Ухвала суду № 52495909, 20.10.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/3626/13-к

Провадження № 11кп/782/221/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Юрченка А.В.

суддів Кранги Л.С., Кожушка М.В.

з участю секретаря: Магомєдова Ш.Я.

прокурора: Кіма Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Сєвєродонецька кримінальне провадження за апеляційною скаргою апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Борівське м.Сєвєродонецька, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

Засуджений за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України до 8 років позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено у вигляді тримання від вартою, строк відбування покарання обчислено з 11.03.2013 року.

Питання про судові витрати та речові докази вирішені відповідно до вимог ст.ст.100,124 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 10 березня 2013 року в період часу з 21-00 години до 23-00 годин знаходячись за місцем проживання за адресою будинок АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_3 вживали спиртні напої. Під час вживання алкоголю між ними виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_2 виник злочинний намір спрямований на умисне вбивство ОСОБА_3 Реалізуючі злочинний намір ОСОБА_2 взяв кухонний ніж яким завдав ОСОБА_3 не менше чотирьох ударів в область лівої поверхні грудної клітини, два з яких спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва с проникаючим пошкодженням правого шлуночка серця, гемоперекарта, посттравматического перикардита. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 124 від 04.04.2013 року за ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження кваліфікуються, як тяжкі тенісні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення.

ОСОБА_2 не довів свій злочинний намір до кінця, з причин не залежних від його волі оскільки ОСОБА_3 своєчасно була надана кваліфікована медична допомога і настання смерті вдалось уникнути.

В апеляції захисник ОСОБА_1 наводить доводи не відповідності висновків суду фактичним обставинам по справі, неповноти судового розгляду, неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність. Вказує, що висновок судово-медичної експертизи не є об'єктивним, так як виникли протиріччя між висновками експертизи і поясненнями експерта який був допитаний у судовому засіданні. По справі відсутні докази причетності ОСОБА_2 до здійснення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України. Слідство не виявило слідів злочину: на одягу обвинуваченого відсутні сліди крові, на ножі не має відбитків пальців, відсутні свідки злочину, сам ОСОБА_2 не пам'ятає обставин по справі, так як знаходився у сп'яніння. Суд першої інстанції безпідставно не застосував до обвинуваченого вимоги ч.3 ст.68 КК України. Судове рішення не є достатньо обґрунтованим та мотивованим, призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та іншим обставинам по справі. Резолютивна частина вироку не мотивована. Просить скасувати вирок суду, винести нову ухвалу якою виправдати ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора який вважає апеляцію безпідставною, а вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, провівши судові дебати колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєні правопорушення за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України за обставин встановлених судом, підтверджується зібраними та перевіреними судом доказами, та відповідає факти чим обставинам справи, які були відновлені у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст.ст.524-527 КПК України.

Так, потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 10.03.2013 року у вечірній час заходячись за адресою будинок АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 вживали спиртні напої. У результаті сварки, останній кухонним ножем наніс йому удари ножем не менше чотирьох ударів в область лівої поверхні грудної клітини. Після отримання ударів ножем він впав на підлогу, що було далі, не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 10.03.2013 року у вечірній час прийшла до міста проживання ОСОБА_2 де побачила, що її чоловік - ОСОБА_3 лежить непритомний на підлозі в залі, а поряд з ним лежить ніж. ОСОБА_2 пояснив, що вони посварились. За місцем свого мешкання побачила на тілі ОСОБА_3 тілесні ушкодження, після чого визвала швидку допомогу. Від ОСОБА_3 взнала, що тілесні ушкодження він отримав від ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 10.03.2013 року зі слів ОСОБА_4 знає, що поранення йому спричинив його дядько - ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, 10.03.2013 року о 22-00 годин ОСОБА_5, попросила забрати її чоловіка ОСОБА_4 з місця проживання ОСОБА_2 Коли він зайшов у хату, то побачив, що потерпілий лежить на підлозі в залі, на полу лежав ніж..

Експерт ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що на момент надходження до лікарні у потерпілого було колото-різане поранення зліва в міжребер'ї плоским колото-різаним предметом та колото-різана рана плеча. Удар був нанесений з достатньою силою. Нанесення удару в серце частіше приводить до смерті. В даному випадку смерть не наступила тому, що був великий поріз міокарди, кров витікала в черевну порожнину. На тілі поріз невеликий, а великий поріз серцевої сумки. Удар був нанесений під кутом знизу вгору. Розмахуючи ножем, можна нанести удар, перебуваючи навпроти або впівоберта.

З вироку суду вбачається, що відповідно до протоколу огляду місця події від 11.03.2013 року, проведеного за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, видно, що було вилучено ніж кухонного типу з речовиною бурого кольору на ньому, змиви речовини бурого кольору зі стіни, змиви речовини бурого кольору з підлокітника дивану, сліди рук.

Згідно вироку у протоколі огляду предмету від 15 березня 2013 року відображено, що під час огляду куртки (дублянки), яка була визнана речовим доказом і належить потерпілому ОСОБА_4, в якій останній перебував під час завдання йому тілесних ушкоджень 10.03.2013 року, встановлено п'ять пошкоджень матеріалу, які мають косо-поперечне розташування неправильної продовгуватої форми загальною довжиною від 0,8 см до 2,5 см.

З вироку суду видно, що у протоколі огляду предмету від 15 березня 2013 року видно, що під час огляду чоловічої кофти, яка була визнана речовим доказом і належить потерпілому ОСОБА_4, в якій останній перебував під час завдання йому тілесних ушкоджень 10.03.2013 року, встановлено чотири пошкодження матеріалу, які мають косо-поперечне розташування неправильної продовгуватої форми наскрізних отворів довжиною від 0,7 см до 2 см, а під час огляду футболки, яка належить потерпілому ОСОБА_4 і в якій останній перебував під час завдання йому тілесних ушкоджень 10.03.2013 року, встановлено п'ять пошкоджень матеріалу, які мають косо-поперечне розташування неправильної продовгуватої форми наскрізних отворів довжиною від 1 см до 4 см.

З висновку судово-медичного експерта № 124 від 04.04.2013 року вбачається, що отримане 10.03.2013 року ОСОБА_4 проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва с проникаючим пошкодженням правого шлуночка серця, гемоперекарта, посттравматичного перикардита за ступенем тяжкості кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення (а.с.25).

З висновку експертизи речових доказів № 39 від 04.04.2013 року видно, що отримані змиви речовини бурого кольору зі стіни, підлокітника дивана (бильце), кофти та футболки є кров'ю, яка могла бути як кров'ю ОСОБА_4, так і кров'ю ОСОБА_2 (а.с.30).

Колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника про непричетність ОСОБА_2 до скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, що підтверджує на його думку не виявлення слідів злочину, відсутність відбитків пальців на ножі, відсутності свідків злочину.

До такого висновку судова колегія приходить виходячи з того, що ніхто крім обвинуваченого не міг спричинити потерпілому тілесні ушкодження оскільки вони разом вживали спиртні напої, що підтверджує потерпілий, свідок ОСОБА_5 і проти чого не заперечує сам ОСОБА_2

Сумніватися в показаннях потерпілого який прямо вказує на ОСОБА_2 як особу яка спричинила йому ножем тілесні ушкодження у колегії суддів підстав не має. Крім того пояснення потерпілого узгоджуються з висновками експертиз речових доказів, судово медичної експертизи, які були досліджені у судовому засіданні, та на які суд відповідним чином послався.

У судовому засіданні суд повно та всебічно дослідив усі докази, та надав їм належну оцінку.

Доводи захисника про протиріччя між висновком експерта та його поясненнями, колегією суддів не приймаються до уваги, судово-медична експертиза по справі № 124 від 04.04.2013 року проведена повно, об'єктивно, та всебічно і розбіжностей між її висновками та поясненнями допитаного у судовому засіданні експерта не вбачається.

Також є безпідставними ствердження апеляції про те, що резолютивна частина вироку не мотивована, оскільки відповідно до ст.374 ч.4 КПК України ця частина вироку не повинна містити будь яких мотивувань.

З наведених підстав апеляція захисника задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 оскільки він здійснив дії передбачені ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, а саме замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не доведене до кінця з причин, що не залежали від його волі.

При обранні покарання обвинуваченому суд вірно згідно з ст.65 КК України врахував ступінь важкості скоєного правопорушення, у порядку ст.12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких, обтяжуючи по справі обставини: вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, особу обвинуваченого який раніше не засуджений, характеризується незадовільно, та обґрунтовано призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі.

З наведених підстав апеляція захисника задоволенню не підлягає.

Призначена міра покарання ОСОБА_2 є відповідною скоєному правопорушенню, необхідною та достатньою для його виправлення.

Підстав щоб застосувати до обвинуваченому ст. ч.3 ст.68, 69, 75 КК України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 лютого 2014 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її оголошення, але на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І:

Кожушок М.В. Кранга Л.С. Юрченко А.В.