя тощо).

Не забороняється брати участь у конкретному провадженні прокурору, якщо він уже брав у ньому участь як слідчий, і навпаки. Це пояснюється єдністю завдань прокурорсько-слідчої діяльності.

Ні слідчий, ні прокурор, ні суддя чи інший учасник провадження, який виконує функції від імені держави, не має права брати участь у конкретному кримінальному провадженні, якщо він чи його близькі родичі заінтересовані в результатах цього провадження або існують інші обставини, які викликають сумніви в його неупередженості.

Закон надає прокурору право брати участь у конкретному кримінальному провадженні з моменту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і до виконання вироку, в тому числі брати участь у всіх судових інстанціях без винятку.

Перевіривши викладені у заявах обвинувачених підстави відводу, заслухавши думку прокурорів, які заперечували проти їхнього відводу, обвинуваченого ОСОБА_3, який залишив це питання на розсуд суду, захисників які підтримали заяви про відвід своїх підзахисних вважаю, що законних підстав для відводу прокурорів Панченка В.М., Говорущаки О.М. обвинуваченими не наведено, крім того будь-яких доказів щодо того, що прокурори Панченко В.М. та Говорущака О.М. дійсно скоїли злочин та є зацікавленим у результатах розгляду справи або є сумніви у їх об'єктивності суду надано не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 22, 77, 369 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченням ОСОБА_1, про відвід прокурорам Панченку В.М. та Говорущаці О.М. - відмовити.

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід прокурору Говорущаці О.М. - відмовити.

Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Гуренко М.О.