Рішення № 52497576, 26.01.2010, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-1394/10

Провадження № 2-1394/10

26 січня 2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.,

при секретарі судового засідання Мушаровій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду цивільну справу за позовом Харківської державної академії культури до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа -ТОВ “Діскус” про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

8 вересня 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд зобовязати відповідача відшкодувати збитки в сумі 994,84 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням господарського суду Харківської області від 04 червня 2002 року було задоволено його позов до ТОВ “Діскус”, у зв'язку з чим, судом було видано наказ про стягнення з ТОВ “Діскус” заборгованості на суму 994,84 грн. 07 жовтня 2002 року відповідачем за заявою позивача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 1336/11, однак, в порушення встановленого порядку, відповідач упродовж шести років вказане рішення господарського суду Харківської області не виконував, на запити позивача не відповідав, що спричинило збитки позивачеві у вигляді не стягнутого боргу з третьої особи (ТОВ “Діскус”) на суму 994 грн. 84 коп. Посилаючись на положення ст.ст. 85, 86 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 22 ЦК України, позивач просив його вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача, який діє за довіреністю, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити , посилаючись на викладені вище обставини.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать дані, які містяться в матеріалах справи. Від відповідача також не надходило клопотань про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений , про що свідчать дані, які містяться в матеріалах справи.

За згодою позивача суд вирішує справу при заочному розгляді , згідно положень ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, надані в обґрунтування заявлених позовних вимог та матеріали в сукупності, доходить висновку, що позовні вимоги законні, обгрунтовані, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, не суперечать вимогам діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню . При цьому суд виходить із наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У квітні 2002 року Харківська державна академія культури, позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ “Діскус” (третьої особи) 855, 84 грн заборгованості з орендної плати та комунальних платежів згідно з договором оренди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04 червня 2002 року у справі № 5825/4-28 було стягнуто з ТОВ “Діскус” на користь позивача 855, 84 грн основної заборгованості, 51 грн держмита та 118 грн судових витрат. На виконання цього рішення судом 25.06.2002 року було видано наказ.

07 жовтня 2002 року заступником начальника відділу Державної виконавчої служби управління юстиції Дзержинського району м. Харкова була винесена постанова № 1336/11 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу по справі № 5825/4-28 від 25.06.2002 року.

Відповідно до вказаної постанови боржнику - ТОВ “Діскус” було надано строк на добровільне виконання рішення суду – до 14.10.2002 року та попереджено про те, що у разі невиконання вищевказаного наказу у встановлений строк, з нього буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 51, 24 грн.

Заявою від 10.12.2008 року № 38/09-456 позивач, як стягувач у виконавчому провадженні, звертався до начальника Дзержинського ВДВС ХМУЮ, в якій просив: надати можливість представнику позивача ознайомитися з матеріалами справи та зробити необхідні копії матеріалів; надати офіційне повідомлення про стан справи та надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, заявою від 15.01.2009 року № 38-01-48 позивач звертався до Управління юстиції в Харківській області, в якій просив перевірити своєчасність, правильність та повноту виконання рішення відповідачем, зобов»язати відповідача надати в розпорядження позивача копію постанови про відкриття виконавчого провадження та матеріали справи для ознайомлення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповіді на вищевказані заяви позивачем отримано не було.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2009 року у справі № 5825/4-28 було частково задоволено апеляційну скаргу позивача, скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 13.05.2009 року в частині відмови у задоволенні скарги позивача про визнання неправомірними дій Дзержинського ВДВС ХМУЮ щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.06.2002 року по справі № 5825/4-28 та прийнято в цій частині нове рішення, відповідно до якого визнано дії Дзержинського ВДВС ХМУЮ щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.06.2002 року по справі № 5825/4-28 неправомірними.

Зазначеною постановою Харківського апеляційного господарського суду встановлено, що в матеріалах справи відсутні жодні докази виконання Дзержинським ВДВС ХМУЮ рішення господарського суду Харківської області від 04 червня 2002 року у справі № 5825/4-28 у встановлений статтею 25 Закону України “Про виконавче провадження” строк, у зв»язку з чим, суд визнав дії Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції неправомірними.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже суд визнає обставини, встановлені постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2009 року у господарській справі № 5825/4-28 такими, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до постанови № 408/11-09 від 12.10.2009 р. відповідача (про повернення виконавчого документа) було встановлено, що у ТОВ “Діскус” відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, відтак відповідачем було повернено виконавчий документ з виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.06.2002 року по справі № 5825/4-28.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Зважаючи на зазначене, суд доходить висновку, що незаконною бездіяльністю відповідача (органу державної влади), яка виразилася у невиконанні Дзержинським ВДВС ХМУЮ рішення господарського суду Харківської області від 04 червня 2002 року у справі № 5825/4-28 у встановлений статтею 25 Закону України “Про виконавче провадження” строк, при здійсненні ним своїх повноважень, позивачеві було спричинено збитки у вигляді доходів, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби відповідач належним чином виконував свої обов»язки та не порушив цим прав позивача, як стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Вина завдавача шкоди презюмується, тобто відсутність вини доводиться особою, яка завдала шкоду (ч.2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідачем не було доведено у встановленому порядку, що шкоду, спричинену позивачеві неналежним виконанням рішення господарського суду Харківської області від 04 червня 2002 року у справі № 5825/4-28, було завдано не з його вини, відтак, відповідач має її відшкодувати, як орган державної влади та особа яка завдала шкоду. Враховуючи викладене, з відповідача підлягають стягненню збитки позивача у сумі 994 грн. 84 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 25, 85, 86 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 22, 1166, 1173 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської державної академії культури до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа -ТОВ “Діскус”- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управліня юстиції (61022, м. Харків, Держпром, 6 пдїзд, 3 поверх, Код за ЄДРПОУ 34952393) на користь Харківської державної академії культури (61003, м. Харків, вул. Бурсацький узвіз, 4, Код за ЄДРПОУ 30036001) збитки, спричинені незаконною бездіяльністю, в сумі 994, 84 грн (дев»ятсот дев»яносто чотири гривні вісімдесят чотири копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк із дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги; або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції у разі відмови в задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя І.О. Грищенко