Постанова № 52484094, 08.10.2015, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

180/1783/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Нанічкіної Н.М.,

з секретарем - Завадською А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кисельової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася із позовом до суду в якому просить:

- визнати неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м.Марганці) щодо відмови з 13.05.2015 року ОСОБА_3 у перерахунку пенсії за віком, яка їй призначалася відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

- зобов'язати УПФУ в м.Марганці поновити з 16.05.2015 року ОСОБА_3 виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

- зобов'язати відповідача скасувати Протокол № 15 від 15.06.2015 року «Про розгляд питання щодо визначення права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника»

- стягнути моральну шкоду з відповідача в розмірі 1900 грн.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 13.05.2015 року вона звернулася до УПФУ в м.Марганці із заявою про проведення перерахунку своєї пенсії з виду на вид, тобто, з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». За повідомленням управління від 27.05.2015 року з 13.05.2015 року її пенсія перерахована на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із застосуванням норм пункту «г» ст.3 та ст.37 цього Закону, про що видано розпорядження від 18.05.2015 року. Але згодом протоколом засідання комісії № 15 від 15.06.2015 року їй відмовлено в перерахунку пенсії з виду на вид та скасовано розпорядження від 18.05.2015 року з тих підстав, що згідно з архівною довідкою № 179/1/7001 від 26.05.2014 року ОСОБА_3 знаходився на учбових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та за ним зберігався середньомісячний заробіток за місцем основної роботи (тобто не належав до військовослужбовців). Інших підстав щодо відсутності у неї права на пенсію по втраті годувальника відповідач у протоколі не навів. Позивачка вважає дії відповідача неправомірними, а протокол таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до пункту «г» ст.3, ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсії в разі втрати годувальника призначаються, зокрема, й військовозобов'язаним, які померли внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Її чоловік - ОСОБА_3 - не був військовослужбовцем, але був військовозобов'язаним. Він перебував на спеціальних зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а не учбових, як зазначається у протоколі №15), і, згідно експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії: «захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_3, пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи». Позивачка просить стягнути моральну шкоду з відповідача у розмірі 1900 грн, так як неправомірні дії відповідача призвели до її моральних страждань: постійних переживань, порушення звичайного складу життя, напругу у відносинах з близькими людьми та рідними, зниження апетиту, головного болю, тахикардії сердця, підвищення тиску.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м.Марганці) щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії за віком, яка їй призначалася відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі заяви від 13.05.2015 року, зобов'язання УПФУ в м.Марганці поновити ОСОБА_3 виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі заяви від 13.05.2015 року.

Представник відповідача позов не визнала. Надала суду заперечення, в яких зазначається, що УПФУ в м.Марганці правомірно відмовило ОСОБА_3 у перерахунку пенсії з виду на вид, оскільки відповідно до пункту «г» ст.3 Закону № 2262-ХІІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей. Так як ОСОБА_3 став інвалідом ні внаслідок поранення, ні внаслідок контузії або каліцтва, а внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднести його до осіб, визначених у пункті «г» статті 3 Закону № 2262-ХІІ неможливо, а отже, право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ у позивачки відсутнє.

Крім того, перерахунок пенсії ОСОБА_3 з виду на вид, а саме: з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, не проводився. Так, 30.04.2015 року управлінням ПФУ в м.Марганці було прийнято рішення щодо проведення перерахунку пенсії з виду на вид - з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка згідно особистої заяви ОСОБА_3. З метою перевірки правильності застосування норм діючого законодавства при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з виду на вид - з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка пенсійну справу позивачки було направлено до головного управління в Дніпропетровській області. 15.062015 року головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надано роз'яснення щодо відсутності у ОСОБА_3 права на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ. У зв'язку з цим розпорядження від 18.05.2015 року рішенням комісії від 15.06.2015 року скасовано.

Вимоги ОСОБА_3 про стягнення з УПФУ в м.Марганці моральної шкоди відповідач не визнає, оскільки вважає, що дії управління відповідають вимогам чинного законодавства, шкоди позивачу управлінням не завдавалося.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно посвідчення серія НОМЕР_1, виданого Марганецьким управлінням праці та соціального захисту населення 17.04.2015 року, ОСОБА_3 є членом сім'ї померлого ветерана війни ОСОБА_4 (а.с.2).

13.05.2015 року позивачка звернулася до управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області із заявою про проведення перерахунку її пенсії з виду на вид, а саме: з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с.3, 20, 21).

Листом відповідача від 27.05.2015 року № 3187/04/28 (а.с.6) позивачку повідомлено про те, що управлінням ПФУ в м.Марганці розглянуто її заяву від 13.05.2015 року разом з наданими документами для проведення перерахунку пенсії з виду на вид та прийнято рішення щодо проведення перерахунку з одного виду пенсії на інший, а саме: пенсію за віком, яка призначалася відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перераховано на пенсію відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із застосуванням норм пункту «г» статті 3 та статті 37 цього закону. Крім того, вказаним листом попереджено позивачку про те, що з метою перевірки правильності прийнятого управлінням рішення та правильності застосування норм діючого законодавства, якими управління керувалося під час проведення перерахунку з виду на вид, її пенсійну справу направлено на консультацію до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Згідно роз'яснення, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 10.06.2015 року № 15769/09/29, право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у ОСОБА_3 відсутнє (а.с.22). Підстави: ОСОБА_3 знаходився на учбових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (архівна довідка від 26.05.2014 року № 179/1/7001) та за ним зберігався середньомісячний заробіток за місцем основної роботи, він не належав до числа військовослужбовців.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області, оформленим протоколом № 15 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року (а.с.8-9), відповідач відмовив ОСОБА_3 в перерахунку пенсії з виду на вид, а саме з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та скасував розпорядження про перерахунок пенсії від 18.05.2015 року як помилкове. Підстава вказаного рішення: роз'яснення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 10.06.2015 року № 15769/09/29, тобто те, що ОСОБА_3 не належав до військовослужбовців і перебував на учбових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В преамбулі Закону України «Про «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ зазначено, що вказаний Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частина 3 статті 1 Закону № 2262-ХІІ визначає такий вид пенсійного забезпечення, як пенсія в разі втрати годувальника членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти.

Умови призначення пенсії в разі втрати годувальника конкретизовані у розділі ІV вказаного Закону. Відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час.

Згідно пункту «г» статті 2 Закону № 2262-ХІІ умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.

Стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) визначає право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розділ ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року № 1566/11846 встановлює перелік документів, необхідних для призначення або перерахунку пенсій. В тому числі, для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника за нормами статті 54 Закону № 796-ХІІ подаються документи, які підтверджують участь годувальника у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також експертний висновок із встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

У системному зв'язку норми статті 3 (пункт «г»), статей 11, 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дають право на пенсію в разі втрати годувальника за Законом № 2262-ХІІ в тому числі, й членам сімей військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, та померлих внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно розписки повідомлення до заяви про перерахування пенсії з виду на вид від 13.05.2015 року (а.с.3) позивачкою до управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області надано:

- посвідчення серія НОМЕР_1, видане ОСОБА_3 як члену сім'ї померлого ветерана війни;

- архівну довідку з галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/7001 від 26.05.2014 року;

- архівну довідку з галузевого державного архіву Міністерства оборони України №14957 від 31.10.1993 року;

- експертний висновок № 277 від 09.04.2013 року.

В архівній довідці з галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/7001 від 26.05.2014 року зазначено, що згідно наказу командира військової частини 15731 по стройовій частині № 700 від 21.01.1989 року рядовий запасу ОСОБА_3 прибув до військової частини 15731 з Марганецького РВК Дніпропетровської області на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.4).

Також, згідно архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 928 від 19.02.2014 року ОСОБА_4 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 21.01.1989 року по 25.04.1989 року, й отримав дозу опромінення 4,844 бар (а.с.18).

Згідно експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої комісії № 277 від 09.04.2013 року захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_4, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.5).

Отже, досліджуючи та оцінюючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позивачка має право на пенсію по втраті годувальника згідно ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а тому рішення Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з виду на вид, оформлене розпорядженням від 18.05.2015 року є правомірним.

Заперечення відповідача, що вказане розпорядження від 18.05.2015 року не чинне, й відпочатку не мало законної сили, суд не бере до уваги з тих підстав, що листом від 27.05.2015 року № 3187/04/28 відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що управлінням ПФУ в м.Марганці розглянуто її заяву від 13.05.2015 року разом з наданими документами для проведення перерахунку пенсії з виду на вид та прийнято рішення щодо проведення перерахунку з одного виду пенсії на інший, а саме: пенсію за віком, яка призначалася відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перераховано на пенсію відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із застосуванням норм пункту «г» статті 3 та статті 37 цього Закону. Крім того, протоколом № 15 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року, скасовано розпорядження від 18.05.2015 року про перерахунок переходу з виду на вид як помилкове. А, отже, розпорядження було внесено 18.05.2015 року, хоча, в наступному, й скасовано.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування їй моральної шкоди, суд приходить наступного.

В позовній заяві позивачка зазначає, що неправомірними дії відповідача щодо відмови перерахунку їй пенсії з виду на вид на підставі заяви від 13.05.2015 року, їй, пенсіонерці за віком, спричинені моральні страждання:постійні переживання, порушення звичайного складу життя, а саме: напругу у відносинах з близькими людьми та рідними, зниження апетиту, головний біль, поганий сон, тахикардію сердця, підвищення тиску. Позивачка оцінює розмір завданої моральної шкоди в 1900 гривень - приблизний розмір пенсії по втраті годувальника, яку їй було нараховано відповідно до розпорядження УПФУ в м.Марганці від 18.05.2015 року, взято за один місяць.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частина 2 ст.23 ЦК України визначає у чому полягає моральна шкода.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог ст.1167 ЦК України з врахуванням роз'яснення Пленуму Верховного Суду України викладених №4 від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 300 грн., оскільки саме така сума, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду, ступень вини відповідача, характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) позивача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення.

Відповідно до ч.3 ст.162 КАС України, суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, у сфері публічно правових відносин з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи судом слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії за віком, яка їй призначалася відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі заяви від 13 травня 2015 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області скасувати рішення, оформлене протоколом № 15 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року про відмову ОСОБА_3 в перерахунку пенсії з виду на вид, а саме з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області поновити ОСОБА_3 виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі заяви від 13 травня 2015 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 300 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів.

СУДДЯ: Н.М.