Вирок № 52495231, 07.10.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/5963/15-к

н.п. 1-кп/415/ 479/15

ВИРОК

Іменем України

07.10.15 рік м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.,

за участю: секретаря Зайченка І.А.,

прокурора Колєснікової Ю.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240002038 від 12 вересня 2015 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. Ленінського комсомолу будинок 2 кв.1, проживаючого за адресою: місто Лисичанськ, кв. Дружби народів будинок 4 кв.10,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2015 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_2, знаходячись на відкритій ділянці місцевості, за будинком №4 на кварталі Дружби народів міста Лисичанська, знайшов ручну бойову наступальну осколкову гранату типу РГД-5 промислового виготовлення (яка,згідно висновку експерта №105 від 28.03.2015 року,є бойовим припасом) та, керуючись умислом на придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, залишив її собі,переніс за місцем свого проживання за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5, де зберігав до моменту її використання, яке мало місце о 18 годині 17 січня 2015 року.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

15 вересня 2015 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015130240002038 від 12.09.2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська ОСОБА_3, якій на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди підозрюваний визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 5 (пяти) років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, терміном відповідно до ст. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також розяснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбаченихст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені уст.476 КПК України. Крім того зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. При цьому обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор Колєснікова Ю.С. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1 також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно дост. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В силу положеньст.12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 ч.1 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом зясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбаченіст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 15 вересня 2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди про визнання винуватості - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах, передбачених санкцією ст. 263 ч.1 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченого щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставіст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогамКПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначенняобвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням вибухотехнічної експертизи у розмірі 491 гривня 04 копійки та за проведення експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху і пострілу у розмірі 460 гривень 80 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

Фрагмент гранати, кільце, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 вересня 2015 року між прокурором прокуратури м. Лисичанська ОСОБА_3 та підозрюванимОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130240002038 від 12.09.2015 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання: у виді позбавлення волі строком на 5 (пять ) років;

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення вибухотехнічної експертизи у сумі 491 (чотириста девяносто одна) гривня 04 копійки (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху і пострілу у сумі 460 (чотириста шістдесят ) гривень 80 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

Фрагмент гранати, кільце, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, - знищити.

Цей вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником та прокурором виключно з підстав, передбаченихст.394 ч.4 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогост.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

.

Суддя: М.М. Старікова