Рішення № 52491662, 20.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.2015р. Справа № 905/2230/15

за позовом Приватного акціонерного товариства Макіївський завод Лазер, ЄДРПОУ 14310684,

м.Павлоград

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика

"Курахівська", ЄДРПОУ 33959754, с.Вовчанка, Мар'їнський район,

Донецька область

про стягнення 96078,76 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: ОСОБА_3-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Макіївський завод Лазер, м.Павлоград, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", с.Вовчанка, Мар'їнський район, Донецька область, про стягнення заборгованості в сумі 96078,76 грн., у тому числі основний борг в сумі 90870,00 грн., три проценти річних в розмірі 665,26 грн. та пеня в сумі 4543,50 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №1608-ЦК від 08.12.2014р., видаткові накладні №РН-0000133 від 14.05.2015р., №РН-0000056 від 27.04.2015р., розрахунок суми позову, специфікацію.

Відповідач відзиву на позовну заяву, письмових заперечень по суті позовних вимог не надав.

06.10.2015р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", с.Вовчанка, Мар'їнський район, Донецька область до Приватного акціонерного товариства Макіївський завод Лазер, м.Павлоград про визнання договору поставки №1608-ЦК від 08.12.2014р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.10.2015р. зустрічна позовна заява та додані до неї документи повернуті ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", с.Вовчанка, Мар'їнський район, Донецька область без розгляду згідно п.4 ст.63, ст.ст.60, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

08.12.2014р. сторонами було підписано договір поставки №1608-ЦК, за умовами якого позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити позивачу продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (далі- продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даного договору, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Сторонами 29.01.2015р. було підписано специфікацію до договору поставки, в якій узгоджено найменування продукції, номер та індекс стандартів, ТУ, кількість та вартість продукції, що має бути поставлена позивачем відповідачу.

Як встановлено судом, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних №РН-0000133 від 14.05.2015р., №РН-0000056 від 27.04.2015р., довіреностей №205 від 24.04.2015р., №245 від 14.05.2015р., позивачем за договором №1608-ЦК від 08.12.2014р. було поставлено відповідачу товар на суму 90870,00 грн.

Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростовано.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.2 договору №1608-ЦК від 08.12.2014р. ціни на поставлену продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору.

Загальна сума договору, відповідно до специфікації від 29.01.2015р., складає 90870,00 грн.

Згідно умов специфікації від 29.01.2015р. до договору розрахунок за продукцію, поставленої за цією спеціфікацією здійснюється у порядку та в строки, передбаченими п.5.4 договору, а саме: шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених договором (рахунка, видаткової накладної, сертифіката якості та/або паспорта, сертифіката відповідності (якщо продукція підлягає обов'язковій сертификації), техничної документації, товаросупровідні документи тощо).

Додатковою угодою від 20.02.2015р. п.5.4 договору №1608-ЦК від 08.12.2014р., сторони змінили строки оплати продукції: розрахунки за поставлену продукцію за специфікацію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 20 календарного дня з дати поставки продукції .

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 90870,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.8 договору №1608-ЦК від 08.12.2014р. у разі несвоєчасної оплати продукції відповідач, за письмовою вимогою позивача, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від вартості своєчасно несплаченої продукції, однак не більш ніж 5% від вартості своєчасно несплаченої продукції.

Позивачем на підставі п.6.8 договору №1608-ЦК від 08.12.2014р. нараховано та предявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 4543,50 грн. за період з 22.05.2015р. по 02.09.2015р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та предявлено до стягнення 3% річних в сумі 665,26 грн. за період з 22.05.2015р. по 02.09.2015р.

За висновками суду, розрахунок суми пені та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень по суті позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 96078,76 грн., у тому числі основний борг в сумі 90870,00 грн., три проценти річних в розмірі 665,26 грн. та пеня в сумі 4543,50 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Клопотання від 05.10.2015р. №630-10 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", с.Вовчанка, Мар'їнський район, Донецька область про призначення колегіального розгляду справи судом залишено без задоволення.

Зокрема, відповідно до ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Враховуючи, що предметом позовних вимог у цій справі є стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 96078,76 грн., за висновками суду, відсутні підстави для призначення судової колегії для її розгляду.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Макіївський завод Лазер, м.Павлоград до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", с.Вовчанка, Мар'їнський район, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 96078,76 грн., у тому числі основний борг в сумі 90870,00 грн., три проценти річних в розмірі 665,26 грн. та пеня в сумі 4543,50 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (85621 Донецька область, Мар'їнський район, с.Вовчанка, вул.Нагорна, буд.1-А; рах.№26009962485394 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851, ЄДРПОУ 33959754) на користь Приватного акціонерного товариства Макіївський завод Лазер (АДРЕСА_1; рах.№26004962485504 в в ПАТ ПУМБ, МФО 334851, ЄДРПОУ 14310684) основний борг в сумі 90870 грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 665 грн. 26 коп. та пеню в сумі 4543 грн. 50 коп., всього заборгованість в сумі 96078 грн. 76 коп., судовий збір в сумі 1442 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 20.10.2015р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина