Ухвала суду № 52490308, 13.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1042/2015(м)

264/388/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Бугрим Л.М.

суддів Баркової Л.Л., Биліни Т.І.

при секретарі Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про виселення до ОСОБА_2

В обгрунтування позову вказувала, що є власницею 5/8 частин будинку АДРЕСА_1, 3/8 частин якого належать її неповнолітньому сину ОСОБА_4 Окрім власників будинку в ньому зареєстровані її молодший син ОСОБА_5 і колишній чоловік ОСОБА_2, якого позивачка просить виселити, посилаючись на те, що поведінка відповідача робить неможливим проживання з ним в одному будинку, внаслідок постійних сварок, рукоприкладства, систематичного псування майна, відмови участі у витратах з утримання будинку.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про виселення відмовлено.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення , яким слід задовольнити позовні вимоги та виселити відповідача з жилого будинку . На думку апелянта суд не звернув уваги на надані нею докази про те, що вона разом з дітьми весь час знаходиться у стресовому стані в очікуванні приходу з роботи відповідача,оскільки він постійно ініціював сварки. Судом не було враховано також ,що відповідач не приймав участі у витратах на житлово-комунальні послуги та утримання будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Коваленко К.О. підтримували доводи апеляційної скарги , просили рішення суду скасувати , позов задовольнити .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином : телефонограмою , яка була зареєстрована в журналі телефонограм апеляційного суду за № 296 .

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача та адвоката ,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни виходячи з наступного .

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Зокрема , судом першої інстанції було встановлено , що позивачка є власницею 5/8 частин жилого будинку розташованого по АДРЕСА_1, а 3/8 частин цього будинку належать її неповнолітньому сину ОСОБА_4 Окрім власників будинку в ньому зареєстровані її молодший неповнолітній син ОСОБА_5 і колишній чоловік ОСОБА_2.

Звертаючись у січні 2014 року до суду з позовом про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідач систематично порушує правила співжиття, ініціює в будинку сварки , конфлікти , що робить неможливим проживання з ним інших членів її родини , і сім»я постійно знаходиться в очікуванні стресу та страху через негативну поведінку відповідача, а тому просила виселити його на підставі ч.1 ст.. 116 ЖК України без надання іншого жилого приміщення. (а.с.. 136 - 138 т.1)

У процесі розгляду справи судом також було встановлено , що ще у травні 2014 року відповідач добровільно покинув спірний жилий будинок у зв'язку із створенням нової сім'ї та забрав належне йому майно і у будинку до цього часу більш не появлявся .

Вказані обставини позивачка підтвердила і в апеляційному суді , посилаючись на те,що хоча відповідач і не проживає до цього часу в спірному жилому будинку , однак може повернутись в жилий будинок проти чого вона заперечує, оскільки він залишився зареєстрованим за адресою будинку .

Таким чином , судом першої інстанції було встановлено,що відповідач виселився зі спірної квартири добровільно , забрав належні йому речі і з травня 2014 року і в ньому до цього часу не проживає .

Відповідно до положень ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Виходячи із змісту положень ч.1 ст. 116 ЖК України виселення може бути здійснено лише за наявності зазначених підстав протиправності поведінки відповідача та його фактичного проживання у спірному жилому будинку, а оскільки відповідач добровільно виселився з нього та більш не порушує правил співжиття , тобто припинено порушення прав позивачки , то у такому випадку у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позову про виселення ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач може повернутись і сім»я знаходиться в очікуванні його повернення , оскільки він не знявся з реєстрації за адресою жилого будинку не дають підстав для скасування судового рішення, постановлення нового рішення та виселення відповідача та не впливають на законність висновків суду .

Рішення суду постановлено з дотримань вимог матеріального т процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з положеннями ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення. з додержанням норм матеріального та процесуального права .

Керуючись ст. ст. 303.304,307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею чинності .

Судді :