Рішення № 52497445, 12.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/24745/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України»доПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»простягнення 133782,54 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Янковець А.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 133782,54 грн. заборгованості, з якої: 79906,28 грн. - основна заборгованість, 34742,54 грн. - інфляційні втрати, 1799,53 грн. - 3% річних та 17334,19 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування №7/2968-Р156М/13 від 19.12.2013, не виконав зобов'язання з оплати робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість, що зумовило нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 порушено провадження у справі №910/24745/15, розгляд справи призначено на 12.10.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, відповідач в засідання господарського суду своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (виконавець) укладено Договір про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування №7/2968-Р156М/13, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати для замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування з метою видобування корисних копалин на Ромашівському родовищі відповідно до умов цього договору (п. 1.1. договору).

За умовами п. 1.2. договору обсяг робіт, етапи (підетапи) та строки їх виконання наведені в Календарному плані (додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору та складається виконавцем щорічно.

Строки виконання робіт або їх етапів (підетапів) визначаються календарним планом та можуть змінюватися за письмовою домовленістю сторін з обов'язковим оформленням сторонами додаткової угоди до цього договору (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Пунктами 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що по завершенню кожного етапу (підетапу) виконавець надає замовнику підписаний ним Акт здавання-приймання виконаних робіт в 2-х примірниках та звіт у письмовій формі, а замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звіту та акту здавання-приймання виконаних робіт, якщо вони відповідають умовам договору, зобов'язаний направити виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання виконаних робіт.

Вартість робіт за цим договором визначається протоколами узгодження договірної ціни у додатках до цього договору, які є його невід'ємними частинами (п. 5.1 договору).

При цьому, відповідно до п. 5.2 договору замовник перераховує виконавцю попередню оплату у розмірі 100% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом), яка здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до закінчення дії спеціального дозволу на користування надрами Ромашівського родовища від 13.11.2000 року №2309 (п. 10.5 договору).

На виконання умов даного договору, позивач виконав визначенні договором роботи на загальну суму 79906,28 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним уповноваженими особами сторін без заперечень та скріпленим печатками Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Н-00000064 від 14.01.2014.

Крім того, Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" виставлено Публічному акціонерного товариства «Укрнафта» рахунок-фактуру №Н-00000757 від 03.11.2014 на суму 79906,28 грн., який отримано останнім 10.11.2014, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Втім, відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання в частині оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за виконані роботи в розмірі 79906,28 грн., яка і заявлена до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем визначених умовами договору робіт та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 79906,28 грн.

При цьому, судом враховано, що виконання робіт без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки вигодонабувач користується своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №3-125гс14.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного перерахування попередньої оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань з оплати.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення перерахування попередньої оплати, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 6.2 договору позивачем нараховано за період з 25.11.2014 по 23.05.2015 та заявлено до стягнення пеню в сумі 17334,19 грн.

Окрім того, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував та заявив до стягнення за період з 25.11.2014 по 25.08.2015 3% річних в сумі 1799,53 грн. та інфляційні втрати в сумі 34742,54 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Разом з цим, у результаті перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Надра України» невірно визначено сукупний індекс інфляції за спірний період.

Так, за розрахунком суду, розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача становить 33825,35 грн. (79906,28 х 145,03557206/100 - 79906,28 = 33825,35 грн.).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд 54, ідентифікаційний код 31169745) 79906 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шість) грн. 28 коп. - основного боргу, 17334 (сімнадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 19 коп. - пені, 1799 (одну тисячу сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 53 коп. - 3% річних, 33825 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 35 коп. - інфляційних втрат та 1992 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 98 коп. судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 16.10.15

Суддя О.А. Грєхова