Ухвала суду № 52497985, 15.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

15.10.2015

Справа № 910/18341/14

За позовом

Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою

до

Приватного акціонерного товариства «Шполатехагро»

про

стягнення 2316368 Євро 84 центи, що є еквівалентом 41058100 грн. 96 коп.

Представники сторін: не викликались.

встановив:

01.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Шполатехагро» про стягнення 2316368 Євро 84 центи., що еквівалентно 41058100 грн. 96 коп.

21.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2198495 Євро 95 центів, що еквівалентно 36510422 грн. 25 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 позов Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шполатехагро» основний борг в сумі 1772980,60 Євро, 265947,09 Євро штрафу, 159568,86 Євро 3 % річних та 73080 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 скасовано частково та викладено резолютивну частину рішення у редакції, відповідно до якої позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шполатехагро» на користь Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, основний борг в сумі 1772980,60 Євро, 159568,86 Євро 3 % річних та 64687 грн. 26 коп. судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, на користь Приватного акціонерного товариства «Шполатехагро» 4207 грн. 85 коп. судового збору за подання апеляційної скарги; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро" на користь Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, основного боргу в сумі 1772980,60 Євро, 159 568,86 Євро 3 % річних за контрактом № СSДСТА 100215 від 15.02.2010, та відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро" на користь Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, суми 265947,09 Євро штрафу за контрактом № СSДСТА 100215 від 15.02.2010, стягнення 64687,26 грн. судового збору за подання позовної заяви та стягнення з Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, на користь Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро" 4207,85 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства “Шполатехагро” на користь Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, основного боргу в сумі 1772980,60 Євро, 265947,09 Євро штрафу, 159 568,86 Євро 3% річних за контрактом № СSДСТА 100215 від 15.02.2010; в частині позовних вимог щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро" на користь Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, основного боргу в сумі 1772 980,60 Євро, 159568,86 Євро - 3 % річних та 265947,09 Євро штрафу за контрактом № СSДСТА 100215 від 15.02.2010 справу № 910/18341/14 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/18341/14 залишити без змін.

Задовольняючи позовні вимоги Коссад Семанс під час розгляду справи, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що сторонами у пункті 12 контракту №СSДСТА100215 від 15.02.2010 було встановлено договірну підсудність даного спору, а відтак вказана справа підлягає розгляду Господарським судом міста Києва.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 і направляючи справу № 910/18341/14 на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що при визначенні підсудності справи за участю іноземного суб'єкта господарювання суди посилалися на пункт 12 контракту № СSДСТА100215 від 15.02.2010, укладеного між сторонами, проте у доданій до матеріалів справи копії зазначеного контракту (т.1, а.с.66-69) пункт 12 відсутній, а тому судам під час нового розгляду справи необхідно встановити який саме орган вирішення спору було обрано сторонами для вирішення спорів, які можуть виникнути між ними при виконанні даного договору.

Під час нового розгляду справи позивачем було подано копію контракту №СSДСТА100215 від 15.02.2010 (т.4,а.с.16-20), з якого вбачається, що пунктом 12 даного контракту сторонами було погоджено наступний порядок вирішення спорів: «Покупатель и Продавец должны решить все проблемы связанные с настоящим контрактом, путем переговоров. Претензии по настоящему контракту должны быть рассмотрены сторонами в течение 30 дней с момента их получения. В случае если стороны не могут решить разногласия путем переговоров в течение 30 дней, они могут обращаться в хозяйственный суд г. Киев (Украина). В суде применяется материальное и процессуальное право Украины. Настоящий контракт руководствуется положениями Венской конвенции от 11 апреля 1980 года о контрактах международной торговли товарами и, дополнительным основанием, украинским правом».

Надаючи правову оцінку вказаному пункту контракту, суд дійшов висновку, що сторонами зроблено застереження про договірну підсудність даного спору та обрано орган для вирішення спорів, які можуть виникнути між ними при виконанні умов контракту - Господарський суд міста Києва, що відповідає вимогам чинного законодавства України

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 позов Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Шполатехагро” на користь Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, основний борг в сумі 177280,60 Євро, 159568,86 Євро трьох процентів річних та 64687 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 скасовано; справу № 910/18341/14 направлено до Господарського суду міста Києва для встановлення її підсудності.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 910/18341/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України іноземні юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств та організацій»).

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, у тому числі, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.

Згідно статті 75 вищевказаного Закону підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Стаття 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної, спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статей 4-1, 12 - 17, 123 ГПК України для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.

Місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність).

Вищезгаданим пунктом 12 контракту сторонами передбачено підсудність спорів за вказаним контрактом Господарському суду міста Києва та встановлено, що під час розгляду спорів за спірним контрактом застосовується матеріальне і процесуальне право України.

Відповідно до частин 1-2 статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки сторонами погоджено застосування при вирішенні спорів за контрактом процесуального законодавства України, вимоги Господарського процесуального кодексу Українидля сторін є обов'язковими.

Суд наголошує на тому, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі та не встановлено права на зміну територіальної підсудності.

Частиною 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено загальний порядок щодо домовленості про підсудність справи з іноземним елементом судам України, тобто сторони можуть обрати лише національну належність органу, який буде розглядати спір, проте не визначення підсудності всередині цієї країни.

Встановлення сторонами в зовнішньоекономічному договорі конкретного юрисдикційного органу, який буде розглядати даний спір, без врахування вимог процесуального законодавства України щодо територіальної підсудності розгляду справ є таким, що порушує норми закону, оскільки інститут договірної підсудності Господарським процесуальним кодексом України не передбачений.

Відтак, суд зазначає, що пророгаційною угодою між сторонами може бути визначено тільки право передати спір на розгляд судам України, але не можна змінити, передбачену господарським процесуальним законодавством, територіальну підсудність справи на договірну.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Україною 17.07.1997.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що термін"встановленого законом" у статті 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства України справа повинна розглядатися судом, встановленим законом, тобто тим, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно частини 2 статті 15 Господарського процесуально кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21323831, сформованого станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду – 01.09.2014, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21323744, сформованого станом на 15.10.2015, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Шполатехагро» є: 20600, Черкаська обл., Шполянський р-н, м. Шпола, вул. Лебединська, буд. 131.

Відповідно до норм статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи № 910/18341/14 підлягають надсиланню за підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 17, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Справу № 910/18341/14 за позовом Коссад Семанс (Caussade Semences), акціонерне товариство з Радою директорів та Наглядовою радою, до Приватного акціонерного товариства «Шполатехагро» про стягнення грошових коштів надіслати за підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

Суддя І.М. Отрош