Вирок № 52486142, 16.10.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа№ 263/2008/14-к

Провадження № 1-кп/263/19/2015

В И Р ОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Турчиній Н.К.,

з участю прокурора Балджи О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_2,

заставодавця ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження внесене 6.12.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050770004199, відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лозова Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого:

- 3.11.1994 року Харківським обласним судом по ст.ст.86-1, 141 ч.2, 141 ч.3, 206 ч.2, 44 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- 23.07.1999 року Лозівським міським судом Харківської області по ст.ст. 140 ч.3, 145 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- 30.04.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області по ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.4, 190 ч.2, 70, 71 КК України до 3 років шести місяців 20 днів позбавлення волі;

- 22.01.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області по ст.ст. 309 ч.1, 185 ч.2, 70, 75,76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

- 6.05.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області по ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, за постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 7.06.2013 року на підставі ст.81 КК України звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 24 дня, який зареєстрований за адресом: Харківська область, АДРЕСА_5, мешкає в АДРЕСА_1, що обвинувачується за ст.185 ч. 3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

28.10.2013 року приблизно о 18 годині, ОСОБА_1, навмисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужогомайна, поєднаного з проникненням в житло, шляхом пошкодження віконного скла проник у приміщення квартири АДРЕСА_6 в Жовтневому районі м. Маріуполя, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_4, а саме: пилосос «WESТ С 4801» вартістю 250 грн., ковдру полуторну вартістю 100 грн., ковдру двоспальну вартістю 200 грн., штори вартістю 100 грн., а всього на загальну суму 650 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.

Він же, 6.12.2013 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, навмисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, шляхом пошкодження віконного скла проник у приміщення квартири АДРЕСА_7 в Жовтневому районі м. Маріуполя, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Соні Еріксон К, 700 І» вартістю 180 грн., фотоапарат «Олімпус» вартістю 849 грн., фотоапарат «Панасонік» вартістю 2000 грн., відеокамеру «Кенон» вартістю 3007 грн., ноутбук «АСУС» вартістю 4899 грн., ноутбук «Леново» вартістю 3200 грн., гаманець шкіряний, який не представляє матеріальної цінності, в якому знаходились грошові кошти в розмірі 1000 грн., шкатулку дерев'яну, яка не представляє матеріальної цінності, в якій знаходилися: золотий хрестик, 585 проби, вагою 0,5 гр. вартістю 270 грн., золоті сережки, 585 проби, вагою 1,90 гр., вартістю 1026 грн., золотий браслет, 585 проби, вагою 5,7 гр. вартістю 3078 грн., золотий перстень, 585 проби, вагою 3,5 гр. вартістю 1890 грн., золотий перстень з діамантом, 585 проби, вагою 1,05 гр. вартістю 567 грн., золоту каблучку, 585 проби, вагою 2 гр. вартістю 1080 грн., золоті сережки з білими каменями, 585 проби, вагою 3,03 гр. вартістю 1636 грн., золоті сережки з бузковими каменями, 585 проби, вагою 3 гр. вартістю 1620 грн., золоту каблучку з бузковими каменями, 585 проби, вагою 3 гр. вартістю 1620 грн., золотий підвіс, 585 проби, вагою 0,58 гр. вартістю 313 грн., флеш карту на 8 Гб., «SanDisk» вартістю 65 грн., флеш карту на 8 Гб., «Тгаnsend» вартістю 50 грн., рюкзак для ноутбуку вартістю 200 грн., а всього на загальну суму 28550 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди та свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не оспорює фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті, перелік вкраденого, їх вартість, завдану крадіжками матеріальну шкоду. Дійсно 28.10.2013 року пошкодивши віконне скло, проник в квартиру АДРЕСА_6 в м. Маріуполі, звідки викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_4 Крім того, 6.12.2013 року подібним способом проник в квартиру АДРЕСА_7 в м. Маріуполі, звідки викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_2 Щиро розкаюється у скоєному, жалкує про свої дії, просить суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу та обставин, що мають значення для визначення міри покарання, долі речових доказів, розподілу судових витрат та внесеної заставодавцем застави.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, обвинувачений скоїв тяжкі злочини, є особою, яка раніше неодноразово судима, посередньо характеризується в побуті.

Як обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченому суд враховує його розкаяння.

До обставини, яка обтяжує покарання суд відносить рецидив злочинів, так як обвинувачений має не зняту і не погашену судимість за умисний злочин.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховуючи наведені обставини, а також те, що обвинувачений належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення, тому вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ст.185 ч.3 КК України, якою передбачене покарання за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі. За таких обставин підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання за даним вироком необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суда Харківської області від 6.05.2010 року.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, є попередженням вчинення нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винній.

Враховуючи зазначене, запобіжний захід відносно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.

До обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілими пред'явлені цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди: ОСОБА_2 у розмірі 19107 грн., ОСОБА_4 у розмірі 400 грн.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, що спричинила її.

