Ухвала суду № 52492688, 30.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

30.08.2012

№ 05-5- 46 / 4635

Суддя Омельченко Л.В., розглянувши матеріали за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерПолімерПак" (ідентифікаційний код 31456912)

про порушення справи про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (ч. 2 ст. 4-1 цього Кодексу), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити зазначення доказів, що підтверджують позов. У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Під неплатоспроможністю в абз. 2 ст. 1 Закону законодавець розуміє неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Боржником, відповідно до абз. 3 ст. 1 цього ж Закону, є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені частиною 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати , які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку , якщо інше не передбачено цим законом.

З наведеного слідує, що ознаками неплатоспроможності боржника є наступні обставини:

- грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

- вимоги мають бути безспірними;

- вимоги повинні бути незадоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Крім того, положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

З правовою позицією про необхідність доведення "безспірності" грошових вимог ініціюючого кредитора виконавчими документами або іншими документами за якими здійснюється списання коштів з рахунків боржника погоджується Вищий господарський суд України у постанові від 18.04.2006 р. № 24/118-б та Верховний Суд України у постанові № 06/337 від 17.10.2006 р. у справі № 3/157.

При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Як вбачається з поданої заявником заяви, з моменту відкриття виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2012 р.) та до моменту звернення заявника до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнтерПолімерПак” не сплинув вказаний вище тримісячний строк.

Таким чином, при зверненні до суду з заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнтерПолімерПак” заявником не дотримано тримісячного строку для погашення боржником його вимог, передбаченого Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Вказаний факт свідчить про відсутність доведення Товариством з обмеженою відповідальністю “Дім полімерів” безспірності своїх вимог відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Також необхідно зазначити, що матеріалами заяви підтверджується факт закінчення виконавчого провадження 08.08.2012 р. у зв’язку переданням виконавчого документа ліквідаційній комісії боржника, який перебуває у стані припинення, що передбачає розгляд його грошових вимог ліквідаційною комісією у порядку, встановленому цивільним законодавством. Вказаний факт не дає підстав вважати, що боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання у зв'язку з відсутністю коштів.

Крім того, звертаючись до суду з заявою про ініціювання процедури банкрутства відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнтерПолімерПак”, заявник помилково керується приписами ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ч. 5 якої передбачає обов’язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже, виходячи з вище викладеного, заявником не вказано суду на належні докази неплатоспроможності боржника та його статусу боржника в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Враховуючи викладені обставини, підстави для порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнтерПолімерПак” за загальною процедурою, передбаченою Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, а тому подана заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, керуючись ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім полімерів” про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнтерПолімерПак” і додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя Л.В. Омельченко