Рішення № 52497055, 05.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/24023/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"про стягнення 23339,77 грн. Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Галіч Ж.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Кудрявський С.М. - представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - позивач) заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в розмірі 23339,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) №К8947-020/07/СТ від 27.11.2007 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 порушено провадження у справі №910/24023/15, розгляд справи призначено на 05.10.2015.

21.09.2015 до загального відділу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив частково, з підстав того, що обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності визначений Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та є таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, змінених у процесі відновлення транспортного засобу і згідно зі Звітом НОМЕР_1-07.10/2 від 07.10.2013 складає 17357,31 грн.

05.10.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У свою чергу представник відповідача в засіданні господарського суду, проти позовних вимог заперечив частково, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2007 між Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" (нова назва - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"), як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) №К8947-020/07/СТ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк").

Строк дії договору встановлено з 28.11.2007 до 26.11.2014.

06.09.2013 в м. Києві по вул. Кільцева дорога, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля марки «DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_4, керуючи автомобілем «DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2, не обрав безпечну дистанцію, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем марки "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2013 у справі №752/16581/13-п встановлено порушення ОСОБА_4 вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху України, визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу.

09.09.2013 власник застрахованого автомобіля марки "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою про страхову виплату, в якій повідомив про настання ДТП та просив виплатити страхове відшкодування згідно з умовами страхування на СТО - Товариство з обмеженою відповідальністю "Голосіївський" для здійснення ремонту.

Як зазначає позивач, вартість відновлювального ремонту автомобіля "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, визначена на підставі протоколу (акту) огляду транспортного засобу від 20.09.2013, складеного ОСОБА_5, і ремонтної калькуляції НОМЕР_1 «Audatex» від 02.10.2013 та становить 25432,47 грн.

Слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до Звіту НОМЕР_1-07.10/2 про оцінку автомобіля "NISSAN Х-Trail", держномер НОМЕР_1 від 07.10.2013, складеного оцінювачем ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМ України НОМЕР_3 від 15.04.2008) матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження складає 17357,31 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Вигодонабувач за договором добровільного страхування - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" листом вих. №10.1-186/67-20568 від 16.10.2013 повідомило ПАТ НАСК "Оранта" про варіанти виплати страхового відшкодування, зокрема, не заперечувало щодо перерахування суми страхового відшкодування на рахунок ремонтного підприємства (СТО) для відновлення автотранспорту, який є заставним майном банку.

Крім того, як убачається з листа вигодонабувача вих. №10.1-186/67-20568 від 05.03.2015, в позичальника ОСОБА_3 станом на 05.03.2015 заборгованість по кредиту повністю погашена та ПАТ "Укрсоцбанк" повідомляє, що страхове відшкодування може бути виплачене на розсуд страхувальника.

У відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням умов Договору добровільного страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) №К8947-020/07/СТ від 27.11.2007, позивач склав страховий акт №СТ-13-11629/1 від 17.03.2015, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 23339,77 грн.

На підставі складеного страхового акту №СТ-13-11629/1 від 17.03.2015 Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 23339,77 грн. страхувальнику - ОСОБА_3, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №17249 від 26.03.2015 та відомістю переказів, підготовлених клієнтом для передавання в банк (реєстр №17548).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом майнового страхування за укладеним страховим договором.

Таким чином, з урахуванням з наведених приписів законодавства, до ПАТ НАСК "Оранта" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, належить ОСОБА_4 та знаходився під його керуванням.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2, відшкодовується ним як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як власника автомобіля «DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (полісу) №АЕ/0858426, який діяв станом на дату ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (полісом №АЕ/0858426) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Позивач звертався до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" із заявою на виплату страхового відшкодування вих. №09-06-08/8341 від 04.06.2015, в якій просив сплатити на його рахунок 23339,77 грн. Вказана заява отримана відповідачем 11.06.2015, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Втім, ПрАТ "Страхова група "ТАС" в листі вих. №3981 від 24.07.2015 відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Не погоджуючись з позовом відповідач наполягає на тому, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування, а у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Дійсно, нормою статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Проте здійснення ПАТ "НАСК "Оранта" виплати страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі без врахування коефіцієнту фізичного зносу не суперечить приписам статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаний Закон не поширюється на правовідносини, що виникли за Договору добровільного страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) №К8947-020/07/СТ від 27.11.2007, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить. Натомість, положеннями статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.

При визначенні розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику, позивач правомірно керувався укладеним між ним та ОСОБА_3 Договору добровільного страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) №К8947-020/07/СТ від 27.11.2007, у відповідності до умов якого і було здійснено визначення розміру збитку застрахованого автомобіля та страхового відшкодування.

Так, в п.п. 12.3., 12.4 зазначеного договору сторони передбачили, що розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобові, визначається, виходячи з вартості його відновлювального ремонту, яка визначається на підставі висновків аварійного комісара страховика або спеціаліста узгодженої зі страховиком експертної організації, виконаних відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Розмір страхового відшкодування за пошкоджений, знищений або втрачений застрахований транспортний засіб визначається за вирахуванням: суми, що відшкодована страхувальникові особою, винною у заподіянні збитків або особою, яка їх відшкодовує замість винуватця; розміру збитків, відшкодованих страхувальнику іншим страховиком за цим страховим випадком; розміру франшизи, обумовленої цим договором; зношення деталей та частин транспортного засобу, якщо інше не передбачено додатком до цього договору (п. 12.6. договору №К8947-020/07/СТ від 27.11.2007).

При цьому в Додатку 1 до Договору добровільного страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) №К8947-020/07/СТ від 27.11.2007 передбачені особливі умови - без урахування зносу.

Суд наголошує на тому, що ані Законом України "Про страхування", ані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №3-50гс15, яка в силу ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 25432,47 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми - 23339,77 грн.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача (23339,77 грн.), а також визначені полісом №АЕ/0858426 розміри лімітів відповідальності (50000,00 грн.) та франшизи (0 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 23339,77 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, а його доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються вищенаведеним.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Оскільки позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1218,00 грн., втім сплатив 1827,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №46924 від 25.08.2015, зайво сплачений судовий збір в розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 43, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, м. Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) страхове відшкодування в сумі 23339 (двадцять три тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) з Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №46924 від 25.08.2015, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 09.10.15

Суддя О.А. Грєхова