Рішення № 52497573, 12.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/22188/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

про відшкодування шкоди в розмірі 12 216,30 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Славський М.Г.

від відповідача: Ханін О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди в розмірі 12 216 грн. в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.02.2015 р. в м. Києві на вулиці Сосницькій, о 10 год. 55 хв. за участю транспортних засобів марки «Ford», державний номер АА0778МА, під керуванням Дориченка М.А., та марки «Ford», державний номер АА7543МХ, під керуванням Несуненка С.В., що належить Онищенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 р. порушено провадження у справі № 910/22188/15, розгляд справи призначено на 23.09.2015 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

10.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від МТСБУ надійшла інформація на запит суду, яку залучено до матеріалів справи.

23.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2015 р. надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2015 р., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2015 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/22188/15 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 23.09.2015 р. було відкладено розгляд справи № 910/22188/15 на 12.10.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в призначене судове засідання та повторно зобов'язано позивача надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.10.2015 р. просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.10.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

04.12.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та Онищенко Т.М. (страхувальник, вигодонабувальник) був укладений договір № 65500в4к5 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», за умовами якого застраховано ризики, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - автомобіля марки «Ford», державний номер АА7543МХ.

За вказаним договором страхова сума - 152 000,00 грн.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

03.02.2015 р. в м. Києві на вулиці Сосницькій, о 10 год. 55 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Ford», державний номер АА0778МА, під керуванням Дориченка М.А., та марки «Ford», державний номер АА7543МХ, під керуванням Несуненка С.В., що належить Онищенко Т.М., що підтверджується довідкою № 57182742 УДАІ ГУ МВС України (копія в матеріалах справи).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль марки «Ford», державний номер АА7543МХ, зазнав пошкоджень.

Згідно з довідкою № 57182742 УДАІ ГУ МВС України, особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій Дориченко Микола Анатолійович, і його вина встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2015 р. у справі № 755/3170/15-п.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У відповідності до рахунку-фактури ТОВ «Автосиметрія» № АС-00000318 від 06.02.2015 р. та ремонтної калькуляції за системою Audatex, пошкоджений автомобіль страхувальника потребував виконання відновлювально-ремонтних робіт на загальну суму 19 900,09 грн.

Чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011 р. у справі № 42/92, від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012.

13.02.2012 р. позивачем було складено страховий акт № 1.003.15.01484/VESKO3488, згідно з яким сума виплати страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком складає 19 140,09 грн.

На виконання умов договору страхування, позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику Онищенко Т.М. в сумі 19 140,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 157 481 від 16.02.2015 р. (копія в матеріалах справи).

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У відповідності до полісу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» № АІ/631298 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «Ford», державний номер АА0778МА.

Враховуючи наведене, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до господарського суду з даним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення 12 216,30 грн. (19 140,09 грн. страхове відшкодування, сплачене позивачем страхувальнику - 6 413,79 грн. сума виплаченого страхового відшкодування ТДВ «СК «Альфа-Гарант» - 510,00 грн. сума франшизи = 12 216,30 грн.) матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка була відшкодована позивачем страхувальнику.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Ford», державний номер АА0778МА, зокрема, до відповідача у даній справі - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант».

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/631298 встановлена франшиза у розмірі 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджувався з розрахунком позивача, посилаючись на те, що рахунок-фактура ТОВ «Автосиметрія» № АС-00000318 від 06.02.2015 р. не може бути доказом реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Натомість відповідач посилається на консультації оцінювача та власний розрахунок страхового відшкодування.

Господарський суд зауважує, що чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011 р. у справі № 42/92, від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012.

Крім того, у підтвердження понесених витрат позивач надав суду акт виконаних робіт № АС-0000106 від 05.03.2015 р., яким підтверджується виконання ТОВ «Автосиметрія» відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Онищенко Т.М., внаслідок ДТП 03.02.2015 р. на суму 19 900,09 грн.

Також суд звертає увагу на те, що відповідач посилається у відзиві на сплату страхового відшкодування в розмірі 6 413,79 грн. 31.07.2015 р. Однак, судом встановлено, що дана оплата була врахована позивачем при розрахунку страхового відшкодування.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» суми завданої шкоди в розмірі 12 216,30 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12 216 (дванадцять тисяч двісті шістнадцять) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина