Вирок № 52487492, 20.10.2015, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1083/15-к

Провадження № 1-кп/342/106/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Корюкіної М.П.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

участю прокурора Книгиницької З.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши кримінальне провадження про обвинувачення,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, з середньо спеціальною освітою, заміжньої, громадянки України, не працюючоїїї, раніше не судимої,

за ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 умисно заволоділа чужим майном шляхом обману(шахрайство).

Злочин вчинено при таких обставинах: 10.06.2013 року ОСОБА_1 шляхом обману, з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги як малозабезпеченим сім'ям, звернулась із заявою до управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації для отримання зазначеної допомоги, яка призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, що постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

В порушення ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 року № 1763-111 та п.10 Постанови КМУ від 24.02.2003 року № 250 «Про затвердження порядку призначення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», ОСОБА_1, усвідомлюючи, що через працевлаштування ОСОБА_2 за межі України не вправі звертатись із заявою на призначення їй виплати допомоги як малозабезпеченій сім'ї в Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА подала завідомо неправдиві відомості (довідку про склад сім'ї) видану Раковецькою сільською радою, в якій вказано рід занять всіх зареєстрованих членів сім'ї, декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням всіх видів соціальної допомоги і є одним із основних документів щодо визначення розміру соціальної допомоги в якій факт виїзду ОСОБА_2 за межі України не відобразила, акт матеріально-побутових умов в якому вказано, що ні заявник ні члени сім'ї на роботу за межі області не виїздили).

Під час звернень 10.06.2013 року відповідно до поданих заяв та первинних документів ОСОБА_1, маючи прямий умисел на заволодіння державними коштами, без законних на те підстав у вигляді безпідставно нарахованої та невиплаченої соціальної допомоги, як малозабезпечена сім'я, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння і бажаючи його настання, достовірно знаючи, що її чоловік ОСОБА_2 в періоди з 21.03.2013 по 26.06.2013 перебував за межами України, догляд за інвалідом 1 групи по зору ОСОБА_3, не здійснював і виплата йому допомоги по догляду за інвалідом проводилась з порушенням п. 15 «Порядку призначення і виплат компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558 подала відповідні документи до управління праці та соціального захисту населення Городенківської райдержадміністрації, які стали підставою для призначення їй соціальної допомоги, як малозабезпеченій сім'ї.

На підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 10.06.2013 року, представленої довідки про доходи членів сім'ї, зокрема що її чоловік ОСОБА_2 здійснює догляд за інвалідом 1 групи по зору ОСОБА_3, фіктивної декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальних допомог в управління соціального захисту населення Городенківської РДА проведено безпідставне нарахування та виплату соціальної допомоги за період часу з 01.06.2013року по 30.11.2013 року в сумі 3726.24 грн.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала в повному обсязі, визнала всі фактичні обставини, які їй пред'явлено в обвинуваченні.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнала недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

ОСОБА_1 вину визнала повністю. Суду показала, що її батько ОСОБА_3 являється інвалідом 1 групи, догляд за ним здійснював і здійснює її чоловік. Маючи намір отримувати допомогу як малозабезпечена сім'я в управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА подала довідку сільської ради про склад сім'ї, про наявність земельної ділянки, довідку, що чоловік здійснює догляд за її батьком інвалідом 1 групи по зору ОСОБА_3 Поряд із зазначеними документами подала декларацію про доходи та довідку, що чоловік не виїжджав за межі України. Проте, що чоловік виїжджав на роботу за межі України, після подання зазначених документів довідку не подавала, оскільки хотіла отримати допомогу як малозабезпечена сім'я. На роботу за межі України чоловік виїжджав всього один раз. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

За таких обставин суд приходить до переконання про повну доведеність вини ОСОБА_1, вона умисно заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Її дії за ч.1 ст. 190 КК України кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винну та обставини, що пом'якшують покарання, так як обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. Також суд враховує те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів і що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Згідно ч.2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Обставини, що пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1, щире каяття, добровільне відшкодування збитків, суд також враховує, що представник Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА претензій матеріального характеру не має.

Вивченням даних про особу обвинувачену, встановлено, що вона раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнала повністю, відшкодувала збитки, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває.

Враховуючи вище наведені обставини, з урахуванням особи винної, суд прийшов до переконання, що обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 190 КК України - у вигляді штрафу. Такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України та призначити покарання у вигляді 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять гривень) штрафу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Корюкіна М.П.