Таким чином, з урахуванням визнання обвинуваченим ОСОБА_1 позовів про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.01.2014 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України визначена застави у розмірі 60900 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя суду від 11.03.2014 року розмір застави у розмірі 60900 грн. залишений без змін.

За обома ухвалами на ОСОБА_1 в разі внесення застави покладені наступні обов'язки: не відлучатися із м.Маріуполя без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

З квитанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 1931.345.1 від 26.06.2014 року (операційний час 11:43) вбачається, що ОСОБА_3 було внесено заставу у сумі 60900 грн. 00 коп., враховуючи ухвали слідчого судді та Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 11.01.2014 року та 11.03.2014 року, на розрахунковий рахунок № 37317004001000, отримувач: ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача 26288796, МФО 834016.

За ч.6 ст.182 КПК України, з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти, що мало місце 26.06.2014 року, внаслідок внесення застави, обвинувачений ОСОБА_1, заставодавець ОСОБА_3 зобов'язані виконувати покладені нам них обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного захожу у вигляді застави.

Згідно ч.3 ст.182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодателю - у вчинені якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпеченням належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Ухвалою суду від 5 серпня 2014 року обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук, 7 вересня 2015 року, внаслідок його розшуку, за ухвалою суду ОСОБА_1 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою, при цьому ОСОБА_1 порушив покладений на нього один із обов'язків: повідомляти суд про зміну свого місця проживання, оскільки змінив місце мешкання: АДРЕСА_2, та став проживати за адресом: АДРЕСА_3, не повідомивши про це суд.

Згідно ч.8, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, внесена ним застава звертається в дохід держави, в протилежному випадку повертається заставодавцю.

За повідомленням адміністрації Маріупольського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області при звільненні ОСОБА_1, заставодателю ОСОБА_3 в усній формі були роз'яснені обов'язки і наслідки їх невиконання.

Допитана в судовому засіданні заставодатель ОСОБА_3 пояснила , що 26.06.2014 року вона пред'явила співробітникам Маріупольського слідчого ізолятора квитанцію про внесення застави, при цьому ніхто не роз'яснював їй обов'язки заставодателя та наслідки їх невиконання. Після звільнення ОСОБА_1 вони проживали за адресою: АДРЕСА_8 про те, що останній був оголошений у розшук вона не знала, ні ОСОБА_1, ні її ніхто нікуди не викликав. Вважає, що не роз'яснені їй обов'язки заставодавця нею не порушувались, тому вимагає повернення внесеної застави.

Наведені заставодателем ОСОБА_3 обставини в судовому засіданні не спростовані належними та допустимими доказами, отже не доведено невиконання нею обов'язків заставодавця, тому суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_3 внесену заставу.

На вимогу ст.124 КПК України суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 489 грн.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Під час розгляду даного кримінального провадження в суді, від ОСОБА_3 надійшла заява, якою вона надала згоду на звернення судом на виконання вироку суми в частині майнових стягнень за цивільними позовами потерпілих ОСОБА_2 у розмірі 19107 грн., ОСОБА_4 у розмірі 400 грн. та оплаті витрат, пов'язаних із залученням експерта в сумі 489 грн. на внесену нею заставу.

За таких обставин, суд вважає, що заява заставодавця ОСОБА_3 про звернення судом на виконання вироку суми майнових стягнень по ньому підлягає задоволенню в повному обсязі, решта ж суми застави у розмірі 40904 грн. підлягає поверненню заставодавцю, після вступу вироку в закону силу.

Майно, вилучене 10.01.2014 року, під час обшуку в АДРЕСА_4, за місцем проживання ОСОБА_3, не визнане слідчим речовими доказами, яке знаходяться на зберіганні в камері зберігання Жовтневого РВ ММУ ГУМВС у Донецькій області (квитанція №002047 від 11.01.2014 року) підлягає поверненню ОСОБА_3, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що вони належать саме ОСОБА_3

Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів, враховуючи позицію з цього приводу потерпілих, обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.371, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання ОСОБА_1 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 6.05.2010 року у вигляді 2 (двох) місяця позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, з утриманням останнього у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з 7 вересня 2015 року.

В строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати термін його утримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області з 11.01.2014 року по 26.06.2014 року.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- пилосос «WESТ С 4801», повернутий потерпілій ОСОБА_4 - залишити у її володінні;

- кросівки чоловічі «Адідас», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Жовтневого РВ ММУ ГУМВС у Донецькій області (квитанція №002046 від 27.02.2014 року) - знищити;

- специфікацію до договору фінансового кредиту, та договір фінансового кредиту - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- ноутбук «АСУС», мобільний телефон «Соні Еріксон К, 700 І», фотоапарат «Олімпус», ноутбук «Леново», шкатулку дерев'яну, флеш карту на 8 Гб., «SanDisk», флеш карту на 8 Гб., «Тгаnsend», рюкзак для ноутбуку, USB-шнур «Olympus», мишку провідну «Асус», мишку провідну «Свен», повернуті потерпілому ОСОБА_2 - залишити у його володінні.

Майно, вилучене 10.01.2014 року, під час обшуку в АДРЕСА_4 не визнане слідчим речовими доказами, яке знаходиться на зберіганні в камері зберігання Жовтневого РВ ММУ ГУМВС у Донецькій області (квитанція №002047 від 11.01.2014 року) :

- тостер «Воmann», клавіатуру на персональний комп'ютер «Genius», шубу жіночу каракулеву, телевізор «Sony», сумку «Саrven Рагіs», годинник наручний жіночий «Оmах», браслети кількістю 6 штук, буси кількістю 10 ниток, брошки кількістю 3 штуки; поліетиленовий пакет для ювелірних виробів, в якому знаходиться підвіс у вигляді ладанки з металу, на передній поверхні зображена Божа матір, на задній поверхні є зображення хреста, на підвісі ниткою закріплений товарний ярлик; 2 хреста з металу білого кольору; сережки кількістю 8 пар; каблучку, набор прикрас, який складається з каблучки та 2 сережок; шкатулку дерев'яну, в якій знаходяться: годинник наручний «Луч», статуетка з металу жовтого кольору у вигляді кота; годинник наручний «Луч», без браслету, одну сережку, пояс металевий, підвіс металевий темного кольору, з буквою N, 2 хреста «Спаси и сохрани», цеп з металу сірого кольору, на якій є три металевих кільця; сумку жіночу шкіряна, чохол «Нокіа», в якому знаходяться флеш- накопичувачі- «Тошіба» 2 гб., «Трансенд» 16 гб., «Трансенд» 16 гб., «Олімпус» 1 гб., «мікро-СД» 1 гб., «мікро-СД» 64 мб., мікро-СД» 2 гб., «міні-СД» 1 гб., перехідник «Сандіск», в якому знаходиться флеш-накопичувач «мікро-СД» 128 мб.; пульт дистанційного управління без назви; 2 пульти дистанційного управління «LG»; пульт дистанційного управління «Соні», СД-ром «LG», пустий флакон з парфумів зеленого кольору, без назви; пустий флакон з парфумів «Гучі» білого кольору; сумку з матерії зеленого кольору, в якій знаходяться: три ключа, пластмасовий чохол зі свердлами кількістю 4 шт., металеві цвяхи; сумку «Экко», в якій знаходиться: цифровий фотоапарат «Кодак» моделі - С330, серійний номер: КСGЕТ52071001; зарядний пристрій на ноутбук «Асус», мобільний телефон «Моторола С 200», мобільний телефон «Моторола С 150», три зарядних пристрої до мобільних телефонів: «Соні Еріксон», «Моторола» та «Самсунг», перехідник до мобільного телефону «Соні Еріксон»; З юсб-шнури: «Нокіа», «Соні Еріксон», четвертий шнур без назви; чотки дерев'яні коричневого кольору; 3 куртки чоловічі, получоботи жіночі, шубу жіночу коричневого кольору, 4 сукні весільні, ручний пилосос «Zepter» - повернути власнику ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Цивільні позови про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди: ОСОБА_2 у розмірі 19107 грн. та ОСОБА_4 у розмірі 400 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 489 грн.

Після набрання вироком законної сили звернути на виконання вироку стягнення на користь ОСОБА_2 у розмірі 19107 грн. із суми застави ОСОБА_3 у розмірі 60900 грн., яка була внесена на розрахунковий рахунок №37317004001000, отримувач: ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача 26288796, МФО 834016 (квитанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 1931.345.1 від 26.06.2014 року (операційний час 11:43).

Після набрання вироком законної сили звернути на виконання вироку стягнення на користь ОСОБА_4 у розмірі 400 грн. із суми застави ОСОБА_3 у розмірі 60900 грн., яка була внесена на розрахунковий рахунок №37317004001000, отримувач: ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача 26288796, МФО 834016 (квитанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 1931.345.1 від 26.06.2014 року (операційний час 11:43).

Після набрання вироком законної сили звернути на виконання вироку стягнення на користь держави витрат, пов'язаних із залученням експерта в сумі 489 грн. із суми застави ОСОБА_3 у розмірі 60900 грн., яка була внесена на розрахунковий рахунок №37317004001000, отримувач: ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача 26288796, МФО 834016 (квитанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 1931.345.1 від 26.06.2014 року (операційний час 11:43).

Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 суму застави у розмірі 40904 грн., яка не підлягає стягненню за виконанням вироку суду, що була внесена на розрахунковий рахунок №37317004001000, отримувач: ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача 26288796, МФО 834016 (квитанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 1931.345.1 від 26.06.2014 року (операційний час 11:43).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: П.І. Папаценко