Рішення № 52497816, 12.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/21891/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про відшкодування шкоди в розмірі 6 297,40 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Шпура Ю.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди в розмірі 6 297,40 грн., в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.06.2013 р. о 13:15 год. в м. Києві на вулиці Флоренції, 1/11, за участю транспортних засобів «Honda Civic», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/21891/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.09.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи, також направлено запит до МТСБУ для витребування інформації.

Через відділ діловодства суду 10.09.2015 р. від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, які залучено до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 14.09.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження від 28.08.2015 р., які залучено до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 23.09.2015 р. не з'явилися, відповідач вимог ухвали суду від 28.08.2015 р. не виконав, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку сторін у призначене судове засідання та невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 28.08.2015 р., господарський суд, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 23.09.2015 р. відклав розгляд справи № 910/21891/15 на 12.10.2015 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2015 р. надав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви; надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.2015 р. повторно не з'явився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників зазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 12.10.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

26.11.2012 р. між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», (страховик), ОСОБА_4 (страхувальник) та ЗАТ «Перший український міжнародний банк» (вигодонабувач) був укладений договір № 336/0966234 добровільного страхування транспортного засобу, за умовами якого застраховано ризики, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - автомобіля марки «Honda Civic», державний номер НОМЕР_1.

За вказаним договором страхова сума - 124 160,00 грн.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

23.06.2013 р. о 13:15 год. в м. Києві на вулиці Флоренції, 1/11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Honda Civic», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Дніпровського ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві та довідкою № 9219914 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (копія в матеріалах справи).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль марки «Honda Civic», державний номер НОМЕР_1 зазнав пошкоджень.

Згідно з довідкою № 9219914 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_3, і її вина встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2013 р. у справі № 755/16204/2013-п № 3/755/4429/2013.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

27.06.2013 р. було складено протокол (акт) огляду пошкодженого транспортного засобу.

У відповідності до рахунку-фактури ФОП ОСОБА_5 № 2041 від 29.06.2013 р., пошкоджений автомобіль страхувальника потребував виконання відновлювально-ремонтних робіт на загальну суму 8 039,00 грн.

Чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011 р. у справі № 42/92, від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012.

20.09.2013 р. позивачем було складено страховий акт № СТО-13-8197/1, згідно з яким сума виплати страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком складає 4 466,09 грн.

09.01.2014 р. позивачем було складено страховий акт № СТО-13-8197/2, згідно з яким сума виплати страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком складає 2 331,31 грн.

Листом (вих. № 06/07/13 від 03.07.2013 р.) ПАТ «Перший український міжнародний банк» повідомило страховику, що не заперечує проти виплати страхового відшкодування за страховим випадком на рахунок СТО.

На виконання умов договору страхування, позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 в сумі 4 466,09 грн. та 2 331,31 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 82161 від 12.12.2013 р. та № 16972 від 21.03.2014 р. (копії в матеріалах справи).

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У відповідності до полісу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» № АС/402764 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2.

Враховуючи наведене, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулося до господарського суду з даним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 6 297,40 грн. матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка була відшкодована позивачем страхувальнику.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2, зокрема, до відповідача у даній справі - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна».

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4052764 встановлена франшиза у розмірі 500,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Провідна» суми завданої шкоди в розмірі 6 297,40 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (проспект Повітрофлотський, 25, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код 23510137) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код 00034186) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6 297 (шість тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина