Вирок № 52495265, 19.10.2015, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 1-кп/325/134/2015р.

325/1865/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Пантилус О.П., при секретарі Орманджи Ф.К., за участю прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Запорізької області Парфенова Р.Г., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Приазовське Запорізької області кримінальне провадження № 42015080000000390 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Чкалове Приазовського району Запорізької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, який є фізичною особою підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором та підозрюваним 28 вересня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звинувачується в тому, що приблизно у листопаді 2014 року знаходячись на автодорозі біля села Вишневе Приазовського району Запорізької області, діючи умисно, достовірно знаючи, що передбаченого законом дозволу на придбання бойових припасів у нього немає, придбав у невстановленої слідством особи за 3000 гривень дві бойові реактивні протитанкові гранати, десять корпусів гранат та десять запалів до них, а також двісті сорок патронів калібру 7,62x39 мм, які він погрузив в належний йому автомобіль "Шкода А 5" державний номерний знак НОМЕР_1, тим самим здійснив незаконне придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В цей же день ОСОБА_2 з умислом на незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, перевіз на вищевказаному автомобілі придбані ним бойові припаси до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно без мети збуту, зберігав гранати із запалами та РПГ в сараї, розташованому на території домоволодіння, який використовується ним для зберігання вугілля і дров, а патрони - у сейфі в одній із кімнат житлового будинку.

28 липня 2015 року під час проведення обшуку вказаного домоволодіння незаконні дії ОСОБА_2 були припинені, а бойові припаси, які він незаконно зберігав без відповідного дозволу, вилучені.

Відповідно до висновку експерта № 216/99вр від 05 серпня 2015 року вилучені у ОСОБА_2 під час обшуку дві бойові реактивні протитанкові гранати РПГ -22 та РПГ-26 є вибуховими пристроями промислового виготовлення, відносяться до боєприпасів, придатні для використання за призначенням, а саме здійснення пострілу та враження цілей шляхом вибуху.

Згідно з висновком експерта № 217/101вр від 12 серпня 2015 року вилучені у ОСОБА_2 під час обшуку вісім корпусів бойових ручних наступальних осколкових гранат РГД-5, один корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, один корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГН містять в собі заряд бризантної вибухової речовини тротил та у сукупності з дев'ятьма бойовими уніфікованими запалами ручних гранат типу УЗРГМ (УЗРГМ-02) та одним бойовим ударно-дистанційним запалом УДЗ являються вибуховими пристроями промислового виготовлення, відносяться до боєприпасів та придатні для здійснення вибухів.

Двісті сорок патронів калібру 7,62х39мм, вилучені у ОСОБА_2 під час обшуку, згідно з висновком експерта № 466/ЗТ від 10 вересня 2015 року є військовими патронами, призначені для стрільби з самозарядних карабінів (СКС), автоматів (АК, АКМ, ФКМС), ручних кулеметів (РПК, РПКС) та їх модифікацій, виготовлені промисловим способом, придатні до здійснення пострілу, кулі яких володіють достатньо вражаючою здатністю і їх питома кінетична енергія значно вище граничного значення 0 0,5 Дж/мм2, тобто є боєприпасами.

Діяння ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та зберігання бойових приписів без передбаченого законом дозволу.

Разом із обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним 28 вересня 2015 року, згідно якої прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Запорізької області Парфенов Р.Г., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42015080000000390, та підозрюваний ОСОБА_2, який під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, уклали угоду про визнання винуватості, дотримуючись наступних умов.

Підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язується: беззастережно визнавати обвинувачення у судовому провадженні в обсязі, пред'явленої йому 25.09.2015 року підозри; сприяти розслідуванню та судовому розгляду кримінального провадження та в повному обсязі надавати суду відомості щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення; сприяти органам досудового розслідування у встановленні особи, яка приблизно у листопаді 2014 року незаконно збула йому боєприпаси, тобто правдиво та повною мірою відповідати на поставлені питання щодо обставин вказаного збуту та зовнішності особи, яка збувала боєприпаси; у разі встановлення такої особи та спрямування кримінального провадження стосовно неї до суду, сприяти судовому розгляду та у повному обсязі надавати суду відомості щодо вчинення нею збуту боєприпасів.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.1ст. 263 КК України із застосуванням ст.69 КК України, враховуючи обставини що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та матері, яка потребує лікування та догляду, у вигляді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 20 400 гривень 00 копійок.

Прокурор в судовому засіданні підтримав укладену із ОСОБА_2 угоду про визнання винуватості і просить її затвердити, а також стягнути з обвинуваченого судові витрати - затрати на проведення судових експертиз і знищити речові докази.

Захисник ОСОБА_3 також просить затвердити угоду про визнання винуватості на викладених в ній умовах, так як вона не суперечить вимогам закону та інтересам обвинуваченого, але вважає, що підстав для стягнення судових витрат немає, так як експертизи проводилися експертами державних установ, робота яких оплачується, а додаткові матеріали при проведенні експертиз не застосовувалися.

Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, вчиненого ним за обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості.

Відповідно до п.2ст.468, ч.4ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним, в тому числі, щодо тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Судом встановлено, що правова кваліфікація кримінального правопорушення дана правильно - за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, яке законом віднесено до категорії тяжких злочинів, а також зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України. Узгоджена підозрюваним та прокурором міра покарання, визначена із застосуванням ст. 69 КК України, та відповідає вимогам ст.53 КК України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Згідно показань у суді обвинуваченого, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зобов'язання за угодою, взяті на себе обвинуваченим, можливі ним до виконання, підстави для визнання його невинуватим відсутні, а тому підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Із досліджених судом документів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, а його мати - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, хворіє та потребує догляду.

Зазначені обставини, що характеризують особу ОСОБА_2, а також, його щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, судом визнаються обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором, вважає, що виправленню та перевихованню ОСОБА_2 може сприяти покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто призначення більш м'якого покарання ніж передбачено санкцією ч.1 статті 263 КК України, а саме покарання у вигляді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і є недоцільним призначення більш суворого покарання.

Підстав для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу, який під час досудового розслідування не обирався, немає.

Відповідно до ст.ст.374, 475 КПК України суд повинен вирішити питання про відшкодування процесуальних витрат та щодо речових доказів.

Судові витрати в розмірі 5896,08 гривень на залучення експертів для проведення судових експертиз, згідно ст.ст. 118,122, ч.2 ст.124 КПК, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як вони підтверджені документально, а саме, довідками про витрати на проведення: судових балістичних експертиз №466/ЗТ від 10.09.2015р. (736,56 гривень); № 458/ЗТ від 07.09.2015 року (736,56 гривень); № 465/ЗТ від 10.09.2015 року (736,56 гривень) і судових комплексних хіміко-вибухотехнічних експертиз № 216/99 від 05.08.2015р. (1843,20 гривень); №217/101вр від 12.08.2015 року (1843,20 гривень) .

Питання про долю речових доказів слід вирішити, відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 475 КПК України суд,

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості від 28 вересня 2015 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Запорізької області молодшим радником юстиції Парфеновим Романом Григоровичем та обвинуваченим ОСОБА_2, затвердити.

ОСОБА_2визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому узгоджене покарання, згідно ч.1ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Речові докази - вісім корпусів бойових ручних наступальних осколкових гранат РГД-5, один корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, один корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГН, дев'ять бойових уніфікованих запалів ручних гранат типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та один бойовий ударно-дистанційний запал УДЗ; дві бойові реактивні протитанкові гранати РПГ-22 та РПГ-26, двісті сорок військових патронів калібру 7,62х39 мм., які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Запорізької області, знищити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 5896 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) гривень 08 коп. на рахунок №31116115700009 одержувача УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя 24060300, код банку 813015 код ЄДРПОУ 38025367 в ГУДКСУ у Запорізькій області.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після прийняття рішення апеляційним судом Запорізької області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду.

Суддя О.П. Пантилус